Воскресенье, 27 сентября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Підрозділи УНР так звільняли Кримський півострів від більшовиків


24 квітня 1918 року кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Сімферополь від більшовиків. 

Після підписання мирної угоди з Центральними державами в Брест-Литовську, українське командування планувало ще до підходу австро-німецьких військ зайняти Крим (що формально не належав до УНР) і взяти під контроль Чорноморський флот.

10 квітня 1918-го з частин Запорізької дивізії була сформована Кримська група на чолі з полковником Петром Болбочаном, яка й вирушила до Кримського півострова. Вона мала випередити німців (15-а ландверська дивізія генерала фон Коша наступала слідом за групою Болбочана) і заволодіти Таврійським півостровом раніше за союзників.

Полковник Петро Болбочан. Фото: istpravda.com.ua

18 квітня армія УНР взяла Мелітополь, здолавши вперту оборону червоних. Українці продовжували безупинно насідати на більшовиків, 21 квітня зайняли Новоолексіївку і блискавичною операцією вночі захопили переправи через Сиваш. Загін відчайдух на чолі з сотником Зелинським на мотодрезинах проскочив замінований міст, розігнав найближчу охорону і під прикриттям двох бронепотягів, що рухались слідом, вели безперервний кулеметний та гарматний вогонь, при цьому дезактивували вибухівку.

Надвечір 22 квітня Кримська група з боєм захопила вузлову станцію Джанкой. Тут зосередились основні сили українців, які повели наступ одночасно у трьох напрямках – на Євпаторію, Феодосію, а основні сили – на Сімферополь.

Карта Кримської операції Армії УНР. Фото: istpravda.com.ua

Місто було взяте вранці 24 квітня. Цьому сприяло захоплення кількома днями раніше більшовицького телеграфіста, обізнаного з шифрами внутрішнього зв’язку. Інших зв’язкових перехоплювала українська кіннота, відтак ворог отримував заспокійливі шифрограми про відхід українських сил і спокійну обстановку на всіх напрямках. А коли українські загони несподівано з’явилися під містом, ошелешений ворог майже не чинив опору.

Як писав один із сучасників, «ніде на всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями й таким захопленням, як робило це населення Сімферополя на інших зайнятих кримських місцевостей». 

Взяття Сімферополя і Бахчисарая загострило відносини між союзниками. 26 квітня німецька дивізія оточила всі місця дислокації українських військ у Сімферополі та оголосила ультиматум Петру Болбочану негайно скласти зброю і виїхати з Криму. Весь день велися переговори з німцями і українським урядом (який, як з’ясувалося, на переговорах у Бресті відмовився від Криму, а тепер всіляко відхрещувався від своїх вояків), після чого наступного дня Кримська група залишила півострів і зі зброєю, знаменами та значною частиною захопленого майна передислокувалася до околиць Мелітополя.

Тим часом кінний полк гайдамаків імені Костя Гордієнка на чолі з полковником Всеволодом Петрівим гірськими стежками просувався у напрямку Севастополя і 28 квітня розпочав бої з більшовиками на підходах до міста. Як наслідок, 29 квітня Чорноморський флот підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві. Більшовики затопили в бухті один міноносець, інший суттєво пошкодили, а 14 есмінців вивели до Новоросійська. На українському боці залишилися 7 броненосців, 3 крейсери, 12 міноносців, дивізія підводних човнів. Однак українські війська змушені були евакуюватися з Криму. 

Попри такий підсумок, кримський похід виявив блискучий талант полковника Петра Болбочана і став справжнім тріумфом українського війська, однією з найбільш романтичних сторінок нашої історії.

Гетьман Павло Скоропадський саме завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот. Але внаслідок антигетьманського повстання наприкінці 1918-го всі здобутки в Криму було втрачено. 

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті, спеціально для bilahata.net

На першому фото www.radiosvoboda.org: Важкий бронеавтомобіль «Гайдамака», учасник походу на Крим. навесні 1918-го року


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/