Держсанепідслужба Чернігівської області повідомляє, що Всесвітня організація охорони здоров’я запровадила щорічне проведення з 24 по 30 квітня Всесвітнього тижня імунізації, метою якого є сприяння впровадженню одного з найбільш дієвих інструментів охорони здоров'я – вакцинації людей.
Основною метою вакцинації є формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій.
Інфекційні хвороби зустрічаються найчастіше серед дитячого населення. Щорічно в світі гине біля 9 мільйонів дітей від інфекційних хвороб, з них майже 3 мільйони від інфекцій, проти яких існують вакцини.
В Україні щороку від інфекцій, які можна попередити вакцинацією помирає в середньому 350 дітей.
Нині за допомогою вакцин можливо попередити близько 40 захворювань та їх ускладнення. Це можливо завдяки тому, що майже в кожній країні світу існує національний календар профілактичних щеплень. Він враховує безліч факторів, які впливають на схему проведення вакцинації саме в тій країні, де він запропонований. До уваги береться рівень захворюваності інфекціями, вікові особливості формування імунітету у дітей, вплив материнських антитіл, побічні реакції, ускладнення, доступність вакцин. Національний календар щеплень, затверджений відповідним наказом МОЗ України, передбачає обов’язкову вакцинацію від 10 інфекційних хвороб: дифтерії, правця, кашлюку, кору, паротиту, поліомієліту, туберкульозу, гепатиту В, краснухи та гемофільної інфекції.
Держава приділяє велику увагу питанням організації і проведенню імунізації населенню, особливо дітям. В 2009 році ухвалено Закон України від 21.10.2009 № 1658-IV «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009—2015 роки». З метою виконання цього Закону в області розроблена та затверджена рішенням надзвичайної протиепідемічної комісії при облдержадміністрації від 30.07.2012 року №1 «Обласна програма імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2011 — 2015 роки». Відповідні програми розроблені на адміністративних територіях з урахуванням місцевих особливостей.
Дуже актуальним і суперечливим в наш час є питання вакцинації. Багато батьків стають перед нелегким для них вибором: щепити дитину чи ні? Що ж таке вакцинація, і для чого вона існує? Щеплення, з моменту їх винайдення, стали найбільш ефективним та надійним методом захисту від інфекційних хвороб. Ще на початку минулого століття, багато з тих інфекційних хвороб про які ми зараз лише згадуємо, ставали причиною великих епідемій, інвалідності та смертності серед багатьох людей. Сьогодні, завдяки розробленим вакцинам, існує реальна можливість захистити дітей від значно більшої, ніж раніше кількості важких і часом смертельних інфекційних хвороб. Завдяки профілактичним щепленням у світі щорічно попереджається як мінімум 3 млн. дитячих смертей, 750 тисяч дітей не стають інвалідами. Наприклад, таке захворювання як поліомієліт, яке зараз, завдяки вакцинації, повністю ліквідоване на території багатьох країн, в тому числі України, ще кілька десятків років тому ставало страшним вироком на все життя. Дифтерія, епідемії якої забирали життя цілих поселень, в наш час виникає лише в поодиноких випадках. Завдяки вакцинації людство подолало страшну хворобу багатьох століть — віспу. Чому ж зараз, коли завдяки вакцинам, ці і багато інших важких хвороб, залишились в історії, багато людей вважають, що щеплення непотрібні? Адже, без вакцинації хвороби, від яких ми захищаємо своїх дітей можуть повернутися! А ті інфекції, які ще й досі не подолані і вважаються безпечними дитячими хворобами, насправді дуже небезпечні своїми ускладненнями. Наприклад, смертність від кашлюку серед маленьких дітей в декілька сотень разів перевищує смертність після введення вакцини, яка захищає від захворювання на цю хворобу.
Звичайно, ризик ускладнень після вакцинації існує, як і після вживання будь яких інших фармакологічних препаратів, але ризик ускладнень під час або після перенесеної інфекційної хвороби часом набагато більший і страшніший. Своєчасно не зроблене щеплення від краснухи у дівчаток, може призвести до захворювання на цю хворобу під час вагітності, що майже в 100% випадків веде до важких вроджених вад плода. Перенесене захворювання на паротит у хлопчиків часто загрожує безпліддям, а кір, особливо в дорослому віці, дуже небезпечний своїми ускладненнями, такими як коровий менінгіт та енцефаліт, які часто закінчуються смертельно. Вірусний гепатит, менінгіт, туберкульоз — інфекційні хвороби, які лишають по собі важкі наслідки на все життя, і лише вакцинація дає шанс уникнути їх.
Дуже часто причиною виникнення ускладнень після щеплення вважають вакцину. Та в більшості випадків причиною є недообстеження дитини. Адже вакцина — це ослаблені мікроорганізми, які при введенні сприяють виробленню антитіл проти цієї чи іншої інфекційної хвороби — в цьому і полягає суть імунізації, але якщо ввести вакцину в ослаблений хворобою організм, реакція може бути різною. Тому навіть елементарні клінічні аналізи крові та сечі, зроблені дитині перед щепленням, будуть дуже інформативні для лікаря в плані наявності в організмі початкової стадії хвороби, яка ще не проявляється зовні, і нададуть можливість відкласти вакцинацію до більш сприятливих часів.
Необхідність проведення імунізації визнає весь цивілізований світ. Тільки завдяки вакцинації світова медицина змогла покласти край масовим епідеміям.
