Четверг, 21 20 ноября19   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Чернігів не вбачає економічної вигоди від об‘єднання з прилеглими селами

Чернігів не вбачає економічної вигоди від об‘єднання з прилеглими селами


Чернігівщина була одна з перших областей України, де була створена об’єднана територіальна громада з центром в місті обласного значення.

Далі за Новгород-Сіверською ОТГ з’явилася Ніжинська об’єднана громада. І процес приєднання сільських територій до міст обласного значення, а їх залишилось лише два поза об‘єднавчими процесами — Чернігів та Прилуки, чомусь завмер.

Що заважає цим двом містам підхопити тренд і стати на шлях реформи місцевого самоврядування намагалися з’ясувати учасники круглого столу «Громадське посередництво заради формування нових об’єднаних міських громад». Організатор обговорення – ГО «Освітній центр «Ініціатива».

Ірина Кудрик, директор Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», розповіла про процес створення ОТГ на базі Ніжина та Новгород-Сіверського та про можливості створення об’єднаних громад на базі міста Чернігова та Прилук.

«Децентралізаційні процеси в цьому напрямку не є простими. Вони вимагають відвертості та порозуміння обох сторін і міста, і села, щоб знайти можливості для подальшого розвитку», — підкреслила Ірина Кудрик.

За словами Олександра Мельника, радника з місцевих фінансів Чернігівського ЦРМС, за п’ять років децентралізації більшість населених пунктів області об’єдналися і є спроможними.

«Реформа підтримує тренд розвитку конгломерацій навколо міст обласного значення, тому що місто – це завжди центр економічної активності», — сказав експерт.

На його думку, великі міста не повинні ігнорувати реформу, головна мета якої покращення якості життя українців не залежно від того де вони проживають у місті чи селі. «Прилуки вже ініціювали об’єднавчі процеси», — повідомила Ольга Попенко, Прилуцький міський голова. Вона зазначила, що місто не бідне і готове приєднати до себе сусідні сільські ради. Але ті поки роздумують і, головне, всі мріють бути центром громади. На думку експертів в даній ситуації важливо схилити на бік об’єднання хоча б одних, а інші побачивши переваги, підтягнуться.

У Чернігові ситуація щодо приєднання сусідніх територій ситуація інша. Під час обговорення було озвучено позицію міської влади Чернігова, яка не вбачає економічних вигод для міста від об‘єднання з прилеглими селами.

Але історичні факти говорять зовсім інше. За словами Володимира Бойка, радника з регіонального розвитку Чернігівського ЦРМС, історично територія Чернігівського магістрату охоплювала території сільських рад, які межують з містом.

«Природнім було те, що місто, як центр економічного росту, з усіх сторін було оточене селами. Таке поєднання територій – це основа їх розвитку. Сьогодні реформа місцевого самоврядування в деякій мірі відроджує принципи магдебурзького права», підкреслив радник.

У обговоренні взяли участь сільські голови рад, які межують із Черніговом. За їх словами пропозицій від обласного центру не надходило. Але дехто з них думає підняти питання про приєднання до міста вже на найближчих сходах села.

«Анисів за перспективним планом має відійти до Іванівської громади. Але з нею у нас незручне транспортне сполучення. Анисівцям краще до Чернігова, бо і працює там багато хто, і доїзд зручний. Але люди бояться невизначеності: якими будуть податки, чи не втратимо свої пільги?», — сказала Тетяна Кучер, Анисівський сільський голова.

А от у Халявині питання про приєднання до Чернігова будуть розглядати 21 лютого на сході села. Про це повідомила Алла Лісова, Халявинський сільський голова.

«У нас люди за Чернігів. Але є побоювання, що збільшиться податок на землю або доведеться по-іншому платити. Якою буде ситуація після приєднання, мені складно сказати», — сказала Надія Голубенко, Пісківський сільський голова.

Невизначеність та недовіра сільських жителів до міської влади Чернігова – це один із факторів того, що села не надавали пропозицій про приєднання до обласного центру.

«Кожен голова має побоювання, що місто забере повноваження, діти будуть ходити у міські школи, а що робити з усіма тими фахівцями, хто сьогодні працює у школах, садочках?», – підкреслив Олександр Ларченко, голова Чернігівської районної ради.

Хоча є інша теза. І її дуже часто чують експерти Чернігівського ЦРМС від сільських голів. «Наша сільрада самодостатня. У нас мільйон на рахунку, а я не знаю що з ним робити. На зарплату вистачає і добре», – кажуть вони.

«Село чекає, щоб місто запросило. А місто чекає ініціативу від села», — прокоментував Ігор Баб’юк, заступник керівника Чернівецького обласного відділення Комітету виборців України, ситуацію щодо Чернігова.

На його думку об’єднавчі процеси в Україні триватимуть і надалі, особливо навколо міст обласного значення. Має бути взаємне партнерство між містом і селом, що сприятиме спільному розвитку територій.

Оксана Стельмах


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/