П’ятниця, 23 Серпень 2019   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Гучний корупційний скандал з розкраданням української армії

Гучний корупційний скандал з розкраданням української армії


Отже, як мінімум, — три кримінальні злочини: контрабанда, крадіжки, використання службового становища (це для «пробивання» закупівель по завищених цінах).

Наскільки дійсним є те, що повідомлено в програмі 25 лютого, тепер мають встановити правоохоронні органи. Таке, звичайно ж, прогнозовано, заявив і Президент Порошенко другого дня. Так обурено заявив і сам Гладковський, котрий все, звісно, заперечує. А ще Гладковський уже другого дня заявив, що «призупиняє свої повноваження в РНБО». Щоправда, від Президента заявили, що це глава держави призупинив повноваження Гладковського. Але це так, деталі.

Отже, розслідування. Що ж, громадянам України зостається лише чекати його результатів. Можливо, чекати наївно і довго, як чекають і на багато інших розслідувань.

Цікаво, що розслідування названих злочинів, виявляється, уже йде, і не перший рік. У тому числі і щодо названої у програмі головної фірми-«прокладки» «Оптимумспецдеталь». Ось що заявив після скандалу Генпрокурор Ю. Луценко: «Генеральна прокуратура проводить ще з 2016 року слідство по багатьох постачальниках на підприємства оборонного комплексу... На початку 2017 в ході обшуків у ТзОВ «Оптимумспецдеталь» були вилучені докази про можливість розкрадань держкоштів в особливо великому обсязі.»

А зараз слідство дуже зацікавилося, звідки журналісти отримали цей величезний компромат? Чи не з даних тих же розслідувань? Тобто, від самих правоохоронців? А «зливання» даних слідства уже саме є злочином.

Що ж, нехай шукають, хто «злив». Давня істина: якого рангу жертва, такого й замовник, організатор замаху. Якого рангу аферисти, такого й ті, хто може надати інформацію про них. Тому, при всій повазі до журналістів програми «Наші гроші», всі звичайно розуміють, що за ними — дуже серйозні сили, які дають таку надважливу інформацію про корупцію в державі на найвищому рівні, про яку розповідає програма.

І не варто так уже обурюватися у виборчому штабі Порошенка, що це, мовляв, — скандал під вибори, і що за цим якісь із серйозних кандидатів на Президента. Так, під вибори, так, цілком можливо, що кандидати. А як інакше? Та, власне, громадянам країни головне — як будуть покарані злочинці і як припинити подібне?

А ще — суспільство хоче правди. А тут суцільний туман. Ось у програмі цитується виступ Порошенка від 26 квітня 2018 року, що Україна нарешті змогла відмовитися від закупівлі військового обладнання, запчастин з Росії. Тобто добилася тут

«імпортозаміщення». Наш «Укроборонпром» ще на початок 2015 року бадьоро відрапортував про це: мовляв, 70 % виробляємо самі, ще 30 % завозимо, але не з Росії, з Європи. Чудово. А ось що заявив у телеінтерв’ю той таки Олег Гладковський другого дня після скандалу, 26 лютого 2019 року: «Під час моєї роботи головою міжвідомчої комісії «Укроборонпрому», коли ми відпрацьовували стратегію імпортозаміщення, на жаль, багато комплектуючих неможливо виробляти технологічно у нас, і я справді підтверджую, частину ми завозимо звідти, де вона виробляється». Тобто, завозимо по сьогодні, з Росії.

А Генпрокурор Ю. Луценко додав, що, окрім закупівель, військове обладнання ми й далі спокійно отримуємо з Росії контрабандою. Мовляв, аби стріляло, по тих же росіянах.

Може, дійсно аби стріляло? Та, може, все ж, є різниця, звідки завозити (легально чи контрабандою) військове обладнання — з Росії чи інших країн?

До речі, в Росії миттю спростували одне з головних тверджень програми «Наші гроші» — про контрабанду саме з Росії. Ще б пак. Адже інакше доведеться визнати, що в Росії негідник «Іванов» краде військове обладнання і нелегально продає його в Україну негіднику «Іваненку». А як таке може бути в Росії, очолюваній КГБістом, де влада ж знає все про всіх! Невже ж тоді треба допустити, що між владою обох країн насправді, попри війну, існує змова — продовжувати її і наживатися на ній. Це те, що уже давно торочать люди, принаймні, у нас.

До речі, про торгівлю з Росією, не нелегальну, а офіційну. Дехто наївний гадає, що нині торгівля з Росією припинена. Ілюзія! Не лише не припинена, Росія і далі — наш головний торговий партнер. Ось дані Держстатистики України.

За десять місяців 2018 року перше місце за сумою українського експорту серед усіх країн зайняла Росія. За цей період Україна відправила країні-агресору товарів на суму 3 млрд 30 млн 404,4 тис. доларів. Друге місце займає Польща — 2,7 млрд дол, третє – Італія (2,2 млрд.). По імпорту до України своїх товарів Росія також перша: за згаданий період нам було завезено російських товарів на 6 млрд 629 млн доларів, причому цей імпорт зріс порівняно з попереднім роком на 20 %; на другому місці по імпорту Китай — 6,08 млрд дол, на третьому — Німеччина, 5 млрд, з сусідньої Польщі завезено товарів на 3 млрд.

Але, схоже, декого обурює не це і навіть не контрабанда з Росії, а коробить, що на цьому наживаються «мажори» з родин високопосадовців, а не вони самі.

А головне ось що. Звичайно, сумно, що наживаються, грабують державу. Але тут навіть не на зерні, вугіллі, трубах, що теж неприпустимо. Тут наживаються на крові! Під час війни! Наживаються, крадучи, грабуючи державні кошти з державних оборонних заводів, поставляючи також і браковане обладнання, яке може вибухнути в руках нашого солдата або не зможе стріляти по ворогах.

P.S. 4 березня Президент Порошенко звільнив Олега Гладковського з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Причому, з одного боку, прямо пов`язав це з корупційним скандалом, грізно заявивши, що винні мають бути покарані, незалежно від посад, прізвищ і «колишнього» наближення до Президента. А з іншого, заявив, що він — не суддя, і що істину мають встановити правоохоронні органи, суд.

Але де ж тут логіка? Нащо тоді звільняти Гладковського з посади, щоб встановити істину, коли той і так уже другого дня після скандалу, 26 лютого, був тимчасово відстронений від посади? Тобто призупинено виконання ним його обов`язків, і він не має права навіть зайти у свій кабінет. І слідство по звинуваченнях щодо Гладковського почалося тоді ж, всього кілька днів тому, чого патетично вимагали і Президент, і сам Гладковський. Якщо слідство ледь почалося, якщо саме воно і суд мають встановити вину чи невинуватість Гладковського, то просте запиттання: а за що, власне, був звільнений Гладковський?

Для порівняння. Он наш земляк-чернігівець, головний податківець країни — голова ДФС Роман Насіров не просто підозрюється в корупції — по ньому вже завершено слідство, справа вже розглядається в суді. Між тим, Насіров офіційно, юридично не лише не звільнений з посади, а навіть тимчасово не відсторонений від виконання обов`язків на цій посаді! Так є на сьогодні, адже офіційно рішенням суду Насіров відновлений на посаді і є чинним головою Державної фіскальної служби України, поки Кабмін оскаржує це в нових судах.

Щось тут заплутався наш Президент. Що б це значило?

Петро АНТОНЕНКО,

редактор газети «Світ-інфо», м.Чернігів, спеціально для видання Біла хата

На фото: Олег Гладковський (колишнє прізвище Свинарчук)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/