Пятница, 27 ноября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Новобасанську громаду цікавить майно, а не бажання дітей навчатися

Новобасанську громаду цікавить майно, а не бажання дітей навчатися


ПРОБЛЕМА. Новобиківський міжшкільний навчально-виробничий комбінат опинився під загрозою закриття. Розташований він на території Новобасанської сільської громади. Проте згідно з рішенням Бобровицької районної ради (17-та сесія 7 скликання від 20 вересня 2018 року), відноситься до установ спільної власності територіальних громад на праві оперативного управління.

Наразі Новобасанська громада відмовляється від прийняття установи МНВК у свою комунальну власність, але у своєму рішенні 40-ї сесії 7 скликання від 29 липня 2020 року надає згоду на прийняття майна. Тобто установа як навчальний заклад їх не цікавить, хоч затребуваність робітничих професій з кожним роком росте, а от майно з чималим автопарком – то інша річ. Таке рішення неабияк обурює педагогічний склад Новобиківського комбінату і дуже хвилює батьків, які категорично виступають проти закриття навчального закладу. Незмінний керівник Олександр Кудлай, який є патріотом своєї справи, у свою чергу звернувся до Бобровицької об’єднаної територіальної громади із письмовою заявою, аби остання прихистила їх під своє крило.

Чотири десятиліття були потрібні цілому району, а за два роки стали кісткою в горлі громади

Естафета знищення професійної освіти активно передається від одного навчально-виробничого комбінату до іншого.

І хлопці, і дівчата висловлюють бажання отримати водійські навички під час навчання

Ще кілька років тому ми писали про переваги Новобиківського комбінату і задоволених батьків, діти яких мають змогу нікуди не виїжджаючи, у рідному селі, опанувати ази затребуваних на ринку праці професій, і навіть отримати водійські посвідчення категорій В та С. Та сьогодні цей заклад став для когось кісткою в горлі. Керівник закладу переконаний, що це, без сумніву, пов’язано з тим, що район розірвали на дві громади.

«Із 1979-го року функціонує Новобиківський міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Доки був район, не було ніяких проблем. Тільки-но нас розділили, ми стали непотрібні Новобасанській сільській громаді! – наголошує Олександр Хомич. – Бо грошей не приносимо. А їх такі установи і заклади не цікавлять. Два роки нам розповідають, що ми їм не потрібні. Хоча з року в рік наші вісім автобусів підвозять більше двохсот дітей до навчальних закладів району. Крім того, ще зі шкільної парти ми даємо професію учням. Діти залюбки йдуть до нас учитися».

Директор охоче проводить екскурсію навчальним закладом, з гордістю показує матеріально-технічну базу і про кожен клас розказує з особливим трепетом, бо все тут зроблено руками викладачів-ентузіастів.

«Аналогів немає в жодному НВК, – хизується директор. – Це вам не картинка і не стенд, а справжня дорога в мініатюрі з усіма необхідними знаками, сигналами. Є у нас і три облаштовані автотренажери та один із найкращих в області автодром, який ми теж упорядковували власними силами. Тож приходь і вчись. Все безкоштовно. Лише витрати на пальне. Нині за кермо сідають і хлопці, і дівчата. То чому б такій корисній справі не навчитися у шкільні роки? Все одно рано чи пізно у більшості людей виникає бажання і потреба отримати водійське посвідчення і приєднатися до багатомільйонної армії водіїв. Новобасанська громада вже забрала у нас два автобуси. Запчастини, автошини… Тепер хочуть майно наше забрати. Нічим не гребують. Та тільки ми так просто не збираємось здаватися. Ми хотіли і хочемо до Бобровицької громади. Бо Новобасанську тільки гроші цікавлять, а бажання дітей відвідувати наш заклад – можна «переписати»…».

Так, саме переписати. Учні зізнаються, що коли більшість у їхніх класах обрала технологічний профіль освіти після закінчення дев’ятого класу, тобто подальше відвідування міжшкільного комбінату, їх змусили переписати заяви і вказати гуманітарний профіль навчання.

Аліна Ярещенко зі Старого Бикова не поїхала вступати після дев’ятого класу, бо хотіла навчатися саме у Новобиківському комбінаті.

«Я мріяла, що отримаю водійське посвідчення разом зі шкільним атестатом. Мене підтримують батьки. Але у школі нам конкретно сказали, щоб у заяві вказували, що обираємо філологічний профіль…», – зізнається дівчина.

Учні – за технологічний профіль

«Моя донька нині перейшла у десятий клас, – розповідає свою історію вчитель біології Новобиківського ЗЗСО І-ІІІ ст. Олег Ластовець. – У дев’ятому класі я викладав поглиблений курс біології. Чотири години на тиждень замість звичних двох. Донька підійшла до мене і каже: тату, а ти не будеш ображатися, якщо я все ж таки оберу технологічний профіль навчання? Я сказав, що тільки підтримаю свідомо обраний нею шлях. І таких дітей було багато. Я відмовився від своїх двох годин біології, бо більшість дітей обирають саме відвідування комбінату, аби зі шкільної парти встати вже з навичками обраної професії. Більшість вчителів і 90% батьків за те, щоб діти відвідували комбінат. Я хочу, щоб моя дитина отримала водійське посвідчення тут, у селі. Комбінат знаходиться біля школи. Зручно, не треба нікуди їхати. Усі викладачі – прекрасні спеціалісти. Я знаю багатьох дітей, які, отримавши знання і практичні навички у нашому комбінаті, стали вправними водіями та успішними програмістами».

