Понедельник, 3 августа 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Про школу для дівчаток із збіднілих сімей і чоловічу спортивну залу


ВалГуляючи алеями древнього Валу, у першу чергу звертаєш увагу на величні собори та старовинні споруди, сховані у затінку розлогих дерев. І далеко не всі помічають, що непоказний двоповерховий будинок поруч із тенісним кортом, де нині розміщується обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Україна», теж має старовинну архітектуру. Більше того, його доля та історія досить цікава.

Вже у ХІХ столітті цей будинок був позначений на плані Чернігова, як споруда кін. ХVІІІ — поч. ХІХ сторіччя — розповідає відомий чернігівський краєзнавець Людмила Студьонова. У 50-х роках позаминулого століття споруду використовували як приміщення парафіяльної школи, що відкрилася у Чернігові для дівчаток із збіднілих дворянських сімей. Наприкінці сімдесятих років ХІХ століття у будинку розташовувалася міська громадська бібліотека. Місце обрали не випадково, адже поряд розміщувався ще один культурно-освітній заклад — Музей Чернігівської архівної комісії.

На початку ХХ століття призначення старовинного будинку радикально змінилося. Тут розмістився спортивний зал чоловічої гімназії, яка знаходилася неподалік, у приміщенні нинішнього історичного музею. Інших спеціально обладнаних спортивних залів у Чернігові не було — зазначають краєзнавці. У той же час на початку минулого сторіччя захоплення фізичною культурою було просто повальною модою. Тож гімназичний спортзал цілком могли використовувати і представники чернігівських спортивних об’єднань, зокрема товариства «Спорт», заснованого в 1910 році.

Будинку на Валу довелося стати і учасником революційних подій. У квітні 1919-го тут відбувся 1-й губернський з’їзд рад. У президії його, до речі, був син відомого українського класика Юрій Коцюбинський. Про з’їзд і досі нагадує меморіальна дошка, встановлена на фасаді будинку в сімдесятих роках. Щоправда, імена більшості делегатів цього з’їзду, якщо і відомі вузькому колу фахівців, вже давно нікому нічого не говорять.

Під час таких буремних поворотів своєї долі будинок зазнав значних перебудов. Спочатку він був прямокутним і одноповерховим, згодом з’явився другий поверх та інші прибудови. І все ж таки, якщо придивитися уважно, старовинна архітектура помітна і так хочеться дізнатися більше про події та людей, долі яких пов’язані з цим будинком.

Олена Терещенко, Громадська ініціатива «Збережи старий Чернігів»


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/