Четверг, 3 декабря 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Як подолати проблеми щодо реформування медичної галузі Чернігівщини


Реформування медичної галузі Чернігівщини, дієва соціальна підтримка учасників АТО, забезпечення ліками за пільговими рецептами чорнобильців були в центрі уваги профільної комісії обласної ради. Вів засідання голова комісії Микола Дейкун, а в її роботи взяли участь перший заступник голови облради Валентин Мельничук, начальник управління охорони здоров'я облдержадміністрації Петро Гармаш, директор Департаменту соціального захисту населення ОДА Олег Русін, головні лікарі медичних установ області та представники громадськості.

Після цього засідання ми попросили прокоментувати обговорені питання очільника постійної комісії облради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО Миколу Дейкуна.

– Миколо Петровичу, отже, скільки на Чернігівщині буде госпітальних округів? Медики остаточно визначилися?

– Нині планується чотири: Чернігівський міський округ, Прилуцький – на півдні області, в центрі – Ніжинський, і буде північний медичний округ, котрий охоплюватиме Коропський, Сосницький, Менський, Корюківський, Щорський, Семенівський та Новогорд-Сіверський райони.

– Північний округ – на базі якої центральної районної лікарні?

– На сьогодні ми ще поки не визначилися. Це буде Мена або Корюківка – лікарня інтенсивного лікування.

– Зараз деякі об’єднані територіальні громади починають створювати власні центри з надання первинної медико-санітарної допомоги…

– На Чернігівщині активно втілюється адміністративно-територіальна реформа, зростає кількість об’єднаних громад, а після виборів 30 квітня їх у нас – ще більше. Це – добре! І в усіх бюджетах ОТГ є субвенція на медичну допомогу. Але в громадах починаються дивні процеси: в межах субвенції там уже заходилися створювати зовсім непотрібні «органи управління медичної допомоги». Таким чином забираються кошти на надання реальної медичної допомоги мешканцям. Тобто ці гроші відволікаються на якусь «управлінську діяльність»… Тому ми звертаємося до керівників об’єднаних територіальних громад: жодних органів управління медичними закладами ОТГ створювати не треба, натомість усі оці кошти необхідно витрачати виключно на надання медичної допомоги населенню, або частину грошей перераховувати в ті наші медичні заклади, які надають інші рівні допомоги – вторинний і третинний. Більше того, в майбутньому (це ще не зовсім уточнені дані, але, очевидно, що так і буде) на кожному госпітальному окрузі залишиться лише один центр первинної медико-санітарної допомоги. Розумієте? Буде всього чотири таких центри і все!.. Тому сьогодні непотрібно займатися розукрупненням, а треба

– Тепер активно ведуться розмови про створення якісної хоспісної та паліативної допомоги в Україні.

– Так, це й раніше існувало, але розвивалося, можна сказати, стихійно та хаотично. Нині це важливе питання серйозно обговорюється в державі, тож і ми сьогодні намагалися вибудувати вже певні орієнтири для організованого розвитку хоспісної та паліативної допомоги у нашій області. Думаю, це нам вдалося. Бо напередодні засідання комісії ми вже спілкувалися з управлінням охорони здоров’я ОДА, з керівництвом обласної психоневрологічної лікарні й фактично визначили, де і які такі заклади у нас будуть, що відповідатимуть європейським вимогам до надання цих видів медичної допомоги.

– А зараз на Чернігівщині є лише два таких відділення, які відповідають європейським стандартам, де є комплексний підхід, чотири види медичної допомоги?

– Це – на базі нашої четвертої міської лікарні в Чернігові та обласної психоневрологічної лікарні. Вже створене хоспісне відділення в обласному протитуберкульозному диспансері, та воно поки лише в стадії становлення, ще не відповідає цим критеріям. Тому все це розвиватиметься!

– Ще одна актуальна проблема – фінансування ліків для чорнобильців…

– В обласному бюджеті збільшено кошти на лікування чорнобильців. Після нашого звернення та наполягання районні бюджети підключаються до цього. Також із 6 квітня запрацювала на Чернігівщині державна програма реімбурсації, то чорнобильці також можуть нею користуватися. Реімбурсація – загальноприйнята в міжнародній практиці охорони здоров'я назва процесу, за допомогою якого можна впливати на доступність лікарських препаратів та медичних послуг для населення. Українською – це означає відшкодування. Тобто держава відшкодовує вартість ліків аптечним закладам. Наприклад, у чорнобильця є захворювання – бронхіальна астма, цукровий діабет, серцево-судинні недуги, що загалом дуже часто зустрічається у потерпілих від аварії на ЧАЕС, то можна отримати ліки або цілком безкоштовно чи за невеличку плату. Це – дуже реально, запевняю, що програма працює. І це – теж велика допомога чорнобильцям у забезпеченні їх медичними препаратами!

