Середа, 19 Грудень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Як законодавчі ініціативи Максима Микитася можуть поліпшити наше життя?

Як законодавчі ініціативи Максима Микитася можуть поліпшити наше життя?


Звітують депутати. Яка головна робота народних депутатів? Звісно, законотворчість. У цьому сенсі українські нардепи — одні з найпродуктивніших у Європі. Щороку під куполом Верховної Ради реєструють понад чотири тисячі законодавчих ініціатив, одначе, попри понад чотири сотні обранців, усе ж робоче навантаження розподіляється вельми нерівномірно. Є депутати, на рахунку яких десятки законопроектів, а є й такі, котрі за весь час роботи не зареєстрували жодної ініціативи. Чернігівський депутат-мажоритарник Максим Микитась, попри те, що в парламенті працює менше 2 років, уже подав 14 законопроектів. Деякі із законотворчих ініціатив мають виключно галузеве значення і цікаві певному колу професіоналів — наприклад, юристам (зокрема про внесення змін до статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення визначеності протоколу слідчих дій), а от інші законопроекти мають ширше значення і сферу користування. Про них ми й поговоримо.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законівУкраїни (щодо охорони майна від псування або знищення)»

Чернігів, як і будь-яке місто обласного значення, потерпає від наслідків дій вандалів. Биті новенькі скляні зупинки, написи фарбою з балона на історичних пам’ятках, спроба викрасти й понівечити металеві бюсти Коцюбинського та Пушкіна — усього й не перелічити. Максим Микитась аргументує необхідність законопроекту так:

«Пригадую такий випадок: у щойно відремонтованому підземному переході поблизу готелю «Україна» невідомі зловмисники повадилися псувати таблички з написом «Exit», тобто вихід. Згодом відеозапис із камер спостереження показав, що то були п’яні молодики. Та єдине, що їм змогли пред’явити, відповідно до букви закону, — дрібний штраф у 51 гривню. Це в той час, як виготовлення, встановлення і повторна заміна табличок коштували місту щонайменше вдвічі-тричі дорожче. Питання: чи є адекватною цьому порушенню сума штрафу? Гадаю, що ні. Саме тому ще минулого року я подав проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо охорони майна від псування або знищення)», у якому зазначаються жорсткіші санкції за прояви вандалізму та псування громадського майна і підвищення суми максимального штрафу від 50 неоподатковуваних мінімумів до 500 (а це 8500 гривень). Гадаю, у цього проекту є непогані шанси стати повноцінним законом».

Стан проходження документа до голосування: у липні 2018-го законопроект допрацювали, 1–6 серпня його оновлену версію отримали комітети Верховної Ради України.

Максим Микитась

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення відповідальності за незаконну порубку лісу)»

Одна з найбільших екологічних проблем в Україні на сьогодні — зменшення лісових насаджень. Кожного року порубка лісу збільшується. Згідно з даними Державної митної служби, щороку з України незаконно вивозять порубаної деревини на суму близько 300 мільйонів доларів. Зловмисники рубають близько трьох мільйонів кубометрів деревини на рік. Згідно з офіційними даними, це становить 20% від щорічно заготовленої деревини в Україні. За неофіційними ж даними, це близько 2/3 вирубаної деревини в Україні. Тож актуальність проблеми незаконної порубки дерев не викликає сумніву.

«Мені прикро це визнавати, але не лише Карпати є джерелом незаконного збагачення браконьєрів, моя Чернігівщина — теж, — говорить Максим Микитась. — Під виглядом санітарної рубки та вивезення начебто аварійних дерев зловмисники вивозять цілком здорові дерева. Рубають навіть у заповідних зонах. Обсяги незаконної заготівлі наближаються до 70 тисяч кубометрів лісу на рік. Експерти Київського еколого-культурного центру підрахували обсяги вирубування в заповідниках у 2013–2014 роках. За обсягами заготовленої на заповідних територіях деревини до трійки регіонів із найбільшими показниками (64336 кубометрів) входить і Чернігівська область. Саме тому я вважаю за необхідне посилити тут відповідальність. Бо наразі що ми маємо? За порубку молодняку в нас тільки штраф, практично як за дрібне хуліганство. У Кодексі України про адміністративні правопорушення вказуються санкції від 5 до 12 неоподатковуваних мінімумів (85–204 грн). Я пропоную за незаконну порубку молодняку суттєво збільшити штрафи: для громадян — у розмірі від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів (це 510–680 грн) і для посадових осіб — від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів (680–850 грн). У випадку, якщо браконьєри рубають ліс на території заповіднику, — від 50 до 500 (це 850–8500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк».

