Порядок спадкування нерухомого майна, яке знаходиться на непідконтрольній Україні території.
Питання щодо оформлення спадщини ще до початку окупації частини території України було врегульоване діючим законодавством України. Внаслідок загостреного збройного конфлікту в зоні проведення антитерористичної операції та окупацією території Автономної республіки Крим оформити спадщину, якщо спадкодавець проживав на непідконтрольній Україні території, в звичному порядку викликає труднощі. Всі документи, видані органами влади невизнаних республік, не мають юридичної сили ні в Україні, ні в світі.
17 червня 2014 року наказом Міністерства юстиції України «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» до закінчення антитерористичної операції в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тимчасово призупинено:
1) проведення державної реєстрації актів цивільного стану;
2) доступ нотаріусів до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Крім того, Верховною Радою України був прийнятий спеціальний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» від 12 лютого 2015 року №189-VIII, яким в свою чергу доповнено положення статті 1221 Цивільного кодексу України про те, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Такий особливий випадок врегульовано Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив’язується до місця проживання спадкодавця або розташування нерухомості. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Для прийняття спадщини спадкоємцю слід звернутися з особистою заявою про прийняття спадщини (або про відмову в прийнятті спадщини) до будь-якого державного або приватного нотаріуса в будь-якому населеному пункті на підконтрольній українській території. У разі неможливості особистого звернення до нотаріуса заява може бути надіслана поштою, але в такому випадку підпис на заяві має бути нотаріально завірений. Строк подання такої заяви – шість місяців з моменту відкриття спадщини, тобто смерті спадкодавця або визнання його померлим.
Відсутність/наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру.
Нотаріус, яким прийнята перша заява, заводить спадкову справу, яка підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі».
Якщо заяву не подано у зазначений термін, вважається, що право на спадщину втрачено. Цей строк може бути продовжений в судовому порядку, якщо до того часу ніхто не прийняв спадщину і якщо строк було пропущено з поважних причин. У такому випадку слід звернутися до суду з позовною заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини і довести факт наявності поважних обставин. У випадку задоволення позову судом право на отримання спадщини не буде втрачено.
Після подачі заяви про прийняття спадщини нотаріус відкриває спадкову справу і видає спадкоємцю довідку з переліком документів, які необхідні для оформлення спадщини, із зазначенням розміру плати за вчинення нотаріальних дій.
При прийнятті спадщини спадкоємцем за законом необхідно завчасно подати нотаріусу такі документи:
— свідоцтво про смерть спадкодавця;
— документи, що засвідчують родинні зв’язки (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
— документи, що підтверджують право власності спадкодавця на транспортні засоби, банківські рахунки тощо (у разі, якщо частиною спадщини є нерухомість, нотаріус безпосередньо отримує відповідну інформацію з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно);
— паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця;
Щодо переліку необхідних документів, слід звернути увагу, що досить часто нотаріуси у подібних справах вимагають довідку про склад сім’ї від житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання спадкодавця, яка має підтверджувати зареєстроване місце проживання спадкодавця і членів його сім’ї на території проведення антитерористичної операції. Проте листом Міністерства юстиції України № 1535/13/32-16 від 03.03.2016 роз’яснено, що надання довідки житлово-експлуатаційної організації з місця проживання спадкодавців, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції, не може вимагатися.
Повторно звернутися до нотаріуса і отримати свідоцтво про право на спадщину слід після спливу шести місяців з моменту відкриття спадщини або навіть значно пізніше.
Термін для отримання свідоцтва про право власності на спадщину чинним законодавством не встановлено. Тому важливо подати заяву про вступ у спадщину у встановлений законом термін. Якщо ж майно рухоме (наприклад кошти в банку), то через півроку після смерті спадкодавця можна отримати на нього свідоцтво та, відповідно, розпоряджатися таким майном.
У випадку спадкування за заповітом, слід зауважити, що деякі нотаріуси продовжували посвідчувати заповіти на непідконтрольній території, при цьому не маючи можливості зареєструвати такий заповіт у Спадковому реєстрі, і вносили інформацію про використаний на заповіт бланк до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів. Таким чином, спадкоємцям необхідно в судовому порядку визнавати дійсність посвідченого заповіту.
Досить поширеною проблемою є, коли до відключення реєстрів на території проведення антитерористичної операції деякі спадкоємці встигли подати заяви про прийняття спадщини нотаріусу. Відповідно діє правило, за яким лише нотаріус, який відкрив спадкову справу, має право видавати свідоцтво про право на спадщину. У такому випадку важливо з’ясувати через електронну базу Єдиного реєстру нотаріусів України чи не переїхав нотаріус, який відкривав спадкову справу, на підконтрольну територію України. Якщо нотаріус виїхав – можна звернутися до нього за продовженням оформлення документів, якщо ж нотаріус залишився на непідконтрольній території, утримуючи у своєму розпорядженні всі нотаріальні архіви, виходом з такої ситуації буде пред’явлення позову до суду про визнання права власності на спадкове майно в зв’язку з неможливістю оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
На жаль, неможливо передбачити кожен випадок в умовах воєнних дій та окупації. Однак процес адаптації умов законодавства до реальних подій відбувається.
Звертайтесь до фахівців! Оформити спадщину іноді виявляється не так просто. Поради сусідів, знайомих, в яких, на вашу думку, була така ж сама ситуація, можуть лише зашкодити. В той же час консультації у нотаріусів, як правило, безкоштовні, а на деякі питання можна отримати відповіді за телефоном. Та найбільш змістовну консультацію можна отримати на особистому прийомі у нотаріуса, маючи про собі документи.
Тетяна Жукова, провідний спеціаліст відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, спеціально для видання Біла хата
