понеділок, 20 Листопад 2017   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Ічнянці вшановують видатних земляків встановленням на їх честь премій

Ічнянці вшановують видатних земляків встановленням на їх честь премій


За талант і гідність. Про літературні премії імені Степана Васильченка і Василя Чумака та їх цьогорічних номінантів.

В нашій Ічні дуже достойно вшановують пам’ять видатних земляків – прозаїка Степана Васильченка і поета-лірика Василя Чумака, що народилися й тривалий час мешкали і творили тут, на цій чудовій придеснянській землі. Письменник, кінорежисер, кінодраматург, засновник та голова Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця» Станіслав Маринчик розробив Положення про Ічнянські літературно-мистецькі премії: в номінації прози – ім. С. Васильченка та в жанрі поезії – ім. В.Чумака.

У Положенні зазначено, що номінантів на здобуття премій висувають державні установи, заклади культури та освіти, творчі спілки тощо. Кандидатами на премію можуть бути громадяни України та інших держав за високохудожні прозові та віршовані твори, літературно-мистецькі та наукові дослідження, пов’язані з життям і творчістю С. Васильченка та В.Чумака, переклади їх творів на іноземні мови, які оприлюднені і мають загальне визнання.

Тодішній голова районної ради Анатолій Олександрович Шкребко підтримав пропозицію Станіслава Маринчика, і у 2005 році на двадцятій сесії четвертого скликання депутати райради прийняли рішення про узаконення премій. Тоді виникла думка, щоб першими лауреатами літературних відзнак стали не лише автори талановитих творів, але, щоб вони були й уродженцями Ічнянщини. Районна газета «Трудова слава» оприлюднила умови конкурсу та претендентів на премії. І першу відзнаку в номінації прози одержав Станіслав Маринчик з Ічні, а в жанрі поезії – поет Станіслав Шевченко з с. Грабів нашого району. Відтоді літературні нагороди одержали 12 авторів-прозаїків та 14 обдарованих поетів.

Лауреатами літературної премії імені С. Васильченка відзначені члени Національної спілки письменників України – Микола Клочко, Віталій Шевченко та нині покійний Михайло Курдюк. Престижної премії за книгу досліджень «Мій край. Люди і долі» удостоєна літератор Марія Вощевська. Останнім часом за книги «Потом і кров’ю» та «Ічнянці в АТО». «Сто бійців» відзначено прозаїків Миколу Смілика й Олесю Реуту.

Когорту лауреатів літературно-мистецької премії ім. В.Чумака поповнили чимало обдарованих поетів-криничан: Ольга Штепа, Віра Кириченко, Іван Нагорний, Валентина Сидора, Володимир Голець, Ганна Дроботущенко, Наталія Черненко, Віктор Ковальовський.

Степан Васильченко

Степан Васильченко

А у цьому році комісія з присудження літературно-мистецької премії імені Степана Васильченка отримала подання від видатного українського письменника, Шевченківського лауреата Василя Слапчука (в. о. президента ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» та Міжнародної літературно-мистецької Академії України, яка об’єднує 154 письменників, перекладачів, науковців, журналістів і громадських діячів із 54-х держав світу): на здобуття літературної премії ім. Степана Васильченка за 2017 рік висунуто відомого українського письменника Сергія Вікторовичем Дзюбу – за книжку прози та публіцистики «Троянці» і казкову, пригодницьку трилогію (три романи) про Кракатунчика «Душа на обличчі», а також – організацію перекладів творів Степана Васильченка мовами світу.

Сергій Дзюба – автор 70 книжок різних жанрів. Книжка «Троянці» – це фундаментальне видання обсягом 574 сторінки. Герої книги – всесвітньо відомі люди: лікар Микола Амосов; космонавти Володимир Джанібеков та Віталій Севастьянов; кіноактори – В’ячеслав Тихонов, Михайло Ульянов, Всеволод Санаєв та Володимир Конкін; легендарний журналіст Урмас Отт; поет, головний редактор журналу «Юність» Андрій Дємєнтьєв; письменники Юрій Андрухович, Олесь Бердник, Гурам Петріашвілі, Роман Федорів, Віра Вовк, Павло Мовчан, Богдан Бойчук, Василь Слапчук; знаменитий психіатр і правозахисник Семен Глузман (на честь нього названо шпиталь у Франції); Герой України Левко Лук’яненко; олімпійські чемпіонки Наталія Скакун та Олена Костевич…

У книжці – живі та цікаві розповіді і про відомих земляків-чернігівців, зокрема Володимира Дрозда, Юлія Коцюбинського, Анатолія Погрібного, Михайлину Коцюбинську, Станіслава Реп’яха, Миколу Холодного, Петра Пиницю… Власне кажучи, сторінки книги «Троянці» наповнені надзвичайно проникливими, глибинними, справді цікавими розповідями з філософськими асоціаціями.

