Понеділок, 22 Жовтень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Патріарх Філарет як геополітичне явище

Патріарх Філарет як геополітичне явище


Вселенський Патріархат розпочинає процедури, необхідні для надання автокефалії Українській Православній Церкві.

Відповідне рішення прийняв Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату, який напередодні прийняв до розгляду звернення від Президента до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні, Постанову Верховної Ради на його підтримку, а також відповідні звернення ієрархів українських православних церков.

Стійкість Київського патріархату, що витерпів анафему та звинувачення в розколі, безблагодатності, неканонічності та інших вигаданих Москвою єресях, змінює геополітичну картину не тільки православного світу, але й взагалі християнського. 

Про це розмірковує на своїй сторінці у Фейсбук журналіст Василь Чепурний.

Так більшість оглядачів, які стають ними залежно від кон’юнктури моменту і слово «Томос» почули вчора, пропустили деякі важливі моменти, що проходять паралельно з ймовірним визнанням автокефалії української православної Церкви, але у сув’язі з ним можуть сколихнути православний світ і присадити московського патріарха на лавку мокшанської ізби після марень про Третій Рим, а патріарха Нового Риму – Константинополя піднести і відновити в ранзі першого не тільки по честі, а й за впливом.

Патріарх Варфоломій I провів переговори з президентом Македонії Ґерґе Івановим про визнання Македонської православної церкви. Вона вже колись була визнаною, але з 1967 року – у такому ж статусі, як і Київський патріархат. Товче її Сербська православна церква, як і російська – українську.
Між тим, ця церква має два мільйони вірних, що немало для православного світу і її визнання буде обрізанням імперіалістичних потуг Росії через її соратницю Сербію. Визнання македонців реальне, як ніколи, адже Вселенський патріарх хоче випередити Болгарську церкву, яка вже має наміри це зробити першою. А в православ’ї тут так – хто перший визнав, той і має вдячність (не тільки моральну, але й матеріальну).

Чорногорська православна церква також була визнаною автокефальною і доволі недавно – у 1850-х роках. Її теж не визнають через тиск Сербської церкви. Але з митрополитом Михаїлом, що її нині очолює, постійно служить український Патріарх Філарет. І Вселенський патріарх також має намір її визнати.

Якщо ці три церкви – спільно з українською — будуть визнані одним чи почерговими рішеннями Вселенського патріарха, це різко похитне позиції московської церкви з її маніакальним «руськім міром».

І останнє – запереживали і брати — греко-католики від ймовірного визнання незалежності (автокефалії) української православної церкви. Адже кілька десятків парафій таки перейдуть до неї з-під зверхності Риму. Бо відомо ж, що і Рим нам не батько, і Москва нам не мати. З’явились ідеї, щоб Президент Порошенко звернувся і до Риму про патріарший статус УГКЦ. Проте не треба плутати Божий дар з яєчнею: визнання УГКЦ патріаршою церквою нічого не дасть. Адже у католицтві патріаршество не дорівнює автокефалії. Скажімо, є католицький патріарх Венеції і що це дає, крім пишності титулу?! Він так само підлеглий Риму, як і глава УГКЦ Святослав Шевчук, якого намагаються кликати патріархом, спекулюючи на титулі, за яким у католицтві нічого не стоїть на відміну від православ’я, де цей титул означає незалежність церкви.

...До речі, і ще про геополітику — Патріарх Філарет створив російський екзархат Київського патріархату. Його очолює митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, а входять ще митрополит Богородський Адріан та єпископ Валуйський Петро. Не здивуюся, якщо ближнім часом з'вляться архієреї Київського патріархату з титулами Владивостоцького, Кубанського, Воронізького, Сибірського...

Василь Чепурний

До теми: 19-20 квітня 2018 р. в Стамбулі у резиденції Вселенського Патріарха в районі Фанар відбулося засідання Святого і Священного Синоду Константинопольського Патріархату.

Як раніше вже повідомляв Президент України П. Порошенко, заступник глави його Адміністрації Ростислав Павленко в ці дні перебував у Стамбулі, де передав офіційні звернення щодо Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні від єпископатів УПЦ Київського Патріархату та УАПЦ, а також від Президента України, яке було підтримане рішенням Верховної Ради.

