Суббота, 31 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Яка децентралізація потрібна Україні?


Децентралізація владних повноважень – це захід під сучасну пору потрібний демократичній Україні. Він потрібен і для центральної влади і для влади на місцях.

 

Питання лише в тому, як цей крок утілювати в життя.

Затим, що Україна й після децентралізації лишатиметься єдиною державою, то впровадження децентралізації має йти в парі з цілим рядом заходів.

По-перше, укладачі Конституції чи закону про децентралізацію мусять знайти місце у цих документах, де недвозначно і рішуче підкреслити, що децентралізація – це не шлях до відцентрових тенденцій і для спроб створення на місцях маріонеткових утворень, керованих спецслужбами сусідніх держав. Такі підривні акції децентралізована Україна
буде зустрічати всією силою законів, покликаних охороняти безпеку держави.

Цю думку мають висловити у своїх виступах і державні діячі.

Але висловити думку – це лише попередження. За попередженням мають іти практичні кроки, вироблені на підставі подій останніх років.

Події останніх років безсуперечно показали, що до підривних акцій проти незалежної України найохочіше вдаються представники однієї національної меншини під’юджуваної з-закордону. Цей факт свідчить, що юридична практика, яка доглядає нормальне співжиття націй в Україні має ряд недоліків, які сприяють розвиткові подій останніх років.

Гляньмо у корінь державної політики, почавши з такої, нібито незначної акції, як паспортизація. Ідучи за прикладом Заходу, українська влада визнала за непотрібне зазначати в паспортах національність громадян. Такий крок у країні, яка тільки-тільки визволилася з колоніяльного рабства, помилковий. Колишня колонія не може в усьому копіювати закони держав, урядованих самостійно продовж століть, де міжнаціональні відносини усталено віками.

В Україні міжнаціональні стосунки ще далеко не ідеальні і потребують для нормалізації певних акцій. До таких акцій належить і зяазначення національности у паспортах. Можливо, таке зазначення можна скасувати після того, як деякі національні меншини примиряться з фактом усамостійнення колишньої колонії. Поки такого примирення нема, про що свідчать події останніх років, паспорт українського громадянина  має зазначати національність його власника.

Цей крок потрібен і для спілкування держави з окремими нацменшинами. У парі із запровадженням децентралізації держава має звернутися до найактивнішої нацменшини в подіях останніх років з таким питанням:

“Шановний пане!

Волею українського народу Україна стала і буде самостійною державою, де будуть

діяти закони, вироблені українським народом. Зокрема, державною мовою України буде українська мова, Чи будете Ви, як громадянин України, підкорятися цим законам, чи будете старатися змінити державний устрій України?

Якщо Ви виберете останнє, то держава не буде заперечувати, якщо Ви вийдете з українського громадянства і оберете собі громадянство, згідно з Вашими уподобаннями.”

Цей діялог держави Україна із своїми громадянами сприятиме нормалізації міжнаціональних стосунків у державі.

Прецеденти таких діялогів історії відомі. Зовсім недавно влада РФ   звернулася з подібним питанням до кримських татар.

Україський народ гостелюбний і не робив жодних заборон гостям в українській хаті. Але коли гості почали відверту боротьбу ні з ким иншим, а з господарями хати, проголосивши своєю метою геноцид господарів, то наш народ мусить змінити ставлення до своєї гостелюбности.

Така зміна має йти у парі із запровадженням децентралізації.

* * *

Якщо держава вдасться до таких кроків, то можна не сумніватися, що запровадження децентралізації не викличе в українському загалі жодних заперечень.

Святослав КАРАВАНСЬКИЙ із Нью-Йорка


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/