Вівторок, 16 Жовтень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Він хоче будувати таку громаду і країну, в якій захоче жити сам

Він хоче будувати таку громаду і країну, в якій захоче жити сам


Валентин Потеруха: «Децентралізація дає молоді можливість творити зміни, будувати країну за власним смаком, бажаннями та потребами».

Знайти роботу у громаді? Легко! Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування започаткував «Ярмарок вакансій громад Чернігівщини». На одному майданчику мають можливість зустрітися ті, хто шукає роботу і ті, хто її пропонує. Як виявилося вакансій у громадах не так вже і мало. Потрібні проектні менеджери, архітектори, економісти, фінансисти, лікарі, аграрії тощо. Не вистачає кадрів і в органах місцевого самоврядування, тобто серед владців.

Агітувати за роботу в ОТГ на ярмарок приїхав Валентин Потеруха, який у свої двадцять три роки працює першим заступником Батуринського міського голови і вважає, що у громадах для молоді набагато більше можливостей, ніж у великих містах. А головне, результат проектів, ідей та задумів можна побачити набагато швидше у реальному житті. На його думку саме децентралізація дає молоді можливості творити зміни, будувати країну за власним смаком, бажаннями та потребами. Про роботу та відпочинок, кар’єру в бізнесі та місцевому самоврядуванні розповів молодий держслужбовець у своєму інтерв’ю.

— Валентин, розкажіть про себе, будь ласка.

— Закінчив Чернігівський національний технологічний університет за спеціальністю землеустрій та кадастр. Будучи студентом, активно займався громадською діяльністю. Вірю в те, що формувати, розвивати та будувати нашу країну буде молодь. Можливо це тому, що я сам молодий і хочу змін, будувати таку громаду і країну, в якій захочу жити сам, з якісними послугами, новими умовами, зрозумілими правилами та цікавими ідеями.

— Стати першим заступником міського голови було складно?

— Стати – ні. Переконати і себе і оточуючих, що ти можеш – так. Для цього треба працювати постійно. І на результат. Розумієте, скільки себе пам’ятаю, я завжди працював. У дитинстві (ми жили у селі Стрільники Бахмацького району) допомагав сусідам по господарству, влаштовувався на ферму, тобто постійно шукав можливість заробити якихось грошей, щоб допомогти мамі та сім’ї. Потім, в університеті завжди працював на канікулах. А перша офіційна робота з’явилася у мене на п’ятому курсі університету. Я тоді перевівся на індивідуальний графік навчання. За три місяці у роздрібній торгівлі став керуючим магазином. Зрозумів, що далі кар’єрне зростання зупиняється – нічого амбітного там немає – ти не створюєш унікальних послуг або продуктів. І якось засумував.

Мабуть це і стало поштовхом до змін у моєму житті. Я вирішив змінити місце роботи. Планував піти у проектний менеджмент, залучати інвестиції, реалізовувати стартапи. Тоді ще не знав, що за три місяці буду працювати у Батуринській ОТГ.

— Чому саме Батурин і об’єднана громада? Ви були знайомі з тамтешнім міським головою?

— Ні, ми не були знайомі. Мені дуже подобався Батурин – туристичний край, особливо як місце для відпочинку. Крім того, я цікавився реформою децентралізації: проходив тренінги та різноманітні курси на цю тему. Але на все це дивився з точки зору громадського активіста, а тут з’явилася можливість вплинути на процеси із середини – стати частиною команди об’єднаної територіальної громади. Створювати історію, країну, громаду, у якій ти живеш. Це мене «підкупило» і я вирішив спробувати, оскільки дуже багато можливостей, особливо у об’єднаній територіальній громаді.

Коли я вчився у старших класах, ми з сім’єю переїхали до Бахмача. Під час навчання в університеті захопився розвитком громадського руху у Бахмацькому районі. Разом з товаришами у 2013 році створили громадську організацію «Вогонь Відродження», яка працює з молоддю, допомагає учасникам АТО, ветеранам та їх родинам. Спільно з Бахмацькою міською радою реалізували кілька проектів та ініціатив. Тому з Павлом Шимком – міським головою Бахмача – ми були знайомі вже кілька років. Він запрошував на роботу до міськради. Але Бахмач ще й досі не ОТГ, тому я відмовився і сказав, що хотів би спробувати свої сили у об’єднаній громаді. І тоді Павло Миколайович запропонував познайомити із мером Батурина.

В першу зустріч з Леонідом Душею, міським головою, ми практично об’їхали всю громаду. Обговорювали сильні та слабкі сторони Батуринської громади, визначали пріоритети та «точки росту». Які проблеми вимагають нагального вирішення, а що може почекати. Це був дуже довгий день. Ми побували всюди, ні хвилини не сиділи у кабінетах. На думку Леоніда Леонідовича, Батуринська громада має стати осередком туристично-культурного життя Чернігівщини, а Батурин – справжнім містом, а не селом занепалим.

Знаєте, що цікаво? Наші погляди збігалися. Ми обоє націлені на розвиток, на результат. Створити якомога більше комфортні умови для жителів громади.

Тож, з червня минулого року працюю першим заступником.

— Що вдалося зробити за рік?