– Говорили, що деяких препаратів поки немає в чернігівських аптеках…

– У реєстрі, за яким відпускаються ліки за програмою реімбурсації – 157 найменувань, в наявності поки що – 137, дійсно 20-ти ще немає. Але повний перелік цих ліків у перспективі в наших аптеках буде. Програма ж тільки-но розпочала працювати, і за такий короткий проміжок часу просто не можна все зробити ідеально… Тому що є недовіра деяких фармацевтичних фірм – виробників ліків, що держава, мовляв, не відшкодує, як це трапилося під час пілотного проекту, у якому брала участь і Чернігівщина – декілька років тому. Однак у нашій області держава з усіма фармацевтичними компаніями розрахувалася. Хоча, кажуть, є ще випадки в інших областях, де борги досі не погашено… Тому деякі виробники ліків трохи насторожено ставляться до реімбурсації. Але, якщо держава вчасно відшкодовуватиме витрати, вони теж включаться в цю програму, і проблем із переліком ліків не буде.

– Українсько-російській війні – вже понад три роки! Наші бійці героїчно боронять Вітчизну. Однак у багатьох із них тепер – різноманітні дошкульні проблеми, зокрема соціальні, проблеми зі здоров’ям…

– Відверто кажучи, практично всі учасники війни, тобто сто відсотків, потребують психологічної допомоги… Тому в існуючих медичних закладах розвивається мережа відділень, які піклуються про наших бійців. Сприяють і громадські, волонтерські організації. Але все це потрібно координувати, бо, скажімо, виникають усе нові організації, які надають таку допомогу, проте вони не взаємодіють належним чином із медичними закладами. Звісно, все це треба робити коректно, виважено, однак координація необхідна.

– Деякі волонтерські організації беруть у штат «психологів», які взагалі не мають відповідної освіти. І ті починають радити своїм підопічним, аби вояки не їхали лікуватися до Халявина…

– Це – вкрай некомпетентні балачки! Територія обласної неврологічної лікарні в Халявині – просто місце, де знаходиться відділення психологічної допомоги учасникам АТО. Це – жодним чином не пов’язано з усіма тими розмовами про «психів». Там було відділення пограничних станів, де хворі, в основному, з неврозами, отримували кваліфіковану медичну допомогу. Воно було й до того – гарне, високопрофесійне. А тепер з’явилася нова категорія – учасники АТО. І це відділення належно оснастили, доукомплектували. Там – найкращі фахівці (запевняю, що ліпших – немає!). Тобто є все для того, щоб наші воїни отримали висококваліфіковану допомогу. Ще раз наголошую – це окреме відділення, там і вхід окремий. Навіщо вигадувати казна що, збивати з пантелику людей?! Я б рекомендував його в першу чергу, бо там – всебічна допомога, що дуже важливо. Також на достатньому рівні – й допомога в госпіталі ветеранів війни.

– Коли в Україні буде введено обов’язкове медичне страхування, як це практикується в усіх європейських державах?

– Взагалі, я прихильник обов’язкового медичного страхування, яке треба ввести чітким та зрозумілим законом. Натомість я – не прихильник усіляких півзаходів, бо все одно наше майбутнє – за медичним страхуванням. А так ми досі ніби й починаємо й водночас топчемося на місці... Також, на мою думку, зараз надто багато законів пишеться: якась дрібна проблема – і одразу закон. Навіщо? Потрібно буквально одним законом комплексно охопити більшість проблем. А якщо в медицині буде аж сто законів, то, скажіть, хто їх читатиме і виконуватиме?!

– Що потрібно для того, аби перейти на європейську модель медичної допомоги?

– У першу чергу, необхідно реформувати і зміцнювати первинну ланку, тобто нашу сімейну медицину. Оснастити її висококваліфікованими кадрами, сучасним медичним обладнанням. Бо ця ланка – найближча до пацієнта: 80 відсотків хворих повинні починати і закінчувати лікування у свого сімейного лікаря. На інших рівнях медична допомога має надаватися за направленням сімейного лікаря або служби екстреної медицини. І цій службі теж потрібно приділяти належне значення, її треба розвивати на рівні з первинною ланкою. Створення госпітальних округів – я вважаю, що це правильно. В Європі, навіть у пострадянських країнах Прибалтики, – там скрізь саме такі округи. Вони так не називаються, однак принцип – такий. Життя примусило! Ринок медичних послуг – це жорстка річ, але він неминуче прийде в Україну. Всі галузі народного господарства вже давно в ринку працюють, крім медицини. І я думаю, в перспективі ми вийдемо на гідну, високу оплату праці медичних працівників та високоякісну допомогу пацієнтам.

Спілкувався Сергій Дзюба


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/