Не менш популярна і казкова трилогія «Душа на обличчі», загальний наклад якої становить уже понад 55 тисяч (!) примірників – в Україні і за кордоном. А головного героя цієї книжки – кленового бога Кракатунчика – називають «українським Карлсоном» та «українським Гаррі Поттером». У своїх творах Сергій Дзюба органічно поєднує непересічний талант оповідача з високим інтелектом, чуйністю і людяністю. Отже, не дивно, що він здобув визнання не тільки на Україні, але і за кордоном. Його книги прочитали понад чотири мільйони людей на усіх континентах планети.

Сергій Дзюба займається також перекладами творів знаних українських письменників на іноземні мови, й організував переклади оповідань Степана Васильченка на арабську, в’єтнамську, казахську та білоруські мови.

Можна з упевненістю сказати, що український поет, прозаїк, публіцист, критик, дитячий письменник, драматург, перекладач, пародист і громадський діяч, журналіст, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба – гідний отримати Ічнянську премію імені Степана Васильченка.

На здобуття літературно-мистецької премії ім. Василя Чумака за 2017 рік Ічнянське районне об’єднання літераторів «Криниця» висунуло свого обдарованого земляка, 80-літнього поета-гумориста, «криничанина» Михайла Миколайовича Свинчака – за збірку віршів «Назустріч вітру». Цікава книжка складається із чотирьох розділів: «Солодко аж гірко», «Гумор та сатира», «Пародії» та «Ліричний мотив». У кожному розділі є гарні і задушевні вірші. Автор випромінює любов до людини, природи, отчої землі. Адже відомо, що без таких якостей неможлива справжня поетична творчість.

Василь Чумак

Василь Чумак

Вроджений талант поета і свою духовну енергію та душевні переживання він спрямовує для написання ліричних поезій. Прикладом можуть бути рядки вірша «Весняне»:

Мабуть, весна не за горою,

Бо в грудях лоскітно чомусь.

Про те, що робиться зі мною,

Й собі признатися боюсь…

Трясу своєю сивиною

В немолоді уже літа,

А як зустрінуся з тобою,

В душі троянда розквіта!

Автор народився та виріс у селянській родині і, мабуть, у нього назавжди залишилися селянські гени, про що він із гірким болем говорить у вірші «Реквієм»:

Не впізнати нізащо моє рідне село!

Було кращим із кращих,

Та у прірву згуло.

На суспільнім подвір’ї –

Ні живої душі,

«Килимочком» суцільним

Розрослись спориші…

Аморальні істоти

Розібрали дахи,

Нові слуги народні

Роблять нові гріхи.

Сюжети для віршів автор черпає з життя, а оскільки має загострене відчуття справедливості, – щиро та об’єктивно відгукується на різні події нашого сьогодення. Свою моральну позицію висловлює у вірші «Мій голос»:

Уже побували в обіцянім раї,

І мед черепками пили досхочу.

Ідіть голосуйте! Та хто ж його знає,

Хто зробить хоч крихту добра орачу.

Чадить цибулина на краплі олії,

Картопля своє щось бурчить у горшку…

Назавтра піду вибирати Месію,

Свій голос віддам за кота у мішку.

Михайло Свинчак – ще й майстер коротких віршованих мініатюр, наприклад, «До Євроінтеграції»:

Перш ніж пхатися в Європу –

Нам би озеро окропу,

Щоб із душ відлити бруд,

Брехні, жадібність і блуд!

Своєю неординарною творчістю Михайло Свинчак увійшов до когорти ічнянських літераторів. Хочеться вірити: комісія з присудження літературної премії імені Василя Чумака належно оцінить твори поета-«криничанина», і Михайло Миколайович Свинчак стане 15 лауреатом престижної літературної відзнаки.

Надія Прочай,

відповідальний секретар Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця»

На першому фото: Пам'ятник Василю Чумаку на Ічнянщині


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/