Воскресенье, 31 мая 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Про земельну реформу і боротьбу з корупцією

Про земельну реформу і боротьбу з корупцією


Найчастіше боротьбу з корупцією ототожнюють зі словом «садити». І вважається, що чим більше «садять»– тим ефективніша ця боротьба. Але це тільки частина правди. Окрім ефективної роботи правоохоронних органів, є й інші можливості боротьби, на які й роблять акцент у міжнародній практиці. Саме ця практика реалізується в Україні у співпраці урядових структур та міжнародних організацій. Це не одноденна політична акція, а системна робота, спрямування якої можна означити як «Прозорість та доступність інформації, достовірність даних, усунення «білих плям».» Ця робота базується на аналізі причин, які провокують появу корупції у земельній сфері, та їх усуненні. Усувати причини – означає усувати наслідки.
На сьогодні в напрямку прозорості земельних відносин, а, відтак, і запобігання корупції, реалізовано вже низку визначальних кроків. Вони свідчать, що процес оновлення земельних відносин став незворотним.

Доступність і прозорість інформації

Цифрові технології зробили можливим зведення великої кількості даних в єдиній системі, а також забезпечили доступ до них значній кількості людей. Часи, коли папери зберігалися під сукном чиновницького столу, перетворюючи чиновника на всемогутнього «директора інформації», відходять у минуле. За останні півдесятиліття новітні технології в Україні відчутно «прорвалися» з приватного життя у державне, і саме їх можливості суттєво активізували боротьбу з корупцією у всіх сферах, зокрема і в земельній.

Державний земельний кадастр. Перший значний крок було зроблено у 2013 році, коли в Україні запрацював електронний Державний земельний кадастр – створений, до слова, на кошти позики Світового банку. Доступ до Кадастру зараз має кожен бажаючий через Публічну кадастрову карту. Там об’єднано всю інформацію, яка до того часу існувала лише на паперах; більше того, усі ці записи було зроблено в різних системах координат і архіви час від часу горіли. Помилки, які були в паперах, після створення електронного кадастру побачила вся країна, і саме це уможливило роботу над їх виправленням (про це – далі).

Український кадастр – один із найкращих у Європі. У Польщі, коли вводили ринок, кадастр ще був на папері. Але це їх не зупиняло», — Михайло Кухар, економіст IMF-Group.

Моніторинг земельних відносин

У 2015 році було здійснено наступний після запровадження Кадастру стратегічний крок: уперше поєднано в єдиній системі дані 6-ти центральних органів державної влади щодо землі. Це 140 показників, які описують стан земельних відносини у 564 адміністративно-територіальних одиницях. Напочатку 2016 року усі вони вперше були розміщені у відкритому доступі. Система Моніторингу земельних відносин дозволяє аналізувати їх поточний стан за кожним із показників, набір яких відповідає практиці інших країн.
Тут можна знайти інформацію щодо: повноти офіційної реєстрації (наповнення Кадастру та Реєстру прав на нерухоме майно), кількість різних типів трансакцій із земельними ділянками, надходження від податку на землю, кількість судових спорів, випадки приватизації та експропріації, базові характеристики адміністративно-територіальних одиниць. Передбачається, що у цій системі також відбуватиметься обов'язкова реєстрація й оприлюднення цін на землю, а також даних цін в усіх нових зареєстрованих договорах оренди. Відкритий доступ до цін продажу є основою забезпечення прозорості ринку землі.

Кожна людина зможе знайти свій район чи місто, побачити, скільки вільних земель є, як використовуються землі державної та комунальної власності, за скільки їх орендували і на який час, коли ці землі виставляються на торги – чи то на продаж, чи то для оренди та ін. Але не тільки.

Провідний економіст Світового банку Клаус Дайнінгер наголосив, що показники, відображені в українській системі Моніторингу (зокрема, наповнення реєстру прав, Земельного кадастру та вирішення земельних спорів) було включено в модуль "реєстрації власності" індексу Doing Business Світового банку. «Це означає, що запровадження Системи моніторингу буде покращувати рейтинг країни у цьому впливовому індикаторі», – зазначив він.
З середини 2015 року в Держгеокадастрі активно впроваджуються електронні сервіси, які мінімізують контакт замовника та чиновника. Крім того, запроваджена практика оприлюднення на спеціальному шарі Публічної кадастрової карти 100% наказів з розпорядження землями, які раніше зберігались в системі внутрішньому документообігу відомства. Це значно підвищило рівень громадського контролю.

