Мораторій на продаж земель с/г призначення впливає і на стан земель, і на родючість грунтів. Оскільки у земельних відносинах домінує оренда – за офіційною статистикою, в оренді перебувають 64% сільгоспземель в Україні – аналізуємо її вплив на всесвітньовідомі чорноземи після майже 17 років мораторію.
Скільки чорнозему в Україні?
Площа сільгоспземель в Україні – понад 42,7 га (це 19% усіх загальноєвропейських). З них до 75% — приватні землі та 25% — державні.
Площа чорноземів в Україні – від 15,6 млн. до 17,4 млн. га, або близько 8% світових запасів.
За оцінками експертів, деградації (а це підтоплення, забруднення, пошкодження ерозією тощо) в Україні піддано від 20 до 40% сільгоспземель. За офіційними даними, с\г земель, які зазнали впливу водної ерозії, — 13,3 млн. га, у т.ч. 10,6 млн. га орних земель; вітровій ерозії систематично піддається понад 6 млн. га, а пиловим бурям — до 20 млн. га. У складі еродованих земель перебуває 4,5 млн. га із середньо- та сильнозмитими ґрунтами, у тому числі 68 тис. га повністю втратили гумусовий горизонт.
Власне деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель, які підлягають консервації, в Україні вже нараховується понад 1,1 млн. га, — це теж офіційні дані.
Стан чорноземів
Стан чорноземів визначає вміст органіки (гумусу) в них. За останні 100 років вміст гумусу зменшився з 13-14% до 3-5%. А за останні 20 років, в середньому по Україні, зменшився на 0,22% в абсолютних величинах — із 3,36 до 3,14%, — підкреслює Григорій Кукурудза, економіст IMF Group Ukraine. Це значне відхилення, оскільки для його збільшення в ґрунті на 0,1% в природних умовах необхідно 25-30 років. При цьому землі з 2,4% гумусу чорноземами не вважаються.
Процвітаючі українські чорноземи – це вже міф. Зараз ми живемо на деградованих землях», – стверджує Святослав Балюк, директор Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Соколовського
Як орендні відносини впливають на родючість
З огляду на обмежені матеріальні ресурси у власників земельних часток (паїв), а також неможливість їх продажу практично єдиним способом існування дрібних власників на селі залишається передача земельних ділянок в оренду. Цією ситуацією користуються орендарі, визначаючи умови та занижену вартість орендної плати (середній розмір орендної плати на рік становить 1093 гривні за 1 гектар). «Концентрація земель сільськогосподарського призначення в орендарів призведе до виснаження найближчим часом значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду,» — наголошується в урядовій «Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», ухваленій 7 червня 2017.
Чого саме не роблять орендарі?
Щоб підтримувати стан грунтів, у ріллю необхідно вносити достатню кількість добрив, у тому числі органічних, а також дотримуватися сівозмін. Звісно, це витрати – на закупівлю добрив, на розвиток тваринництва (а це довгострокові інвестиції), яке дає «безкоштовні» органічні добрива; крім того, це тимчасова відмова від прибутку – щоб надати необхідний землі відпочинок.
Григорій Кукурудза зазначає, що якщо в ЄС на гектар вноситься 120 кг добрив, то в нас — у 2,5 менше. За офіційними даними Мінагрополітики, тільки в період між 1990 і 2000 роками кількість внесених у ґрунт органічних добрив зменшилася у 12 разів – з 8,6 до 0,7 т на гектар. За даними НААНУ станом на 2010 рік, під урожай агрокультур в останні роки вносилося в середньому в 17 разів менше органічних добрив, ніж потрібно, а мінеральних зараз вноситься приблизно втричі менше, ніж у 1990-х.
«Частка рослинництва в Україні – 70% об’єму с/г виробництва (у Німеччині – 52%), а це означає, що тваринництво занедбане, що пасовища зникають, і що кожен 4-й га ріллі закислений, бо аграрії використовують не органічні добрива, а азотні», — каже Александер Шкурла, експерт Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні. Серед головних причин він називає не небажання фермерів користуватися цим доступним видом добрив, а те, що «інвестиції в тваринництво порівняно довго окуповуються, і якщо ринок землі заснований на оренді, то нема впевненості, що ці договори оренди будуть поновлені. А от після запровадження ринку сільгоспземель слід прогнозувати підвищення частки тваринництва».
Щодо сівозмін, за офіційними даними, виснажливий для землі соняшник у деяких областях займає площу понад 30% орних земель, при цьому в більшості випадків культура повертається на попереднє поле через 3 роки, а рекомендовано через 6-7 років. Порушення вимог щодо сівозміни призводить до ґрунтоперевтоми.
Споживацьке ставлення до землі обтяжує й брак обігових коштів у сільгоспвиробництві, через який господарства часто не можуть забезпечити внесення добрив та змушені нехтувати основними правилами протиерозійної організації території. Не можуть орендарі й отримати кредити під заставу землі — така можливість з’явиться у фермерів лише із запуском ринку землі, коли землю можна буде використовувати як предмет застави.
Дешева оренда розбещує виробників
Сільськогосподарські угіддя займають 70,3% земельного фонду України. Розораність земель в цілому в Україні досягає 81%, а в деяких областях (Вінницькій, Тернопільській, Кіровоградській) — понад 90%. Для порівняння: у Канаді цей показник становить 4,6%, Австралії – 6,1%, Росії – 7,8%, Китаї – 9,6%, США – 19,8%, Великобританії – 29,6%, Франції — 32,1%, Німеччині 32,8%, у Польщі – 44,2%.
Така велика розораність веде до зміни структури та деградації земель. Виробник, фактично, йде найбільш простим шляхом: орендує більші площі земель і не вносить потрібну кількість добрив. Замість того, щоб використовувати менші площі і підвищувати продуктивність на них. Дешева оренда розбещує, а брак обігових коштів для розвитку виробництва створює ілюзію,що це єдиний можливий варіант.
Проте без органіки грунт виснажується, і через це знижуються врожаї. Так, втрата 0,1% гумусу в грунті знижує врожайність зерна на 0,5 центнера з гектара, — стверджують експерти. Результат такий. Середній урожай пшениці з гектара українських чорноземів ледь дотягує до 3 тонн, а у Великобританії, Франції, Німеччині, які не можуть похвалитися якістю своїх грунтів, – у середньому понад 7 тонн.
Грунти і Кримінальний кодекс
В Україні землю від неналежного використання має захищати законодавство – від Закону про охорону земель, Закону про державний контроль за використанням та охороною земель, постанови Кабміну від 11 лютого 2010 року №164, якою затверджено нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах – і до статті 254 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за «безгосподарське використання земель», за якою порушнику загрожує штраф «до 250-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» або обмеження волі до 2-х років.
У країнах ЄС також діє законодавство щодо охорони ґрунтів як елементу довкілля, причому незалежно від сфери використання земель – як у сільському господарстві, так і в містобудуванні, тощо. Однак там користувач землі у переважній більшості випадків є власником, що мотивує його до збереження своєї власності. На відміну від цього, в Україні, де через відсутність ринку сільгоспземель переважають орендні стосунки, користувачами переважно є орендарі, які використовують землю тимчасово.