— Реалізували багато проектів пов’язаних із школою, освітою, я звичайно вклав туди не мало зусиль. Але основні мої особисті здобутки та результати пов’язані поки що зі мною. Практично з першого дня мені довелося вчитися розбиратися в усіх тих речах, про які до цього часу і не думав. З тими самими субвенціями, фондом державного регіонального розвитку, проектами та коштами, які можна залучати в громаду. Спільно з Чернігівським Центром розвитку місцевого самоврядування цього року почали працювати над розробкою стратегічного плану розвитку Батуринської громади.

Вважаю, що інфраструктурну субвенцію нам вдалося ефективно використати: утеплення школи, купили шкільний автобус — діти їздять у нормальному сучасному автобусі.

Для мене показник і результат, коли чуєш від людей: «З вашим приходом у міській раді багато чого змінилося». В першу чергу ставлення до жителів громади працівників міської ради. Стандарти роботи з клієнтами, які покладені в основу роздрібної торгівлі, — ввічливість, уважність, сервіс, спілкування – мені вдалося, хоча би частково, перенести в нашу бюрократичну структуру. І набагато приємніше людям стало заходити до міської ради, бо є зміни: раніше ти заходив і відчував, що всім винен, а тепер заходиш і отримуєш всі послуги без проблем. Немає ніяких незрозумілих затримок, непрозорих процесів. Це мабуть головний мій поки що здобуток, коли відчуття людей змінюються і вони відчувають що все-таки стає краще. Але не треба забувати, що завжди знайдуться невдоволені, і не завжди зрозуміло, чи то від нашої роботи, чи від життя в цілому. У межах своєї продуктивності – скільки можемо стільки і даємо.

— Що для вас найважче у Вашій роботі?

— Затримки в часі. Коли ти працюєш і відчуваєш, що можеш більше, можеш бути більш ефективним та продуктивним, але доводиться витрачати час на дотримання регламентів, термінів та пояснення. У приватному бізнесі та громадському секторі рішення приймаються набагато швидше, ніж в органах державної і місцевої влади. Такі моменти не дають можливості сфокусуватися і наростити темп у роботі.

Інколи доводиться приймати рішення або ставити завдання працівникам, які все життя працювали по одному й тому самому шаблону. Вони зміни не сприймають, бояться втратити робочі місця, інколи навіть саботують процеси. І на роз’яснення, переконування витрачається багато часу. Оця втрата в часі і є найбільш тяжкою для мене. Хочеться більше рухатися і все змінювати, але маємо те, що маємо.

— Взагалі, чи є особисте життя у службовця такого рівня?

— Особисте життя є. Як у звичайної молодої людини. З вечірками, тусовками, спортом, відпочинком на природі. Активний відпочинок – це мій відпочинок, сплав на байдарках, переправа через річку на канатах – це моє. А іноді буває, коли хочеться побути одному на самоті: почитати книжки, поринути у власні роздуми.

Люблю знайомитися з новими людьми, шукати нові ідеї. На щастя у Батурині є багато геніальних людей. У нас на території громади проживає Кость Москалець, поет та прозаїк (автор пісні «Лиш вона» гурту «Плач Єремії»), Леонід Кантор – це режисер, який знімає документальні фільми про українських героїв. Він створив такий чудовий мистецький простір – хутір Обирок. А ще різні навчальні програми, як в рамках Програми «U-LEAD з Європою», так і в багатьох інших дають можливість знайомитися з однодумцями, «двигунами» змін з усієї України та навіть з інших країн.

— Що порадите тим людям, хто тільки придивляється до роботи у громаді?

— Робіть класні проекти, впроваджуйте ідеї, працюйте над репутацією. Запропонуйте кінофестиваль, інноваційний простір, ідею розвитку культури або спорту у громаді, та попрацюйте над їх реалізацією. Працюйте над собою, не зупиняйтеся у розвитку. І не бійтеся їхати працювати в об’єднані громади – саме тут можна відчути зміни та стати їх автором. Молодь має йти попереду і творити зміни, замість того, щоб не розуміти їх і бути відкинутим.

— Які цікаві події найближчим відбудуться у Батуринській громаді?

— Взагалі у Батурині постійно щось відбувається – ярмарки, концерти, фестивалі, народні гуляння. На день Прапора до нас з концертом приїжджає Руслана Лежичко, переможниця Євробачення.

Але головною подією літа стане – триденний фестиваль «Шабля». Ми його проводимо з 28 по 30 червня до Дня Конституції України. На теренах унікальних пам'яток в історії українського державотворення по-особливому прозвучить головна ідея фесту «Же през ШАБЛЮ маєм ПРАВО» проголошена гетьманом Іваном Мазепою в Батурині 300 років тому, але актуальна і сьогодні. Ми хочемо, щоб цей фестиваль став щорічним і орієнтуємося в першу чергу на молодь. Буде багато цікавих зустрічей, майстер-класів, несподіванок. У нас будуть круті українські гурти — КОЗАК-Систем, Тінь Сонця, Коралі, та багато інших.

Про фестиваль у Батурині «Шабля». Пряма мова:

Запрошуємо! Деталі, можна знайти на сайті сторінці Батуринської міської ради у Фейсбуці та на офіційному сайті.

Спілкувалася Оксана Стельмах


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/