Воскресенье, 25 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Що хотів сказати Павло Шеремет?


Все дуже дивно. І треба ж такому наснитися... 

Кілька майбутніх журналістів з України здали всі іспити в головному університеті країни; залишився тільки один − з історії. Але тим, хто розпочинав свій шлях до гострого пера поставили умову: якщо хочете здати іспити та отримати відповідний диплом, доведеться здавати його... в Москві.

...Всі були, звичайно, вражені від такої умови-пропозиції й не розуміли що сталося? Чому треба їхати саме до Москви? Але чийсь невидимий голос з-за стіни вимовив: значить так треба, по-іншому ніяк не вийде.

Всіх тих, що від'їжджав, серйозно попередили: іспит буде дуже складний, намагатимуться «завалити» і таке інше. Але спеціально   напередодні від'їзду до Росії поглиблений інструктаж-лекцію з цього іспиту проведе досвідчений, відомий не тільки в Україні журналіст... Павло Шеремет.

− Але як? Адже Шеремет вознісся на небеса, а звідти ніхто не може повернутися? − дивувалися всі майбутні журналісти.

І тут раптом за порожнім щойно столом з'явився сам Шеремет. Він сказав: «У нас дуже мало часу, так що прошу зосередитися. Тема іспитів, через які ви їдете до Москви, звучить так: доісторичні часи сучасності − повернення до минулого...»

Павло негайно почав розкладати якісь географічні старовинні карти, щось говорити про те, що цивілізація може зануритися в дольодовиковий період. І додав, що керують цим дві незначні по суті, але дуже сильні по військовій могутності людини...

Павло назвав їх імена − вони були дуже дивні, так як ніхто раніше таких імен не чув. Щось підказувало − вони вихідці чи то з північних регіонів Росії, чи то взагалі з рідкісних народностей, яких зараз вже не існує...

«На Україну напливає страшна біда. І тому на вас лягає дуже велика відповідальність: якщо ви складете цей іспит в Москві, то світ буде врятований, а якщо не здасте − він зануриться в безодню. Але ви повинні розуміти: у вас дуже залишилося мало часу», − сказав Павло Шеремет і одразу ж зник, як і раптово з'явився.

дерево сонШлях до Москви пролягав через якісь лабіринти, нетрі, земляні колодязі, з усіх боків яких рухалися живі коріння дерев і вони намагалися нас зачепити, затримати... Але все ж ми дісталися.

...Перед нами, за столом, сидів якийсь літній чоловік − це і був екзаменатор. Спочатку він нічого не говорив, а тільки мовчав і уважно нас всіх оглядав, а трохи від нього збоку чітко утворювався лик Шеремета і бачили його тільки ми...

...Враз я прокинувся, пес лизав язиком моє обличчя; не знаю, можливо, я уві сні щось і бурмотів, тому він своїми діями й перебив подальші події. Але я подумав: а що ж було далі? І о, жах, тільки що уві сні я пам'ятав чітко імена тих двох, яких назвав Павло Шеремет, але на жаль − вони миттєво вискочили з моєї пам'яті і як я не намагався їх згадати − все було вже марно.

− Боже, але ж Шеремета два дні як не стало, він же загинув і вдень будуть його похорони, − подумки, трохи схвильований, розмірковував я. − Чому він мені наснився? Адже особисто я його абсолютно не знав. Що Павло хотів цим сказати? Про що попередити? І хто були ці двоє?

...Якби я вмів розгадувати сни і запам'ятати ті імена, можливо, вони щось таки й означають. До чого ж вони наснилися?

PS. Дорогий читачу! Такий сон дійсно приснився мені сьогодні в ніч з 22 на 23 липня 2016 р. І хоча сни недоцільно розповідати, тому що це суто особиста справа, все ж з огляду на обставини, хотів поділитися цим з Вами. 

Сергій Вітер, м.Чернігів


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/