Понеділок, 18 Червень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Село, а в ньому – люди, або Не все так погано

Село, а в ньому – люди, або Не все так погано


Леонід Вдовенко – відома й шанована людина у мальовничому селі Курінь, на Бахмаччині. Тут Леонід Васильович мешкає вже 27 років, а сільським головою працює четверте скликання (тобто стаж роботи на такій важливій посаді – понад 15 років).

До цього мій співрозмовник багато трудився в сільському господарстві, а також – ветеринарним лікарем (за своєю спеціальністю). Був він і керівником сільгосппідприємств – і в Бахмацькому районі, і в Ріпкинському, і на Донеччині… А родом він – із Ріпкинського району. Після аварії на Чорнобильській АЕС, сім’я переїхала до славного, козацького села Курінь, звідки родом дружина. Відтоді немало часу минуло, і багато хорошого Леонідові Вдовенку вдалося зробити для своїх односельців.

– Леоніде Васильовичу, як Вам зараз живеться й працюється?

– Курінь – одне з кращих сіл не лише Бахмацького району, а й Чернігівщини! Думаю, Ви в цьому теж переконалися?

– Авжеж!

– Село одне з найбільших – 3854 жителя. У нас розвинута інфраструктура: це дві школи – загальноосвітня I-II ступенів і навчально-виховний комплекс; є й досить розвинута мережа медичних закладів – фельдшерські пункти і лікарська амбулаторія сімейної медицини, яка знаходиться в центрі нашого села; є поштове відділення, будинок ветеранів на 25 місць (де доживають віку самотні люди); є 17 торгівельних закладів, котрі обслуговують населення – як продовольчими, так і промисловими товарами, будівельними матеріалами… Є й своя церква святого Миколая, якою зараз так чудово опікується керівник ПСП «Авангард», меценат Василь Булах, – дбайливо, на совість, ремонтує її.

– Так, люди у селі Курінь дуже добре відгукуються про Василя Миколайовича та його благодійну діяльність!

– Взагалі ж, якщо в 2006 – 2014 роках було безгрошів’я, і сільрада мало чого могла зробити, в основному, нам в усьому допомагали сільгосппідприємства, як от ПСП «Авангард», очолюваний Василем Булахом. А коли розпочалася у нас, в Україні, децентралізація, і дійсно почало розвиватися місцеве самоврядування, то зросли і фінансові надходження. Тож тепер ми спроможні самотужки вирішувати багато соціальних питань.

– Наприклад?

– Скажімо, за кілька років відремонтували приміщення сільради та будинку культури, ремонтуємо, в основному, за свої кошти заклади освіти та культури. Навіть дороги почали ремонтувати! Займаємося освітленням. Село газифікували. Провели Інтернет. Викопали і почистили ставки (за допомогою ПСП «Авангард»). Тобто нині у нас інфраструктура повністю оновилася і набула такого рівня, який сьогодні задовольняє потреби громади.

– Отож до процесу децентралізації Ви ставитеся позитивно?

– Безперечно! Адже перший етап децентралізації пішов на користь місцевим громадам. Другий етап включає добровільне об’єднання територіальних громад. Звісно, таке село, як Курінь, має можливість об’єднати довкола себе інші села. І ми над цим працюємо, переконуємо сусідів. Бо, відверто кажучи, приєднуватися до Бахмача нам не дуже вигідно – втрачаємо: і кошти, й перспективи розвитку… Тому все, що в наших силах, ми постараємося зробити, щоб село Курінь стало центром об’єднаної громади.

Вдовенко_Леонід Вдовенко-1

 

– А влада як до цього ставиться?

– У райдержадміністрації – за таке об’єднання, не перешкоджають, навпаки говорять – звертайтеся, допомагатимемо. У нас, в районі, є приклад – Батуринська об’єднана територіальна громада. Ми там побували зі своїми співробітниками, вивчили структуру, фінансові надходження та їхні можливості… І у нас склалася позитивна думка. Звісно, їм довелося рік перетерпіти всі ті організаційні труднощі і проблеми. Адже повністю змінилася структура! Фінансування пішло напряму з Кабінету міністрів. Всі рахунки перероблювалися, багато документації… Однак тепер фінансові надходження в громаді зросли втричі! Як буде далі? Наразі ніхто не знає…

– Реформа триває.

– І потрібно вчасно скористатися новими можливостями. До Нового року у нас є час провести переговори з сусідніми селами і отримати від них позитивне чи негативне рішення. Сподіватимемося на краще.

– Ви сказали, що громаді села активно допомагає директор ПСП «Авангард» Василь Булах…

– Вже протягом десяти років наша сільська громада і всі заклади соціальної інфраструктури живуть та повноцінно працюють, перш за все, завдяки допомозі меценатів, наших господарств. І левову частку допомоги надає саме «Авангард» під керівництвом Василя Булаха, депутата районної ради. Адже з усіх серйозних питань, котрі потребують організації праці, ресурсу, техніки, грошей, ми, в першу чергу, звертаємося до нього. Він узяв на себе капітальний ремонт школи та храму, і дорогами займається, зокрема й комунальної власності. Дороги ремонтуються. Тобто це – постійна і дуже важлива для всієї нашої громади допомога.

– А які великі свята для жителів у Курені відбуваються!

