Понедельник, 9 20 декабря19   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Від бомби, яка була закладена в коробку цукерок, загинув провідник ОУН


23 травня 1938 р. від руки співробітника радянських спецслужб у Роттердамі (Нідерланди) загинув Євген Михайлович Коновалець, полковник армії УНР, голова Організації українських націоналістів (ОУН). Один із найвідоміших борців за незалежність України в ХХ ст.

У 1918—1919-му командував дивізією, корпусом і групою січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями. Підрозділ став свого роду гвардією УНР, вкривши себе славою в боях за українську державність.

Євген Коновалець. Фото: hromadskeradio.or

Проявив себе як справжній державний діяч, позбавлений політичної кон’юнктури, відмовившись наприкінці 1918-го стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором.

Після поразки Визвольних змагань не втратив віру в справу, якій присвятив все своє життя: «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба».

Засновник Української військової організації (1920). Один із ідеологів українського націоналізму. В 1929-му став першим головою ОУН – потужної національно-визвольної сили, яка консолідувала найкращі патріотично-революційні кадри і ставила за мету відродження державної незалежності України.

Його спроби підняти українське питання в Лізі Націй, зокрема про Голодомор 1932—1933 років, неабияк стурбували Москву. Наказ про ліквідацію виходив безпосередньо від Йосипа Сталіна. Фатальну бомбу замаскували під коробку цукерок, які так полюбляв легендарний командир.

Місце загибелі Євгена Коновальця. Фото: istpravda.com.ua.

Спроби ліквідувати Євгена Коновальця робилися ще в 1920-х роках. Але саме в 1933-му розпочалася реалізація ретельно спланованої операції по знищенню Провідника, коли в ОУН проникнув агент ОГПУ Василь Хом’як. За його поручительством до організації у 1935-му прийняли «розчарованого в більшовизмі комсомольця Павла Грищенка» (Павла Судоплатова). Останній зарекомендував себе важливою фігурою для розбудови підпільної мережі в радянській Україні, мав зустрічі з Євгеном Коновальцем. У 1936-му повернувся до СРСР, але час від часу виїздив за кордон нібито як радист торгового корабля «Шипка». Під час таких візитів тричі бачився з полковником.

Розгромлена вибухом вулиця Колсінгель. Фото: nv.ua

Останній раз вони зустрілися 23 травня 1938-го в ресторані «Атланта» в Роттердамі. Їх розмова тривала 8 хвилин. Судоплатов поклав на стіл коробку шоколадних цукерок (вибуховий механізм вже був активований і мав спрацювати за півгодини), послався на неприємності на судні, мав поспішати, тож домовилися побачитися о 17:00 наступного дня. А за три хвилини після закінчення зустрічі, о 12:16, коли Євген Коновалець вийшов на вулицю і направлявся до готелю, стався потужний вибух бомби.

Залишки вибухового механізму. Фото: nv.ua

На допиті кельнер ресторану свідчив, що коробка, передана вбивцею, була подібна до коробки для взуття. Інший очевидець трагедії розповідав, що вибух розірвав тіло на шматки (ліве стегно і праву ногу), ще й поранивши двох перехожих.

Загибель Євгена Коновальця пришвидшила розкол в ОУН. Та все ж пророчими стали його слова: «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців».

Змивають сліди крові на місці трагедії. Фото: nv.u


На місці вбивства. Фото: argumentua.com


Перша сторінка газети «Свобода» (США) із повідомленням про смерть Євгена Коновальця. 28 травня 1938. Фото: news.tochka.net


Могила Євгена Коновальця. Роттердам, 1939. Фото: incognita.day.kiev.ua


Посмертний портрет Євгена Коновальця. Автор К. Зібергер. Фото: incognita.day.kiev.u

Підготував Сергій Горобець, Український інститут національної пам`яті


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/