Прокуратура перевірить можливий конфлікт інтересів членів чернігівської містобудівної ради під час голосування за будівництво напроти Єлецького монастиря.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура доручила прокуратурі Чернігівської області розглянути звернення щодо можливого конфлікту інтересів у діяльності членів архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради та інших питань.
Громадська організація «Чернігівська правозахисна спілка» та «Антикорупційний дайджест» звернулися до Генеральної прокуратури з проханням з’ясувати обставини голосування за рішення щодо скандального будівництва у місті Чернігові по вулиці князя Чорного навпроти Єлецького монастиря на території Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Підставою звернення стала інформація інтернет-видань про те, що 09 серпня 2016 року у місті Чернігові відбулося засідання містобудівної ради, та про можливий конфлікт інтересів окремих членів цієї ради.
Так, зокрема, відповідно до публікацій «Скандал під мурами», «Містобудівна рада дала «зелене світло» скандальному будівництву поблизу Єлецького монастиря», «як мінімум двоє членів містобудівної ради були особисто зацікавленні в ухваленні рішення» — заступник начальника комунального підприємства «ЧЕРНІГІВБУДІНВЕСТ» (код 32818170, засновник — Чернігівська міська рада) Олександр Сердюк, яке виступає замовником скандального будівництва, та Лев Соронович — інвестор будівництва (засновник та вигодо одержувач приватного підприємства «ГЕЛІОДОР», код 32818668).
Згідно рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради, зокрема, від 20 травня 2013 року № 146 «Про утворення архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та містобудування міської ради, затвердження її складу і Положення про неї» утворено та діє архітектурно-містобудівна рада при управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.3. «Положення про архітектурно-містобудівну раду при управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від «20» травня 2013 року № 146, — Рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій управлінню архітектури та містобудування міської ради, а результати розгляду Радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
Отже, згідно оприлюдненої інформації на нашу оціночну думку є ознаки конфлікту інтересів, як мінімум двох членів архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, які в той же час є посадовими особами юридичних осіб та/або діють в інтересах юридичних осіб, причетних до забудови.
Відповідно до пункту 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру.
Автор публікації, яку Ви щойно читаєте, є Євгеній Малецький — виконавчий директор Громадської організації «Чернігівська правозахисна спілка», редактор «Антикорупційного дайджесту»
У разі підтвердження фактів конфлікту інтересів членів архітектурно-містобудівної ради та підпадання їх дій або бездіяльності у сферу антикорупційного законодавства, ці особи можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а до підприємств, які вони очолюють або діють їх інтересах, можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.
«Із 21 члена ради містобудівної ради були 9 і 8 з них проголосували «за» будівництво.
Як мінімум двоє з тих, хто «дали добро» скандальному будівництву, мали пряму або опосередковану зацікавленість у позитивних результатах голосування, але, міркую, що це – лише «верхівка айсбергу» і були також інші «стимульовані» особи.
За таких обставин на нашу думку стає риторичним питання: чим керувалися члени ради під час голосування — вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил — чи особистими інтересами?» — зазначив керівник ГО «Чернігівська правозахисна спілка» та «Антикорупційного дайджесту» Євгеній Малецький.
Євгеній Малецький
