Понедельник, 3 августа 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Постаті. Кирило Розумовський і Чернігівщина


Розумовський_01Гетьману України Кирилу Розумовському присвячується. З нагоди 212-ої річниці з дня смерті. Розповідь із славетного Батурина.

 

  

«Згадайте праведних гетьманів:

Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана?

Де Остряницина стоїть хоч би убогая могила?

Де Наливайкові? Нема! Живого й мертвого спалили», — колись із сумом і гіркотою запитував себе та сучасників Тарас Шевченко на сторінках поеми «Гайдамаки».

Десь по світах упокоїлися і Дем’ян Многогрішний, і Іван Самойлович, і Іван Мазепа, і Петро Дорошенко, і Петро Калнишевський… І наче за всіх їх у рідну землю гетьманської столиці ліг Кирило Розумовський. Це був свідомий вибір гетьмана — навіки спочити саме в Батурині. Як і колись у 1750 році, дуже молодим він свідомо переніс свою резиденцію із Глухова до Батурина з метою відродити Мазепину столицю, так і з 1794 року він свідомо, не маючи ані фінансової скрути, ані будучи в опалі, проживає в Батурині. Неподалік Мазепиної Цитаделі будує церкву і називає її так, як називалася церква в Цитаделі, знищена з усім Батурином у листопаді 1708… Це велична Воскресенська церква, автором якої, за припущенням Сергія Юрченка, став видатний архітектор Адам Менелас.

За чотири місяці до смерті Розумовський відвідав будівництво й особисто вказав на місце, де має бути склеп. Це дало можливість князю І.М. Долгорукому зауважити: «Гетьман помер по-філософськи…» Кирило Григорович Розумовський помер «…в Батурине 1803 января девятого два часа дня пополудни. Жития его было 74 года 9 месяцев и 22 дня», — як зазначено на епітафії надгробку, який був виготовлений уславленим скульптором Іваном Мартосом і встановлений над могилою гетьмана в 1805 році. Надгробок із білого грецького мармуру у вигляді піраміди з барельєфом небіжчика, поховальною урною під флером, епітафією та девізом гетьмана «Славу примножувати справами», що був начертаний латиною — «FAMAM EXTENDERE FACTIS» — і вважався справжнім шедевром.

Склеп являє собою в основі прямокутник довжиною 234 см, шириною 150 см, висотою 176 см. У труні тіло К.Розумовського було загорнуте в саван із жовтого атласу. В головах гробу був срібний герб, а в ногах припаяна Адамова голова. В окремому металевому ящику було забальзамоване серце гетьмана.

Спливають роки, минають десятиліття. Сюди, в Батурин, приїжджають поклонитися могилі Кирила Розумовського вже більше двохсот років. Поет, етнограф Осип Бодянський, який відвідав Батурин у 1832 р., написав для кожного з нас:

Постій, козаче, не біжи,

Ось глянь на хрест,

Читай, чия могила,

Останнього це гетьмана, Кирила!

Присядь же, брате, потужи.

Катерина ДЗЕКУН, науковий співробітник Національного заповідника «Гетьманська столиця»


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/