14 серпня 1937-го радянська влада вчинила черговий злочин проти людства, потужним вибухом зруйнувавши унікальну історичну пам’ятку – собор Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, збудований у 1108—1113 рр. князем Святополком Ізяславичем. Монастир було закрито ще в 1922-му. Руйнування його споруд (Золотоверхого собору, дзвіниці, монастирських будівель) розпочалося в 1934-му, після повернення столиці України в Київ – задля […]
- Читати далі -Втратив двох дочок. Занедужав сам і помер
12 серпня 1925 р. у Боярці помер Володимир Іванович Самійленко, поет-лірик, драматург і перекладач. Народився 3 лютого 1864-го у селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету (але державних іспитів не складав), входив до Братства тарасівців, зблизився з літературним гуртком «Плеяда». «Начитавшись у 5-6 класі гімназії українських книжок, я почув серцем, що […]
- Читати далі -Як українці опинилися у смертельному замкненому колі
7 серпня 1932-го побачив світ жорстокий репресивний закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відомий як закон «про п’ять колосків» (або «закон про колоски», оскільки кількість «украденого» не регламентувалася жодними кількісними показниками – могли засудити і за один колосок). Ухвалений спільною постановою Центрального виконавчого комітету і Ради народних […]
- Читати далі -Археологічна експедиція в Мезинському національному природному парку
Археологічна експедиція в Мезинському національному природному парку на завершальному етапі. З 25 липня 2016 року на території Мезинського національного природного парку, що знаходиться на Чернігівщині, продовжила роботу археологічна експедиція Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (керівник експедиції – кандидат історичних наук, доцент Черненко Олена Євгеніївна). Дослідження здійснюються на виконання «Обласної цільової програми археологічних досліджень в […]
- Читати далі -Як гинули українці при будівництві Біломорканалу
2 серпня 1933-го офіційно відкрито Біломорсько-Балтійський канал – штучну водну артерію, що з’єднувала Біле море та Онезьке озеро з можливістю подальшого виходу в Балтійське море (давня мрія російських царів та імператорів). Збудований у рекордні терміни (21 місяць) і вважався гордістю першої радянської п’ятирічки. Між тим канал будувався руками сотень тисяч в’язнів ГУЛАГу – так званих […]
- Читати далі -Ніжинська поштова станція − єдиний музейний комплекс з минулих століть
Унікальний не лише для України музейний заклад, присвячений розвиткові поштової справи XVII — початку XX століть, розташований у Ніжині на Чернігівщині. Історична пам’ятка давнішньої архітектури нагадує сучасним туристам, що саме через Ніжинську поштову станцію свого часу пролягали шляхи видатних людей —тут, зокрема, зупинялися на перепочинок Тарас Шевченко, Володимир Даль, Євген Гребінка, Михайло Ломоносов, Олександр Пушкін, […]
- Читати далі -Зазіхання москалів і таємна зброя українців
З 2008 року 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, Україна відзначає день хрещення Русі. У 988-му, повернувшись із походу на Візантію, під час якого сам князь прийняв нову віру, Володимир хрестив своїх синів, двір і бояр, а за тим охрестив всіх киян та населення інших руських міст. Володимир – один із засновників […]
- Читати далі -Ігри з історією несуть небезпеку не лише Польщі, але й всьому ЄС
Постанова Сейму Польщі – політичні ігри на користь спільного ворога. Постанова польського Сейму про визнання трагедії Волині 1943-45 рр. «геноцидом польського населення, спричиненого діями українських націоналістів» є юридично необґрунтованою, не має нічого спільного з реальною історією і є політично вмотивованою. Попри всі намагання керівництва України дійти порозуміння та примирення з польською стороною через суперечливі моменти […]
- Читати далі -Ухвала польського Сейму: не історичне рішення, а історичне непорозуміння
Ухвала польського Сейму про Волинь: це не історичне рішення, а історичне непорозуміння. В Українському інституті національної пам'яті прокоментували рішення про «геноцид». 22 липня Сейм Польщі проголосував за резолюцію «Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА», якою кваліфікував польсько-український воєнний конфлікт часів Другої світовій війни як геноцид вчинений українцями супроти поляків. Рішення польського […]
- Читати далі -«І з праведних трун виходять Хмельницький, Мазепа, Богун!»