За підсумками роботи Синоду на сайті Патріархату опубліковане наступне повідомлення:

«Комюніке Святого і Священного Синоду (22.04.2018)

Святий і Священний Синод під головуванням Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія завершив своє чергове засідання, яке відбулося з четверга, 19 квітня, до п'ятниці, 20 квітня. Всі питання порядку денного були розглянуті та обговорені, та прийняті відповідні рішення.

Відповідно до Божественних і Святих Канонів, а також вікового церковного порядку і Священного Передання, Вселенський Патріархат зацікавлений в збереженні всеправославної єдності та турбується про Православні Церкви у всьому світі, особливо Українського Православного Народу, який отримав від Константинополя спасительну християнську віру і святе хрещення. Таким чином, як істинна Матір Церква, він розглянув питання, що стосуються церковної ситуації в Україні, як це було зроблено в попередніх синодальних засіданнях, і отримав (прийняв) від церковної і цивільної влади, які представляють мільйони Українських Православних Християн, — звернення, яке вимагає надання (дарування) автокефалії, вирішив тісно спілкуватися та координувати зі своїми сестринськими Православними Церквами щодо цього питання.

У Вселенському Патріархаті, 22 квітня 2018 року.

Від Головного Секретаріату.»

http://www.ec-patr.org/docdisplay.php?lang=gr&id=2475&tla=gr

КОМЕНТАР

1. Зазначене повідомлення засвідчує, що усі звернення — церковні (від українських архиєреїв) та світські (від Президента, яке підтримав Парламент) були офіційно прийняті до розгляду, що є формальним початком процедури проголошення Томосу.

2. Так як раніше було сповіщено, що до Вселенського Патріарха звернулися архієреї УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ в повному складі, важливо відзначити, що саме суб’єкти звернення іменуються «церковною ... владою, яка представляє мільйони Українських Православних Християн». Цим повністю спростовується твердження представників Московського Патріархату, що виключно вони представляють Українське Православ’я. Зазначеним повідомленням Синоду підтверджується, що мільйони православних християн України представляють ієрархи, які просять Вселенського Патріарха видати Томос про автокефалію.

3. Вище зазначеним також спростовується твердження, що лише МП в Україні може звертатися з питань автокефалії — як бачимо, Синод прийняв до розгляду звернення від УПЦ КП і УАПЦ, а також від Президента і Парламенту, в той час як Церква МПвУ такого звернення не надсилала.

4. Синод ще раз підтвердив, що виключно Константинопольський Патріархат є Церквою-Матір’ю для України, і як така Церква, а також як Патріархат, наділений особливим обов‘язом всеправославного піклування про порядок і єдність — він бере до розгляду зазначені прохання про автокефалію. Таким чином відкидається твердження Московського Патріархату про те, що «українське церковне питання» є його «внутрішнім питанням» і не стосується компетенції Вселенського Патріарха.

5. Синод засвідчив, що буде інформувати інші Помісні Церкви та координувати з ними свої зусилля — що відповідає підкресленому вище обов’язку турбуватися про всеправославну єдність. Однак це жодним чином не означає, що Вселенський Патріарх зобов’язується вирішувати це питання виключно «на основі консенсусу», тобто лише за згодою РПЦ, яка такої згоди, очевидно, не дасть.

Підтвердженням того, що саме так у Константинопольському Патріархаті розглядають «інформування і координацію» є проведення Всеправославного Собору на Криті попри заперечення РПЦ і ще трьох Церков.

6. Очевидно, що РПЦ буде вкрай жорстко реагувати на кроки Константинопольського Патріархату щодо автокефалії Церкви в Україні, тому Вселенський Патріарх має об’єктивно інформувати інші Церкви про стан справ і разом з ними протидіяти антиканонічним крокам з Москви.

7. Важливо також зазначити, про що не сказано у повідомленні: у жодний спосіб окремо не згадується РПЦ чи її представники в Україні, а також не згадується про «розкол» чи «розділення» — що означає зміщення акцентів у позиції Фанару від констатації негативних аспектів української проблематики, як це було раніше, до висвітлення позитивних тенденцій, якими є церковні та світські звернення щодо автокефалії.

* * *
Враховуючи, що зазвичай Константинопольський Синод взагалі обмежується лише інформуванням про свої засідання без зазначення подробиць — наведене вище комюніке самим фактом своєї пубоікації є вагомим позитивним сигналом про істотні зрушення та готовність Вселенського Патріархату довести розпочату справу до логічного позитивного завершення.

Наступне чергове засідання Синоду очікується наприкінці травня цього року.

Прес-центр Київської Патріархії


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/