На сьогодні доволі поширеним явищем є здійснення самочинного будівництва будівель, зокрема будинків та споруд. Це стосується не тільки новобудов, а й випадків реконструкції будівель, пов’язаних зі зміною їх загальної або житлової площі.
Про значення «будівельної амністії» для узаконення будівель, побудованих без відповідних дозволів, розповідає для читачів bilahata.net Світлана Федчун — начальник відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
Багато громадян вважають, що якщо вони є власниками землі, то мають повне право без відповідних дозвільних документів здійснювати будівництво житла або господарських будівель чи споруд на своїй землі, проводити добудову чи перепланування вже існуючих будівель. Проте така впевненість і необачність власників може призвести до накладення на них штрафів.
До того ж самовільне будівництво загрожує не тільки накладенням штрафних санкцій, але й обмежує право власника будинку на належну державну реєстрацію права власності на такий будинок, а також на здійснення операцій по його відчуженню. Тобто, якщо власник здійснив самочинне будівництво чи перепланування будинку та не оформив документів з узаконення будівництва чи перепланування, то він не зможе зареєструвати такий об’єкт нерухомості, та, відповідно, не зможе ні продати, ні подарувати його.
Багато випадків самовільного будівництва зустрічається в сільській місцевості, оскільки через незнання або віддаленість органів держархбудконтролю люди не оформили вчасно дозвільні документи на будівництво або реконструкцію.
Однак завдяки змінам до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», внесеним Законом України 22 березня 2018 року № 2363-VIII, а також в зв’язку з набранням 31 серпня 2018 року чинності наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 № 158, яким затверджено Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (далі – Порядок), відтепер стало можливим прийняти в експлуатацію об’єкти будівництва незначної складності, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.
До об’єктів, які можуть бути прийняті в експлуатацію за спрощеним порядком, належать:
— індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період з 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року;
— будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року.
Слід звернути увагу, що прийняттю в експлуатацію згідно вищевказаних нормативних актів підлягають виключно будівлі та споруди, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Обов'язковою умовою прийняття вищевказаних будівель в експлуатацію є проведення їх технічного обстеження належним суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що мають кваліфікаційний сертифікат.
До того ж об’єкти, що приймаються в експлуатацію, обов’язково повинні бути розміщені на оформлених в установленому законодавством порядку земельних ділянках з відповідним цільовим призначенням. Якщо право власності або право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться побудований або реконструйований об’єкт нерухомості, не зареєстровано належним чином або ж ця земельна ділянка має інше цільове призначення, ніж для будівництва та обслуговування певних будівель, об’єкт нерухомості не буде прийнято в експлуатацію.
Отже, для прийняття перелічених об’єктів, побудованих у зазначений період, в експлуатацію, власникам (користувачам) земельної ділянки, на якій розміщені такі об’єкти, необхідно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта та подати наступні документи:
— заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта, форму якої затверджено Порядком
— один примірник заповненої декларації про готовність об’єкта до експлуатації;
— звіт про проведення технічного обстеження;
— засвідчену в установленому порядку копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт;
— засвідчену в установленому порядку копію технічного паспорта на об’єкт нерухомості.
Слід зазначити, що у випадку подання документів для прийнняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно замість звіту про проведення технічного обстеження достатньо подати технічний паспорт з проставленою на схематичному плані земельної ділянки в техпаспорті відміткою про проведення технічного обстеження. Форма такої відмітки визначена Порядком.
Якщо ж подаються документи для прийняття в експлуатацію господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею від 100 до 300 квадратних метрів, а також будівель і споруд сільськогосподарського призначення, то подання звіту про проведення технічного обстеження таких об’єктів є обов’язковим.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви розглядає подані заявниками документи та проводить реєстрацію декларації або повертає її заявнику.
Повернення документів заявнику на доопрацювання здійснюється у разі, якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням встановлених вимог, а також у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства або недостовірних відомостей у поданих документах.
Датою прийняття об’єкта в експлуатацію є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Зареєстрована декларація є підставою проведення державної реєстрації права власності на такий об’єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Якщо ж право власності на об’єкт нерухомості вже було зареєстровано належним чином, а відбулася його реконструкція – декларація є підставою для внесення змін до відомостей Державного реєстру прав щодо такого об'єкту.
Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості або внесення змін до вже наявних записів про право власності можна звернутися до будь-якого державного реєстратора нерухомості або нотаріуса в межах тієї області, на території якої розташований відповідний об'єкт.
При цьому зручним як для заявника так і для державного реєстратора є те, що заявник може не подавати державному реєстратору декларацію про готовність об'єкта до експлуатації в паперовому вигляді, достатньо повідомити тільки її номер. Завдяки інформаційній взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів, що містить інформацію про всі зареєстровані декларації про готовність об'єктів до експлуатації, державний реєстратор повинен отримати відомості про таку декларацію в режимі реального часу під час формування заяви на реєстрацію права власності в Державному реєстрі прав.
