Среда, 30 сентября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Землеробам на допомогу приходять науковці


мікробіологіяУ період весняної посівної кампанії в Чернігівському інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН відбувся всеукраїнський виробничий семінар-нарада.

Його тема – «Наукові підходи й практичні рішення при застосуванні мікробних препаратів у сучасному сільськогосподарському виробництві» – привабила аграріїв із багатьох областей країни.

Цьогорічна посівна, за підрахунками фахівців, коштуватиме нашим землеробам нечувані 60 мільярдів гривень. Через майже повну відсутність доступу до банківського кредитування проводити весняно-польові роботи сільгоспвиробники будуть переважно за власний кошт. Оскільки деякі банки не в змозі повернути депозити, через нестачу грошей аграрії будуть не в змозі не лише купити якісне насіння, а й внести необхідну кількість мінеральних добрив.

Тим часом ціни на мінеральні добрива різко злетіли вгору – приміром, замість 4500 гривень за тонну аміачної селітри нині треба викласти 11000 гривень. Зросла вартість енергоресурсів – збільшилися транспортні затрати. Така ж тенденція з хімічними засобами захисту рослин, оскільки вони «прив’язані» до курсів іноземних валют. На додачу до цього – за імпортні бактеріальні препарати нині тепер доведеться викладати у два з половиною рази більше ніж раніше.

«Напевно, і через обставини, що склалися, і через усе більшу популярність вітчизняних мікробних препаратів до нас на семінар цього разу приїхало багато людей, які не є споживачами нашої продукції, – розповідає директор ІСМАВ НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Віталій Васильович Волкогон. – Ці люди чули позитивні  відгуки про наші препарати від колег, знайомих, десь читали. Ми завжди раді допомогти нашим сільгоспвиробникам». Учасниками зібрання були керівники, головні спеціалісти сільськогосподарських підприємств із різних областей країни, дистриб’ютори наукоємної продукції інституту, представники департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, голова спілки фермерів Чернігівської області.

Доповідали мікробіологи

Перед учасниками семінару-наради виступили науковці та практики. Зокрема, про дію біологічних препаратів на основі бульбочкових бактерій для підвищення врожайності зернобобових культур розповів завідувач сектором біологічного азоту лабораторії рослинно-мікробних взаємодій, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Д.В. Крутило. Він наголосив, що передпосівна обробка насіння біопрепаратом – це обов’язковий елемент у технології вирощування бобових культур. Проведення цього агрозаходу еквівалентне внесенню 30 – 60 кг/га мінерального азоту та сприяє підвищенню врожайності сої на 20 – 50%, гороху – на 15 – 25%, люпину – 10 – 18% із збільшенням вмісту білка в зерні.

Про мікробний засіб підвищення продуктивності сільськогосподарських культур та їх захист від збудників кореневих хвороб доповідав завідувач сектором ґрунтових грибів лабораторії рослинно-мікробних взаємодій, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Є.П. Копилов. Він продемонстрував результати наукових і виробничих досліджень, що засвідчують високу ефективність застосування біопрепарату «Хетомік» для поліпшення живлення рослин і захисту від кореневої гнилі зернових і зернобобових культур, сірої та білої гнилі гороху, сої, соняшнику, овочевих культур, фузаріозу і фузаріозного в'янення гороху, сої, люпину, льону, багаторічних трав, овочевих культур, фузаріозної гниль і коренеїду цукрових буряків, звичайної і сріблястої парші картоплі, ризоктоніозу картоплі та овочевих культур.

Уважно слухали учасники семінару доповідь завідувачки лабораторії екологічного землеробства, кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Л.М. Токмакової, яка є автором популярних мікробних препаратів «Поліміксобактерин» і «Альбобактерин». Ці препарати створені на основі фосфатмобілізувальних бактерій. Їх дія еквівалентна внесенню 15 – 30 кг д. р. мінеральних фосфорних добрив, сприяє стимуляції росту і розвитку рослин та підвищує врожайність сільгоспкультур на 10 – 30% із покращенням якісних параметрів. Л.М. Токмакова розповіла учасникам зібрання про різні способи поєднання мікробіологічних засобів із хімічними препаратами в технологіях вирощування сільськогосподарських культур.

Жваву зацікавленість присутніх викликала інформація завлабораторією пробіотиків, кандидата ветеринарних наук, старшого наукового співробітника Н.О. Кравченко про мікробні препарати для кормовиробництва та захисту врожаю від шкодочинних гризунів. Науковець детально розповіла виробничникам про випробування препарату «Субтікон» – нового мікробного консерванту для приготування плющеного зерна кукурудзи. А також прездставила біородентицид «Антимишин», який виготовляється як готова приманка, зручний у використанні, добре поїдається мишами та ефективний у 95 – 100% випадків у виробничих умовах. 

Підтверджували практики

Своїм позитивним досвідом застосування біопрепаратів для покращення азотного живлення бобових культур поділився голова правління ПрАТ «Чернігівське головне підприємство з племінної справи у тваринництві» (Чернігівський район) Г.В. Васеко. Він зазначив: науковими розробками інституту користується більше семи років, випробували майже весь асортимент біопрепаратів, найкращі результати отримано по бобових культурах. На цьому підприємстві вважають, що проводити посів без обробки насіння не доцільно. А директор «ТОВ ім. Чкалова», що у Семенівському районі, І.М. Лось розповів про практику заготівлі сінажу і силосу з використанням біоконсервантів та проаналізував показники якості кормів.

Як вирощувати органічно чисту продукцію з допомогою мікробних препаратів і продавати її на ринках країн ЄС – про це докладно поінформував колег голова фермерського садівничого господарства «Золотий пармен», що в Коропському районі, М.І. Мисник. Він наголосив на безальтернативному застосуванні мікробного препарату «Хетомік» як ефективного засобу для боротьби з кореневими гнилями.

Про перспективи співпраці фермерів із науковцями говорив голова спілки фермерів Чернігівщини І.М. Якуб. Він окреслив низку заходів із розширення застосування наукових розробок фермерськими господарствами області, наголосив на їх доступній вартості та назвав проблеми, розв’язання яких потребує наукових підходів.

До співпраці готові

До речі, вартість мікробних препаратів, розроблених чернігівськими науковцями, зросла лише на 20 – 50%, а не у рази, і є прийнятною для аграріїв. Тому основна увага на семінарі приділялася «тонкощам» застосування препаратів: спеціалісти розкривали механізми дії та сумісності біопрепаратів із хімічними засобами. Активно цікавилися присутні використанням мікробних консервантів при заготівлі сінажу, силосу і плющеного зерна кукурудзи, що підвищує продуктивність тварин і позитивно впливає на їх здоров’я та імунітет.

«Ми побачили велику зацікавленість виробничників нашою наукоємною продукцією, відбувся діалог між авторами і споживачами мікробних препаратів, і це відкриває нові перспективи для створення і впровадження наукових розробок мікробіологів у виробництво, – резюмував заступник директора ІСМАВ НААН із наукової та інноваційної діяльності, кандидат економічних наук Анатолій Михайлович Москаленко.Інститут, враховуючи побажання виробничників, планує проводити подібні зібрання частіше. У травні має відбутися всеукраїнський семінар, присвячений особливостям застосування мікробних консервантів у кормовиробництві».

Любов ПОТАПЕНКО


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/