22 липня 1944 року помер Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба), український письменник, поет, драматург. Як завтра день угледять люде, Як зійде сонце золоте, Так Україна жити буде, Так наша мрія процвіте. Народився 5 грудня 1878-го в містечку Білопілля на Сумщині. Рано втратив батька, через брак коштів не закінчив навчання в Київському політехнічному інституті. Пізніше навчався […]
- Читати далі -Занедбаний на Чернігівщині склеп доктора хімічних наук
17 вересня 1867 року народилась Віра Богдановська – велика жінка, яка подарувала науковому світу на стезі хімічної науки приклад справжнього подвигу. А так і полишений спадок поколінням нащадків вічну згадку про можливість існування у людському світі великого кохання. З нею по-справжньому я познайомився на Коропщині, куди поїхав одного дня у творче відрядження. А до цього […]
- Читати далі -«Коли я загину, то знайте, що сповнила свій обов’язок до кінця»
1906, 21 липня – у селі Іллінському під Москвою в українсько-білоруській родині народилася Олена Іванівна Теліга, письменниця, громадський та політичний діяч. З 1918-го мешкала в Києві. Після поразки Визвольних змагань 1917—1921 років родина змушена була полишити Україну (батько Іван Шовгенів, відомий інженер-гідротехнік, працював міністром уряду УНР). Вихована на російській культурі, Олена відчула себе […]
- Читати далі -Проти партачів життя! До ювілею з народин Теліги
«…потрібний не лише герой, а й світ вартий його, який би не виглядав як одна суцільна маса льокаїв. У протилежному випадку, герої перейдуть для світу, а що найголовніше – і для нації – майже безслідовно». Т. Карляйль Коли говоримо про народ, його історію, неодмінно мусімо згадати репрезентаторів того народу – представників т. зв. еліти (культурної). Ця […]
- Читати далі -Батуринська різанина не була першою. Перед тим були Короп, Срібне...
Кожному українцю відомо про події, що сталися 2 листопада 1708 року в Батурині, який на той час був гетьманською столицею. Як зазначає більшість сучасних істориків, штурмувати Батурин, не було вкрай важливим завданням московських військ. Так, звісно, в Батурині зберігалися частина військових припасів Гетьманщини, тут був гарнізон з козаків. Однак, ні ці припаси, ні гарнізон не […]
- Читати далі -Поляки закликали до мудрості і взаємного вибачення щодо подій минулого
Анджей Вайда й інші відомі представники польської інтелігенції закликали до мудрості і взаємного вибачення щодо подій 1918 – 1921 років. Наприкінці червня на цвинтарі воїнів Армії Української Народної Республіки (Си- мона Петлюри) у Перемишлі (Польща) на акції їх вшанування було оприлюднено звернення польської інтелігенції. «Тут, на могилах українських воїнів, котрі боролися за Україну в 1918 […]
- Читати далі -Про польсько-український конфлікт у 1940-х роках. Відео
Упродовж останніх місяців українці стежать за новим витком напруження в українсько-польських взаєминах. В його основі – різна пам'ять про трагічні події часів українсько-польської війни 1942—1947 років. Щоправда, в інформаційному просторі ті події більш відомі під іншою, вужчою, назвою – Волинська трагедія або Волинська різня. У зв'язку зі зростанням напруги та уваги до теми з боку […]
- Читати далі -16 липня прийнята Декларація про державний суверенітет України
16 липня 1990 р. Україна зробила вагомий крок на шляху до здобуття незалежності – Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Компартійна верхівка, шукаючи вихід із глибокої кризи, що охопила СРСР на початку 1980-х, розпочала косметичний ремонт режиму, відомий як «перебудова». Проте, тоталітарний режим за своєю природою нездатний реформуватися. Водночас паростки свободи […]
- Читати далі -Як друкувалась «Острозька Біблія»
1580, 12 липня (за іншими даними – 12 серпня 1581) – побачила світ «Острозька Біблія» Івана Федорова. Надрукована впродовж 1580—1581 років за кошти князя Василя-Костянтина Острозького, у спеціально організованій друкарні. Для друкування був запрошений український першодрукар Іван Федоров (Федорович), який вперше в світі застосував шість видів типографських шрифтів. Передмову написав Василь-Костянтин Острозький. Видання також містило […]
- Читати далі -Чим пахне історія, або про сенс Болдинських барельєфів у Чернігові
У виданні cheline.com.ua заступник голови Чернігівської обласної ради Валентин Мельничук висловив свою точку зору на процеси, що відбуваються із знесенням пам`ятників. Історик Сергій Бутко прокоментував висловлену позицію Мельничука: «Прославлення у меморіальному просторі України комуністичного режиму, який винен щонайменше у вбивстві 10 мільйонів українців, це збереження тавра агресорів і окупантів в Україні. Це мимовільний сигнал російському агресору, хто б що не […]
- Читати далі -Вийшов у світ «Сіверянський літопис» − Всеукраїнський науковий журнал
Щойно вийшов у світ новий випуск Всеукраїнського наукового журналу «Сіверянський літопис», який видається у Чернігові. У цьому номері − розповідь про князів Несвізьких, Збаразьких та Вишневецьких. На історично-науковому підгрунті автор висуває гіпотезу щодо ймовірності цих князів до роду й нащадків чернігівських Ольговичів. Читач з цікавістю заглибиться в етнічну історію половців. Розповідає видання про бароковий синтез […]
- Читати далі -
