Пятница, 26 февраля 2021   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Живопис відтворює історичні епохи Палацу у Батурині

Живопис відтворює історичні епохи Палацу у Батурині


Палац гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині на Чернігівщині завжди приваблював подорожуючих, істориків, художників, поетів. Його велич та досконалість, загадковість, трагічність магнітом притягували талановитих митців, які замальовували його, писали картини. Їх творчий доробок, збережений до нині, став не лише цінною матеріальною базою для вивчення долі палацу, а й естетичною насолодою для поціновувачів мистецтва.

Серед відомих метрів ХІХ-ХХ ст., які зобразили гетьманський палац, можна виокремити Лева Лагоріо, Георгія Лукомського, Георгія Нарбута та Андрія Білогруда. Саме про творчі напрацювання цих видатних художників далі йтиме мова.

Лев Лагоріо

Одним із відомих зображень палацу гетьмана Кирила Розумовського вважають картину Лева Лагоріо (1827—1905 рр.) «Руїни Батуринського палацу». Цікавою є не лише історія написання цього полотна, а й його подальша доля.

Видатний художник-мариніст написав свій шедевр у 1853 р. Як уродженець Феодосії, учень петербурзької Академії мистецтв опинився в Батурині? Відповідь на це питання можна віднайти у книжці «Мої спогади з минулого» Лева Жемчужникова, правнука гетьмана України Кирила Розумовського.

У 1852—1853 рр. Лев Жемчужников та Лев Лагоріо, на той час вже випускники Академії мистецтв, подорожували Україною. Ось, що згадує про це Лев Жемчужников: «Після свого першого відвідування Батурина я приїздив сюди ще не раз і в 1853 році разом з Лагоріо дорогою до Лизогубів; і показав йому тоді руїни палацу. Лагоріо скористався цим мотивом і написав картину; а супроводжуючий нас козак скористався цим і продав нам дорого раків».

Подальша доля картини досить складна, вона подорожувала від музею до музею. До 1927 року картина зберігалася у Сокиринському музеї. До Прилуцького округового музею вона надійшла 9 березня 1927 р., оскільки музей у Сокиринцях ліквідували. У 1984 р. твір Лагоріо був переданий до зібрання Чернігівського художнього музею ім. Григорія Галагана, передали його з історичного музею ім. В. В. Тарновського.

«Руїни Батуринського палацу» було викрадено з музею 8 червня 1997 р. разом з іншими 11 творами живопису та скульптурами. Картину було занесено до Каталогу культурних цінностей, викрадених з музеїв та культових споруд України (1984—1998 рр.). Наразі поціновувачі мистецтва Л. Лагоріо можуть милуватися лише репродукцією відомого полотна.

Георгій Лукомський

Не менш відомим зображенням гетьманського палацу, який свого часу допоміг привернути до пам’ятки увагу громадськості та залучити кошти для його реставрації, є листівка авторства Георгія Лукомського.

Акварель Г. Лукомського «Батуринський палац», 1911 р.

Саме цю видатну людину – мистецтвознавця, художника, краєзнавця – без перебільшень можна назвати щирим патріотом України, захисником батуринського палацу. Він не лише був активним учасником першої реставрації палацу, а й залишив по собі акварельні зображення пам’ятки. Як і Л. Лагоріо, освіту Георгій Крескентійович здобув у Петербурзькій Академії мистецтв.

Гетьманський палац Кирила Розумовського мистецтвознавець вперше відвідав влітку 1910 р. Гетьманська столиця, де в повітрі ще витав дух козацької слави, мотивувала митця написати низку акварельних робіт, присвячених батуринській тематиці.

Георгій Нарбут

Багаторічна дружба пов’язувала Георгія Лукомського з Георгієм Нарбутом – відомим українським художником-графіком, ілюстратором, автором перших українських банкнот та поштових марок. Знавцем українського мистецтва та геральдики, автором ілюстрацій Малоросійського гербовника.

Листівка Г. Лукомського, 1911 р.

Одним із яскравих зразків творчості художника вважають «Українську абетку», яка в 1917 р. вийшла друком у Петербурзі, а в 2020 р. – у Харкові, до сторіччя від дня смерті талановитого графіка.

Особливу увагу в абетці привертає малюнок до літери «Ф». Дослідники одностайно вважають малюнок найбільш вдалою ілюстрацією абетки. У центрі – палац гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині.

Ілюстрація до літери «Ф» в «Абетці» Г. Нарбута, 1917 р.

Тіньове зображення будівлі осяяне спалахами феєрверку. Цим видовищем милуються пишно вбрані гості гетьмана. Динамікою композиції, спалахами феєрверку автор передає те піднесення, відродження, яке зазнала Гетьманщина за часів гетьманування Кирила Розумовського. Через відверте посилання до української історії літери «Ф» та «Г» не потрапили до радянського видання.

Андрій Білогруд

Акварельні замальовки батуринського палацу по собі залишив і Андрій Білогруд — відомий зодчий початку ХХ ст., який розробив проєкт першої реставрації палацу Кирила Розумовського. У роки навчання в Академії мистецтв (1901—1909 рр.) Андрій Білогруд зарекомендував себе як талановитий художник. Саме це посприяло тому, що в 1907 р. від Академії мистецтв його направляють до Батурина із завданням замалювати та зробити обміри батуринського палацу. У 1911 р.

Акварель А. Білогруда «Садиба в Батурині», 1907 р.

В архітектурному щорічнику Спілки архітекторів-художників Андрій Євгенович публікує свій проєкт реставрації палацу гетьмана Кирила Розумовського в Батурині. По собі Андрій Білогруд залишив цінну джерельну спадщину, його авторству належать акварельні замальовки пам’ятки відомі до нашого часу.

Завдяки творчому доробку відомих митців ми сьогодні можемо прослідкувати, як виглядав палац у різні роки. Навіть руйнація і запустіння не могли приховати його довершену архітектуру. Сьогодні відреставрований палац гетьмана Кирила Розумовського вражає відвідувачів своєю первинною красою. Сподіваємося, що його краса полонить серце не одного сучасного митця.

Тетяна Оксінь


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2021 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/