Стан проходження документа до голосування: наприкінці травня 2018-го законопроект пройшов перевірку на відповідність вимогам антикорупційного законодавства.

Проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України» (щодо збільшення публічності земельних торгів)»

Земельний кодекс України передбачає обов’язкову публікацію оголошення про запланований аукціон лише на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин. Однак далеко не всі потенційні орендарі регулярно здійснюють моніторинг цих оголошень, що зменшує рівень інформованості суспільства та, як наслідок, знижує конкуренцію під час проведення земельних торгів, збільшує корупційні ризики в цій сфері.

Земельним кодексом України передбачена можливість публікації таких оголошень у місцевих засобах масової інформації та лише за бажанням організатора земельних торгів. На жаль, таке бажання спостерігається не завжди, хоча є хороші приклади розміщення таких оголошень на офіційних веб-сайтах районних рад і держадміністрацій, а також інформаційних стендах органів місцевого самоврядування. Якби така практика інформування була закріплена на законодавчому рівні, це б сприяло підвищенню інформованості населення про заплановані земельні торги.

Наявність конкуренції — основа земельних торгів. Відсутність конкуренції між учасниками повністю нівелює переваги такого інструменту, як торги, та виглядає, як звичайна угода купівлі-продажу. Відповідно до висновку аналізу торгів суспільством, зі 100 земельних торгів лише в 47 випадках між учасниками торгів є конкуренція.

«Україна має неоціненний дар — свою землю, — пояснює Максим Микитась. — На жаль, не завжди виходить розпорядитися ним достойно, враховуючи ринкові умови та конкурентність, прозорість. Тому й виходить, що в земельних торгах у більшій частині випадків цінний ресурс узагалі віддають за безцінь — першому-ліпшому учаснику. А все через те, що про проведення торгів мало хто знав, тому й заявки подає мінімальна кількість учасників. Вважаю, що цю ситуацію варто змінювати. Тому пропоную: в обов’язковому порядку публікувати інформацію про лот і оголошення про проведення торгів на офіційних веб-сайтах органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу адміністративно-територіальної одиниці, де розташована земельна ділянка, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації».

Стан проходження документа до голосування: 28 лютого 2018-го законопроект пройшов перевірку на відповідність Конституції України.

Які законопроекти подав особисто Максим Микитась?

У цілому, від початку депутатської каденції, яка триває з вересня 2016 року, народний депутат подав 14 законопроектів, а саме:

1) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо проведення земельних торгів онлайн);

2) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо збільшення публічності земельних торгів);

3) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності рятувальників пляжу);

4) про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення відповідальності за незаконну порубку лісу);

5) про внесення змін до деяких законів України (щодо охорони майна від псування або знищення);

6) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо забезпечення якості перевезень у громадському транспорті);

7) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення засади змагальності);

8) про внесення змін до статті 100 Цивільного процесуального кодексу України (щодо засвідчення копій електронних доказів);

9) про внесення змін до статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення визначеності протоколу слідчих дій);

10) про внесення змін до статті 108 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення належного фіксування показань);

11) про внесення змін до статті 283 Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення процедури закінчення досудового розслідування);

12) про внесення змін до статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (щодо зазначення всіх доказів у вироку);

13) про внесення змін до статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення дослідження всіх обставин кримінального провадження);

14) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту пільговиків від свавілля перевізників та водіїв громадського транспорту).

Дізнавався про законотворчу діяльність депутата Віктор Михайленко


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/