– Так, 22 такі заходи щороку, масштабні, за участю багатьох людей – це і люди похилого віку, і ліквідатори аварії на ЧАЕС, захисники Вітчизни, «афганці», педагоги, медики, аграрії, молодь… І в усьому допомагає сільгосппідприємство «Авангард»! Тому у нас особливих проблем не було і, думаю, не буде. У зв’язку з тим, що фінансування поліпшилося, я рідше звертаюся за допомогою до Василя Миколайовича, однак, звісно, для всіх нас дуже важлива така його небайдужість, постійна підтримка і готовність допомогти! Дуже надійний і чуйний добродій. Ми це знаємо. Важливо, що є така Людина, яка підтримає в радості і допоможе в горі.

– Які ще найближчі плани у Вас?

– Вуличне освітлення тут – у вечірню та нічну пору. Ми вже цим займаємося, немало зробили. Це – дуже дорогий проект, розрахований на три – п’ять років. Але це потрібно здійснити – повне освітлення всіх наших населених пунктів! І ми це зробимо. Почали капітально ремонтувати дороги з твердим покриттям. І, якщо буде таке фінансування, як зараз, то за п’ять років матимемо нормальні дороги.

Також плануємо ще зробити ставки, щоб люди могли гарно відпочити, половити рибу, і скот потрібно напувати… Працюємо й над цим – два ставки вже вирито, і надалі неодмінно вестиметься така робота. Жодного дня ми не сидимо, склавши руки. Постійно думаємо, як щось хороше зробити для наших жителів.

– Чув багато гарних відгуків про ваших медиків.

– Це – правда! У наших закладах трудяться 16 медичних працівників. Три лікарі: свій стоматолог, педіатр і головний лікар. Дев’ять медсестер, фельдшери… У своїй лікарській амбулаторії ми можемо проводити аналізи, до речі, завдяки Василю Булаху, який придбав дорогу сучасну апаратуру. Це – зокрема, аналізи крові всіх параметрів. Також робимо електрокардіограми, вже не треба їхати для цього в район. Наші медики проводять ін’єкції, щеплення, ставлять крапельниці. І в стаціонарі люди лікуються. Фахівці у нас чудові – не лише наша громада вся за потреби лікується, а навіть із навколишніх сіл і з райцентру сюди приїжджають. Отож ми дійсно пишаємося нашими медиками!

– А скільки дітей – у вашому навчально-виховному комплексі?

– Сьогодні – 222 дитини. Є два невеликих дитсадки – по 25 осіб. Тобто 50 наших діток дошкільного віку охоплені дошкільним навчанням. Усі ремонти там практично завершені. Зовні все зроблено, лишилися ще деякі роботи на поверхах, а так – усе гаразд! Належне опалення. Сучасні комп’ютерні класи.

– Розкажіть ще, будь ласка, про Вашу родину.

– Дружина працює в сільському господарстві – у нас, в Бахмацькому районі, є Чернігівська м’ясна компанія. Вона зараз там трудиться головним зоотехніком – технологом. Наші діти – вже дорослі. Донька в Бахмачі – медичний працівник у кардіології, а син – у Києві з невісткою, живуть та працюють. Невістка захищає кандидатську дисертацію. Маю двох онуків – хлопчика й дівчинку. Звісно, я дуже люблю свою родину!

– Маєте хобі?

– Захоплень у мене багато. Я – і мисливець (люблю спілкування з природою), і рибалка. Із задоволенням спортом займаюся. А ще – футбольний уболівальник… Але не вистачає часу. До речі, про сільський футбол. У нас раніше був такий собі майданчик, де, в принципі, можна було хлопчакам якось м’яча ганяти, однак він жодним справжнім спортивним критеріям не відповідав. Тому наша молодь (це – їхня ініціатива) попросила допомогти – обладнати сучасний стадіон.

– Молодці!

– Звісно, ми всі це підтримали, і наші сільгосппідприємства – також. СТОВ «Злагода» завезло 220 тонн родючого ґрунту й перегною на це футбольне поле, потім перекультивувало, розрівняло… А далі директор ПСП «Авангард» Василь Булах закупив спеціальну траву для газону – дорогу, імпортну, – на 98 тисяч гривень. З Києва приїхали фахівці – посіяли цю траву, і тепер уже маємо готовий, прекрасний майданчик! Наступного року ми плануємо побудувати там лавочки, обгородити, зробити бігові доріжки.

– І з’явиться сучасний стадіон.

– Можна буде у футбол нормально пограти (маємо дві футбольні команди) та проводити найрізноманітніші спортивні змагання, зокрема й районного рівня…

Отже, в 2018-му ми все це завершимо. А для дітей за рахунок місцевого бюджету ми придбали аж дев’ять спортивних майданчиків і розставили їх по всьому селу. Раніше не було жодного, а тепер – водночас дев’ять!.. Отож діти у вільний час можуть піти на такий чудовий майданчик, позайматися спортом, відпочити. Там є і турніки, й гойдалки, і все інше… Гарно, зручно, комфортно. І виглядає все це напрочуд ошатно. Дивлюся – і душа радіє!

– Авжеж, для молоді це – дійсно важливо.

– Молодь у нас – ініціативна, завзята. Тож у села Курінь є майбутнє!

– Що хотіли б сказати на завершення?

– В принципі, немає поганих людей, на які можна списати всі негаразди. Але трапляються безвідповідальні керівники. Коли керівники працюють в унісон, де є мета, програма, відповідальність, – то там якісь особливі, гострі, значні проблеми відсутні. І нас люди поважають, і ми шануємо людей. Тому, попри всі негаразди, які зараз є в нашій державі, село Курінь стабільно розвивається; постійно щось робиться, ремонтується та відкривається… Це – головне! Тому у односельців є довіра, злагода і ми – в авангарді позитивних звершень. Село Курінь – це гордість Чернігівщини!

Спілкувався Сергій Дзюба


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/