Через велику кількість негативу стосовно вакцинації, що розповсюджується останнім часом в тому числі і через засоби масової інформації, охоплення щепленнями населення скоротилось. А якщо охоплення щепленнями становить менше 95 % — виникає загроза всякого роду епідемій інфекційних хвороб.
Ні один із батьків не є ворогом здоров’ю своїх дітей, а відмова від щеплень є зло по відношенню до дитини. Щепитись чи ні — вирішує кожен із нас сам. Але як би там не було, навіть ті спеціалісти, які негативно ставляться до вакцинації, на сьогодні альтернативи профілактичним щепленням не мають. Тому необхідно правильно та адекватно оцінювати ризики і виважено приймати рішення щодо цього життєво важливого питання.
Що необхідно знати про інфекції, які можна запобігти завдяки проведенню щеплень за віком:
Туберкульоз останнім часом набув широкого розповсюдження. Щорічно приблизно 1 млрд. людей в світі інфікується туберкульозом і до 3 млн. людей вмирає. Найбільш ефективним засобом захисту від туберкульозу є щеплення. Щеплення проти туберкульозу захищає дитину від найбільш тяжких форм захворювання: туберкульозний менінгіт та дисемінований туберкульоз легень.
Гепатит В — це вірусне інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням печінки. У 30% випадків гостра форма захворювання переходить в хронічну, яка є основною причиною виникнення цирозу печінки та первинного раку печінки. До 95% випадків гепатиту В можна запобігти вакцинацією.
Кашлюк — інфекційне захворювання дихальних шляхів. Захворювання на кашлюк у 25% дітей перших років життя може супроводжуватися зупинкою дихання, запаленням легень; у 3% може виникнути енцефаліт (запалення головного мозку), судоми. Діти, які перехворіли на кашлюк у ранньому віці в подальшому можуть відставати від своїх однолітків у психічному розвитку. Найбільш ефективним засобом боротьби з кашлюковою інфекцією є рання імунізація дитячого населення. Завдяки вакцинації проти кашлюку в світі запобігається 85,5 млн. випадків захворювання і 760 тис. летальних випадків.
Дифтерія відноситься до найбільш тяжких інфекцій. Особливу небезпеку для життя становить токсична форма дифтерії, яка у великому відсотку випадків може закінчитися летально. На тяжкі форми дифтерії хворіють переважно не щеплені діти. У половини людей, що перенесли дифтерію лишаються тяжкі ураження серця. Єдиним діючим профілактичним заходом є вакцинація.
Правець — гостре інфекційне захворювання з механізмом передачі збудника через ушкоджені шкірні покрови та слизову оболонку. Збудник правця здатен зберігатися та розмножуватися в ґрунті. Правець дуже тяжке захворювання, яке супроводжується судомами і може закінчитися летально. Тільки своєчасним проведенням специфічної та екстреної вакцинації може попередити захворювання на правець.
Поліомієліт — гостра вірусна інфекція. У довакцинальний період паралітичний поліомієліт уражав тисячі і десятки тисяч людей, з яких 10% вмирали і 40% ставали інвалідами. В усьому світі загальна кількість дітей і дорослих з паралічами поліомієлітного походження становить 10-20 млн. Надійним захистом від цієї небезпечної інфекції є тільки вакцинація.
Збудником гемофільної інфекції типу b (ХІБ) є гемофільна паличка, яка найбільш небезпечна для дітей віком до 5 років. Значну роль ХІБ – інфекція відіграє в розвитку гнійних менінгітів, пневмоній, сепсису, отитів. Лікування ХІБ-інфекцій ускладняються стійкістю збудника до багатьох антибактеріальних препаратів. За таких умов приоритетним заходом боротьби з ХІБ — інфекцією є вакцинопрофілактика.
Кір — вірусна інфекція дихальних шляхів. За даними ВООЗ на кір щорічно хворіє не менш 40 млн. дітей, внаслідок ускладнень помирає понад 1 млн. дітей. Єдиним ефективним захистом від корової інфекції є своєчасна вакцинація.
Епідемічний паротит – широко розповсюджене дитяче захворювання. Хворіють переважно діти у віці від 3 до 15 років. Ця інфекція є однією з найбільш поширених причин ураження чоловічих статевих залоз. У хлопчиків в майбутньому після перенесеного паротитного орхиту (запалення яєчок) можливий розвиток атрофії яєчок, пухлин, імпотенції, порушення сперматогенезу, безпліддя.
Краснуха – вірусна інфекція. Розрізняють дві форми хвороби — вроджену і набуту. Вроджена форма хвороби виникає у новонароджених, якщо жінка під час вагітності хворіла на краснуху. Усі клінічні прояви вродженої краснухи об’єднують у поняття: синдром вродженої краснухи. Він характеризується розвитком у новонароджених вад сердця, глухотою, катарактою, запаленням легень тощо. Єдиним засобом, спрямованим на зниження захворюванності є вакцинопрофілактика. Набута краснуха може ускладнитися енцефалітом, артритом, тромбоцитопенією.
Необхідно завжди пам‘ятати, що при проведенні щеплень виникає мінімальний ризик розвитку післявакцинальної реакції або ускладнення, в порівнянні з тяжким перебігом інфекційної хвороби та ризиком виникнення ускладнень.
Наталія ГУНЯ, головний спеціаліст відділу організації держсанепіднагляду ГУ ДСЕС в Чернігівській області