Владислав Білановський із Петрівки (сусіднього села) теж хоче отримати водійське посвідчення. Хлопець переконаний, що наявність прав – це перепустка, з якою будь-який чоловік ніколи не лишиться без роботи. А от гарним прикладом для Андрія Войтка з Нового Бикова став брат – випускник МНВК.

«Тут його навчили вправно керувати автомобілем, бо всі вчителі закладу – спеціалісти з великої букви і таким же великим стажем роботи. Звісно, я теж хочу вчитися в комбінаті».

Анатолій Безкровний – точно з тих спеціалістів, про яких розповідає Андрій. Він вже 37 років – майстер виробничого навчання. Випустив не одне покоління водіїв категорії С.

«Хлопці, які мають водійські права категорії С, ніколи не лишаться без роботи. У нас дуже гарна технічна база. Завжди були і є бажаючі. Але комусь було вигідно нас розділити на громади. Наша Новобасанська – нерентабельна. Поки що вони «живуть» за чужий, державний, кошт. Свого – не мають. Ми навчальний заклад – належимо до освіти. І для них – затратні. Ми хотіли, щоб була одна громада. Але знайшлися кілька активістів, які кричали голосно, що хочуть окремо керувати. Ось і докерувалися…», – обурюється Анатолій Іванович.

Фундамент для дорослого життя

Вчитель автосправи Олег Ракоїд стаж має значно менший за свого колегу – 13 років. Але працювати з дітьми йому до вподоби.

«Я з учнями на одній хвилі і можу впевнено сказати, що в комбінат діти йдуть свідомо, – запевняє Олег Петрович. – Бо розуміють, що водійське посвідчення – це вже запорука працевлаштування. Це велика допомога у майбутньому. Не кожен район може похизуватися таким навчальним закладом, який вчить певній професії зі школи. Комбінат – це фундамент для дорослого життя. Як би не склалось у житті, якщо ти вмієш кермувати, особливо вантажівкою – копійку завжди зможеш заробити. Щоб у місті отримати права – мінімум 14 тисяч гривень треба. Наші батьки не всі спроможні виділити такі гроші. А тут безкоштовно діти вчаться, отримують необхідні знання і практичні навички».

Проте не лише випускниками-водіями може пишатися навчальний комбінат. У його стінах вчаться кулінарній справі і комп’ютерній майстерності.

Земельна ділянка під навчання водіїв

Лідія Коломієць із досвіду власної родини розповідає про привілеї навчального комбінату. Жінка – голова батьківського комітету 10-го класу Новобиківського ЗЗСО.

«У мене донька вчилася тут. Закінчила курс кулінарної справи, потім Броварський ліцей і працює нині у столиці в ресторані. Дуже задоволена і каже, що саме комбінат став важливим підґрунтям у її роботі, – говорить пані Лідія. – Я як голова батьківського комітету знаю, що багато дітей хочуть тут вчитися. І ми маємо відстояти свій навчальний заклад. Не треба нав’язувати дітям те, що їм не до душі. Нині мій менший син Юрій хоче навчатися комп’ютерній майстерності саме тут. Цей шлях він давно для себе обрав. Хоче бути програмістом. Треба буде зібрати підписи за збереження нашого закладу – без проблем. Поїдемо в Бобровицю просити, щоб нас лишили, бо до своєї громади марно звертатися…».

Дореформувалися…

Учасники зібрання запевняють, що новобиківці завжди хотіли приєднатися до Бобровицької ОТГ, але до них тоді ніхто не дослухався.

«Лікарню закрили, інфекційне відділення теж, поліклініка ледь жевріє… Відправляють до Бобровиці. А навіщо ж було район рвати? Бо комусь покерувати захотілося? Ось і «керують»… Хто наступний у черзі на закриття? Комбінат… А далі школа і… хрест на селі…», – бідкаються люди.

Новобиківський комбінат у своєму розпорядженні має понад два гектари землі. Є державні акти на право постійного користування земельними ділянками. Чинна ліцензія Міністерства освіти та науки України на продовження діяльності з надання освітніх послуг та відповідна акредитація теж в наявності. Є бажаючі навчатися і навчати… То в чому ж річ? Може, просто хтось банально зазіхнув на чимале приміщення з усім майном, що належить закладу, розташованому в самому центрі села?..

Сніжана Божок, фото автора

На першому фото: Незмінний директор Олександр Кудлай обурюється рішенням Новобасанської громади, адже комбінат має чудову матеріально-технічну базу і бажаючих вчитися


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/