Пятница, 29 марта 2024   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Як Меркель і Путін встановлюють зони світового впливу

Як Меркель і Путін встановлюють зони світового впливу


В міжнародній політиці на зміну формату «без краваток» прийшов новий — зустріч тат-а-тет, яка не протоколюється, лише постфактум можна побачити певні дії обох сторін. Зустріч канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Росії Володимира Путіна стала тому підтвердженням.

Про це заявив політик, віце-прем’єр-міністр (2005) Роман Безсмертний.  

«Гельсінкі відкрили новий формат світової політики. Сьогодні в умовах зростання напруження формат «без краваток» уже не проходить. Однак з’явилась нова форма – це розмова тет-а-тет, яка не протоколюється, ніяк не записується, по якій нема ніяких офіційних доручень, проте вже постфактум ми бачимо певні дії. Зустріч Меркель та Путіна – це продовження цього стилю зовнішньої політики. В німецько-російських, навіть в європейсько-російських стосунках встановлюються зони співпраці, зони конкуренції, зони протистояння, зони – «білі плями», — сказав він.

Щодо українського питання під час цієї зустрічі, Безсмертний зауважив: «Добре, що Меркель звернула увагу Путіна на необхідність звільнення Сенцова. Він відповів, що всі необхідні кроки описані в листі родині Сенцова, мовляв, хай пише прохання про помилування. Схоже на те, що цей лист був упереджуючим, щоб Путіну було що сказати», — додав він.

При цьому Безсмертний вважає, що не має значення, який спосіб Олег Сенцов  обере, аби звільнитися, тому що «вже не має значення, як вирватися з рук ворога».

На його думку, цього разу тема роботи Мінського процесу «серйозно не опрацьовувалась і не готувалася». «Це говорить про те, що там ситуація зависла. Ніхто вже не звертає увагу на якісну складову Мінських домовленостей, механізми, які діють, уже забуваються, по частинах губляться. Не сформовано Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін – ну і не будемо формувати», — сказав він.

Також Безсмертний звернув увагу, що Путін, навмисне чи ні, допустив помилку, коли сказав про моніторингову місію ООН, а не ОБСЄ на Донбасі. «СММ ОБСЄ просто констатує факт, а Моніторингова місія Ради безпеки ООН дає оцінку безпековій ситуації. Тоді планують, чи це може бути цивільна, воєнна, поліцейська чи комбінована місія. Те, що він сказав, може трактуватися і так, і так. Думаю, він помилився, скоріш за все, йдеться про СММ ОБСЄ, але вона нічого не вирішує», — вважає політик.

При цьому він переконаний: те, що Путін та Меркель зустрічаються і ведуть розмову, означає, що «українське питання для них не є надважливим», тепер постало «питання бюджету». Тому для них двосторонні стосунки «набагато важливіші по відношенню до тих, хто буде займатися «Північним потоком-2». З тієї ж причини Путін «танцює на весіллі з міністром закордонних справ Австрії, чий чоловік співпрацює з фірмою OMV, яка бере участь у будівництві «Північного потоку-2». А восени поїде на чергове весілля до Герхарда Шредера, який очолює комітет акціонерів Nord Stream.

«До цієї співпраці Берлін та Москву підштовхує Вашингтон. Через позицію США зазнав потрясінь цілий ряд проектів в Сирії, Ірані, в самій Росії у зв’язку із санкціями. Мова йде про вироблення позиції Росії і Німеччини в нинішній ситуації. Говорити ще рано, що це зближення у протистоянні зі США. А от опрацювання нового формату міжнародних відносин наявне», — сказав він.

Зокрема, щодо Сирії, політик вважає «співпрацю в гуманітарній сфері заради повернення сирійців додому» нічим іншим, як намаганням Путіна «покінчити із повстанцями в двох містах, де вони ще залишилися». Крім того,  почати спільний проект відновлення цього регіону для того, щоб завершити угоду між Туреччиною та Росією про розподіл зон впливу у Сирії.

Безсмертний також акцентував на тому, що постала тема Ірану у зв’язку з виходом США із шестисторонньої угоди. Щоб компенсувати ті ресурси, які Іран не буде отримувати по спільній програмі, необхідно напрацювати нові економічні важелі. Тож не виключено, що буде стимулюватися процес транскаспійського газогону і нафтопроводу для того, щоб вивести ці ресурси з Ірану через Туреччину, можливо, і в Європу.

«Я не виключаю такого варіанту, тому що цей проект розроблявся декілька разів. А зараз тема з курдами трохи вляглася, тож є можливість його реалізувати», — зазначив він.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2024 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/