Середа, 19 Грудень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Постаті. Кирило Розумовський і Чернігівщина


Розумовський_01Гетьману України Кирилу Розумовському присвячується. З нагоди 212-ої річниці з дня смерті. Розповідь із славетного Батурина.

 

  

«Згадайте праведних гетьманів:

Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана?

Де Остряницина стоїть хоч би убогая могила?

Де Наливайкові? Нема! Живого й мертвого спалили», — колись із сумом і гіркотою запитував себе та сучасників Тарас Шевченко на сторінках поеми «Гайдамаки».

Десь по світах упокоїлися і Дем’ян Многогрішний, і Іван Самойлович, і Іван Мазепа, і Петро Дорошенко, і Петро Калнишевський… І наче за всіх їх у рідну землю гетьманської столиці ліг Кирило Розумовський. Це був свідомий вибір гетьмана — навіки спочити саме в Батурині. Як і колись у 1750 році, дуже молодим він свідомо переніс свою резиденцію із Глухова до Батурина з метою відродити Мазепину столицю, так і з 1794 року він свідомо, не маючи ані фінансової скрути, ані будучи в опалі, проживає в Батурині. Неподалік Мазепиної Цитаделі будує церкву і називає її так, як називалася церква в Цитаделі, знищена з усім Батурином у листопаді 1708… Це велична Воскресенська церква, автором якої, за припущенням Сергія Юрченка, став видатний архітектор Адам Менелас.

За чотири місяці до смерті Розумовський відвідав будівництво й особисто вказав на місце, де має бути склеп. Це дало можливість князю І.М. Долгорукому зауважити: «Гетьман помер по-філософськи…» Кирило Григорович Розумовський помер «…в Батурине 1803 января девятого два часа дня пополудни. Жития его было 74 года 9 месяцев и 22 дня», — як зазначено на епітафії надгробку, який був виготовлений уславленим скульптором Іваном Мартосом і встановлений над могилою гетьмана в 1805 році. Надгробок із білого грецького мармуру у вигляді піраміди з барельєфом небіжчика, поховальною урною під флером, епітафією та девізом гетьмана «Славу примножувати справами», що був начертаний латиною — «FAMAM EXTENDERE FACTIS» — і вважався справжнім шедевром.

Склеп являє собою в основі прямокутник довжиною 234 см, шириною 150 см, висотою 176 см. У труні тіло К.Розумовського було загорнуте в саван із жовтого атласу. В головах гробу був срібний герб, а в ногах припаяна Адамова голова. В окремому металевому ящику було забальзамоване серце гетьмана.

Спливають роки, минають десятиліття. Сюди, в Батурин, приїжджають поклонитися могилі Кирила Розумовського вже більше двохсот років. Поет, етнограф Осип Бодянський, який відвідав Батурин у 1832 р., написав для кожного з нас:

Постій, козаче, не біжи,

Ось глянь на хрест,

Читай, чия могила,

Останнього це гетьмана, Кирила!

Присядь же, брате, потужи.

Катерина ДЗЕКУН, науковий співробітник Національного заповідника «Гетьманська столиця»


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/