Суббота, 31 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

За вікном зима навіює легкий смуток: в житті все, як і в природі


Члени «Літературної вітальні» Ніжинської центральної міської бібліотеки сьогодні зібралися разом на хвилину доброго спілкування під назвою «Літа, як птиці пролетіли», відклавши всі свої справи.

За вікном зима навіює легкий смуток. Тому що нагадує: в житті все, як і в природі. Недаремно в народі кажуть, що людина на стільки років виглядає, на скільки вона молода душею. А в нашому літературному клубі збираються саме такі особистості. Вони мають чудові ліки від нудьги, якими щиро діляться зі своїми шанувальниками. У кожного своя доля й життєвий досвід.

«То гілка вишні стукає в вікно,

Не холодом зима її злякала…

Щоб дарували ми сердець тепло-

Про це вона усім нам нагадала!»

— Просимо розпочати нашу творчу зустріч господиню «Літературної вітальні» Світлану Віталіївну Рижевську, -запрошує ведуча Тамара Колотило, заввідділом обслуговування ЦБС. Поетеса зізнається, що вже трішечки списалася. У неї багато збірок самвидаву на всі теми. Життєстверджуючі вірші дарує нам Софія Кузьмівна Демиденко. Вона розповіла, як і коли почала писати. Жалілася, що навіть на город бере з собою бумагу та ручку. Вірші з’являються без запрошення, тільки встигай записувати. Аплодисменти отримала й новий член «вітальні» Світлана Кириченко. Вона ознайомила нас зі своїми збірочками, серед яких-«Бабусині казки». Зачитала свої «флористичні» оповідання. Віктор Абузяров пригадав дитинство під час фашистської окупації, мужність й героїзм своєї матері. У нього багато оповідань про воєнне лихоліття.

«Полетіли роки ті, куди?

Тільки спогади товпляться вперто.

Час стирає усі сліди,

Але пам’ять не може він стерти».

Валентина Образцова пише вірші для дітей і дорослих. В них-життєва мудрість, спостережливість. Люблять у «вітальні» Ніну Олещенко, яка гарно співає і сама створює тексти пісень. Кожен її виступ як свято, яке завжди з нами. Мудрі та багаті літами члени «Літературної вітальні». Тому навіть така тема, як сьогодні, не зіпсувала їм настрій. Навпаки, було що згадати. За минулим не варто тужити. До цього закликає і шанувальниця поезії Алла Касьяненко.

«Кожен із нас, хто прийшов у цей світ,

Має суттєве, конкретне завдання.

Треба у ньому лишити свій слід.

Прагнуть здійснити свої сподівання».

Час невблаганний. І трагедії з цього робити не варто. Треба вдячно, як наші поети, приймати кожен день. Зрілість-не кінець життя, а лише початок чогось нового. Життя палітру долі нам дарує. В які кольори ми її розфарбуємо, такими барвами вона і засяє.

Наталія Старінко,

бібліотекар Ніжинської Централізованої бібліотечної системи


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/