Булава, як беззаперечний символ і атрибут найвищої влади, завжди займала вагоме місце в житті кожного гетьмана. Деякі гетьмани мали кілька булав і використовували їх в залежності від значимості події. Давнім козацьким звичаєм було вручати булаву новообраному гетьману. З історичних джерел відомо, що вже в 1581 р. запорожці віддають новому гетьманові Самійлові Зборовському до рук булаву зі словами: "Подаємо тобі цю відзнаку перших гетьманів цього місця, що нам щасливо з доброю славою наказували».
Не виключенням стало і урочисте обрання Кирила Розумовського гетьманом України 22 лютого 1750 р. в Глухові, що супроводжувалося винесенням гетьманських клейнодів: великого білого прапора з російським гербом, булави, бунчука, срібної позолоченої печатки, військового прапора. Після святкової канонади з гармат гетьманські клейноди були занесені до Миколаївської церкви, де відбулась святкова літургія.
Кожен новообраний гетьман міг отримати булаву від свого попередника, або замовити виготовлення її безпосередньо за власним бажанням. Відомо, що 31 жовтня 1750 р. імператриця Єлизавета Петрівна звеліла своїм указом виготовити нові клейноди для К. Розумовського: «Клейноды для гетьмана сделать новые, с украшением из каменьев, которых бы ценою до 1500 руб. было и каким образом онде сделаны быть имеют, тому на перед зготовить чертежи, а между тем что бы гетьману во управление вступить можно было, отдать ему клейноды старые, обьявя притом, что и нове даны быть имеют».
Сьогодні в Санкт-Петербурзькому філіалі архіву Російської Академії наук зберігається два документи підназвою: «Рисунок надписи для пожалованной гетману К.Г. Разумовскому булавы». Ці документи фіксують написи, які розміщувалися на гетьманській булаві: «Божиею милостию Елизавет Первая, Императрица и Самодержица Всеросийская» (напис на правій стороні булави); «Верно поданного своего маросийского войска запорожского, обох сторон Днепра Гетьмана, камергера, Академии наук Президента, Измайловского полку подполковника и кавалера Графа Кирила Григорьевича Разумовского» (напис на лівій стороні булави).
Єдине відоме сьогодні зображення булави гетьмана є на прижиттєвому портреті К. Розумовського, який був написаний у 1758 р. художником Л. Токке.
В публікації О. Лазаревського «Гетманские клейноды (1758 р.)», яка була оприлюднена в журналі «Киевская старина» в 1882 р., був опублікований опис клейнодів останнього гетьмана під час від'їзду К. Розумовського з Глухова у 1758 р.
В статті були перераховані гетьманські клейноди та різні документи.
О.Лазаревський зазначає: «Ящик деревяной расписан, внутри обит тафтою алою. В нем булава серебреная с разными камениями; поверх оной нить трех камней да внизу нить семи камней. Другая булава – серебряная местами вызолочена; в голове нить 2 камней. Третья булава серебряная».
Ймовірно, що К. Розумовський був похований у Батурині зі своєю булавою. Зі спогадів місцевого жителя Я. Андріяки, який був присутній при відкритті склепу К. Розумовського в 1927 р., було записано наступне: «С правой стороны тела лежала гетманская булава с вправленными в нее красными, розовыми, синими и сверкающими прозрачными драгоценными камнями, вероятно рубинами, турмалинами, сапфірами и бриллиантами, с позолоченнями промежутками. На конце рукоятки булавы вправлен большой рубин и вокруг золотая кайма». Після відкриття склепу цінні речі з нього були забрані, їхня подальша доля невідома.
Зараз залишається багато нез'ясованих питань щодо дослідження та місцезнаходження булави останнього гетьмана.
Дякуючи нашому давньому знайомому та меценату С.П. Соколову та ТОВ «Купола», було виготовлено та подаровано НІКЗ «Гетьманська столиця» реконструкцію булави К. Розумовського. Вона виконана на основі вище зазначених документів та описів. Цей цінний подарунок сьогодні займає чільне місце в експозиції палацу К. Розумовського, доповнюючи виставку «К. Розумовський – гетьман України».
Юлія ФУРСОВА, науковий співробітник НІКЗ «Гетьманська столиця», м.Батурин