Використання Дистанційного зондування землі (ДЗЗ) для моніторингу фактичного використання земель. ДЗЗ є своєрідним «детектором брехні» щодо того, як використовуються землі, у тому числі сільгосппризначення. У звітних даних «з місць», які надаються органам державної влади щодо використання земель, може бути написано одне, а супутникові знімки можуть показати інше – чи забудовані прибережні смуги, чи засіяні кимось землі, які за документами проходять як такі, що не використовуються (наприклад, не розпайовані ділянки); чи дотримуються орендарі сівозмін – а чи насправді сьомий рік поспіль сіють на тих же землях соняшник; якими насправді є межі оброблюваних земель, посівів с/г культур, садів, пасовищ, водних об'єктів, лісів, доріг, ін.
Наприкінці 2016 року Мінагрополітики та Держгеокадастр розпочали тестувати можливості використання ДЗЗ – було реалізовано пілотний проект, що продемонстрував технічну реалістичність застосування ДЗЗ для потреб державного сектора, а також необхідність використання цього інструменту для отримання реальної інформації. У світі ДЗЗ почали використовувати ще у 1970-х – для цілей моніторингу с/г територій, прийняття рішень у сфері екологічної та харчової безпеки, моніторингу розбудови міст, побудови єдиної інфраструктури геопросторових даних і т.ін. Хоча в Україні ДЗЗ вже певний час використовується комерційними структурами, це було перше використання на замовлення держави.

Електронні земельні торги планується запровадити для продажу з аукціону державних та комунальних земель. Електронні торги мають виключити можливість корупції в цьому процесі. Відповідна платформа має запрацювати уже в жовтні 2017 року. Також планується створення додатку для смартфонів. Експертну допомогу при реалізації проекту надає міжнародна антикорупційна організація Transparency International.
Механізм відкритих земельних торгів уже довів свою ефективність: за підсумками 2016 року, ціна оренди на аукціоні формується значно вища, ніж без аукціону: в середньому 2 199,3 грн/га проти 720 грн/га.
Головна мета електронних торгів – зробити процес прозорим (загальнодоступна інформація про продаж, спрощений доступ до участі в аукціоні) та унеможливити зовнішній вплив на процес торгів, зокрема з боку чиновників.

Щоб усе було прозоро, пропонується землі державної та комунальної власності продавати виключно на земельних електронних торгах. Громадяни за бажанням можуть продавати або на електронних торгах, або безпосередньо укладаючи договір з іншим власником», Олександр Краснолуцький, директор Департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держгеокадастру.

Як це працює

Найсвіжішим прикладом аналізу інформації та її використання для формування управлінських рішень, спрямованих на запобігання корупції, є «Стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності», запропонований Мінагрополітики та ухвалений 7 червня 2017 на засіданні Кабінету Міністрів. Документ запровадив уніфіковані підходи до розпорядження державними землями та суттєво звузив простір для корупційного маневру чиновників.
«Мінагрополітики запропонувало системне рішення, яке дозволить підвищити ефективність управління земельними ресурсами, встановивши жорсткі умови, на яких Держгеокадастр може розпоряджатися сільгоспземлями державної форми власності. Це рішення є нагальним, оскільки окрім корупційних ризиків низька ефективність управління землями призводить до суттєвого недоотримання коштів місцевими бюджетами, до яких зараховується орендна плата»,– зазначив перший заступник міністра агрополітики Максим  Мартинюк. Зокрема, передача державних земель в оренду буде здійснюватися лише на аукціонах за єдиними стартовими умовами: на термін 7 років при ставці не нижче 8% від нормативно-грошової вартості цієї землі, що відповідає середньому рівню оренди по галузі. У разі відмови орендаря, повторна передача ділянки здійснюється також на торгах, а
не в ручному режимі. «Тим самим припиняється схема, за якою землі повертаючись із користування ділились по 2 га і вилучались із державної власності назавжди через безоплатну приватизацію»,– наголошує Максим Мартинюк.

 Фактично, наведені напрямки є «дорожною картою» підготовки інфраструктури до запровадження ринку сільгоспземель. Основними її цілями є усунення факторів, які спричиняють непрозорість земельної сфери та створюють можливості для корупції. Перевага такого підходу для суспільства – можливість відстежувати інформацію, самостійно робити висновки та організовувати громадський контроль. Це означає, що для боротьби з корупцією громадським організаціям та журналістам просто необхідно вивчати  інструменти, завдяки яким забезпечується вільний доступ до інформації щодо земельних відносин.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/