Постанова Сейму Польщі – політичні ігри на користь спільного ворога. Постанова польського Сейму про визнання трагедії Волині 1943-45 рр. «геноцидом польського населення, спричиненого діями українських націоналістів» є юридично необґрунтованою, не має нічого спільного з реальною історією і є політично вмотивованою. Попри всі намагання керівництва України дійти порозуміння та примирення з польською стороною через суперечливі моменти […]
- Читати далі -Ухвала польського Сейму: не історичне рішення, а історичне непорозуміння
Ухвала польського Сейму про Волинь: це не історичне рішення, а історичне непорозуміння. В Українському інституті національної пам'яті прокоментували рішення про «геноцид». 22 липня Сейм Польщі проголосував за резолюцію «Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА», якою кваліфікував польсько-український воєнний конфлікт часів Другої світовій війни як геноцид вчинений українцями супроти поляків. Рішення польського […]
- Читати далі -«І з праведних трун виходять Хмельницький, Мазепа, Богун!»
22 липня 1944 року помер Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба), український письменник, поет, драматург. Як завтра день угледять люде, Як зійде сонце золоте, Так Україна жити буде, Так наша мрія процвіте. Народився 5 грудня 1878-го в містечку Білопілля на Сумщині. Рано втратив батька, через брак коштів не закінчив навчання в Київському політехнічному інституті. Пізніше навчався […]
- Читати далі -Занедбаний на Чернігівщині склеп доктора хімічних наук
17 вересня 1867 року народилась Віра Богдановська – велика жінка, яка подарувала науковому світу на стезі хімічної науки приклад справжнього подвигу. А так і полишений спадок поколінням нащадків вічну згадку про можливість існування у людському світі великого кохання. З нею по-справжньому я познайомився на Коропщині, куди поїхав одного дня у творче відрядження. А до цього […]
- Читати далі -«Коли я загину, то знайте, що сповнила свій обов’язок до кінця»
1906, 21 липня – у селі Іллінському під Москвою в українсько-білоруській родині народилася Олена Іванівна Теліга, письменниця, громадський та політичний діяч. З 1918-го мешкала в Києві. Після поразки Визвольних змагань 1917—1921 років родина змушена була полишити Україну (батько Іван Шовгенів, відомий інженер-гідротехнік, працював міністром уряду УНР). Вихована на російській культурі, Олена відчула себе […]
- Читати далі -Проти партачів життя! До ювілею з народин Теліги
«…потрібний не лише герой, а й світ вартий його, який би не виглядав як одна суцільна маса льокаїв. У протилежному випадку, герої перейдуть для світу, а що найголовніше – і для нації – майже безслідовно». Т. Карляйль Коли говоримо про народ, його історію, неодмінно мусімо згадати репрезентаторів того народу – представників т. зв. еліти (культурної). Ця […]
- Читати далі -Батуринська різанина не була першою. Перед тим були Короп, Срібне...
Кожному українцю відомо про події, що сталися 2 листопада 1708 року в Батурині, який на той час був гетьманською столицею. Як зазначає більшість сучасних істориків, штурмувати Батурин, не було вкрай важливим завданням московських військ. Так, звісно, в Батурині зберігалися частина військових припасів Гетьманщини, тут був гарнізон з козаків. Однак, ні ці припаси, ні гарнізон не […]
- Читати далі -Поляки закликали до мудрості і взаємного вибачення щодо подій минулого
Анджей Вайда й інші відомі представники польської інтелігенції закликали до мудрості і взаємного вибачення щодо подій 1918 – 1921 років. Наприкінці червня на цвинтарі воїнів Армії Української Народної Республіки (Си- мона Петлюри) у Перемишлі (Польща) на акції їх вшанування було оприлюднено звернення польської інтелігенції. «Тут, на могилах українських воїнів, котрі боролися за Україну в 1918 […]
- Читати далі -Про польсько-український конфлікт у 1940-х роках. Відео
Упродовж останніх місяців українці стежать за новим витком напруження в українсько-польських взаєминах. В його основі – різна пам'ять про трагічні події часів українсько-польської війни 1942—1947 років. Щоправда, в інформаційному просторі ті події більш відомі під іншою, вужчою, назвою – Волинська трагедія або Волинська різня. У зв'язку зі зростанням напруги та уваги до теми з боку […]
- Читати далі -16 липня прийнята Декларація про державний суверенітет України
16 липня 1990 р. Україна зробила вагомий крок на шляху до здобуття незалежності – Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Компартійна верхівка, шукаючи вихід із глибокої кризи, що охопила СРСР на початку 1980-х, розпочала косметичний ремонт режиму, відомий як «перебудова». Проте, тоталітарний режим за своєю природою нездатний реформуватися. Водночас паростки свободи […]
- Читати далі -Як друкувалась «Острозька Біблія»
1580, 12 липня (за іншими даними – 12 серпня 1581) – побачила світ «Острозька Біблія» Івана Федорова. Надрукована впродовж 1580—1581 років за кошти князя Василя-Костянтина Острозького, у спеціально організованій друкарні. Для друкування був запрошений український першодрукар Іван Федоров (Федорович), який вперше в світі застосував шість видів типографських шрифтів. Передмову написав Василь-Костянтин Острозький. Видання також містило […]
- Читати далі -Чим пахне історія, або про сенс Болдинських барельєфів у Чернігові
У виданні cheline.com.ua заступник голови Чернігівської обласної ради Валентин Мельничук висловив свою точку зору на процеси, що відбуваються із знесенням пам`ятників. Історик Сергій Бутко прокоментував висловлену позицію Мельничука: «Прославлення у меморіальному просторі України комуністичного режиму, який винен щонайменше у вбивстві 10 мільйонів українців, це збереження тавра агресорів і окупантів в Україні. Це мимовільний сигнал російському агресору, хто б що не […]
- Читати далі -Вийшов у світ «Сіверянський літопис» − Всеукраїнський науковий журнал
Щойно вийшов у світ новий випуск Всеукраїнського наукового журналу «Сіверянський літопис», який видається у Чернігові. У цьому номері − розповідь про князів Несвізьких, Збаразьких та Вишневецьких. На історично-науковому підгрунті автор висуває гіпотезу щодо ймовірності цих князів до роду й нащадків чернігівських Ольговичів. Читач з цікавістю заглибиться в етнічну історію половців. Розповідає видання про бароковий синтез […]
- Читати далі -З історії першої школи бджільництва
У 1828 році залучившись підтримкою багатьох знаменитих вельмож, серед яких був і таємний радник Дем’ян Васильович Кочубей (1786—1859), маючи дозвіл Міністерства внутрішніх справ, Петро Іванович Прокопович відкрив школу бджільництва. Це була перша і єдина школа бджільництва не лише в Російській імперії, а й у Європі. Перше заняття в школі було розпочато 1 листопада 1828 року в […]
- Читати далі -Стіл з ХVIII століття та його таємниці
НІКЗ «Гетьманська столиця» вже довгий час по крупинках збирає інформацію про родину Кочубеїв, життя і діяльність якої невід’ємно пов’язана з Батурином. Останнім власником батуринської садиби Кочубеїв в кінці ХІХ – на початку ХХ століть був Василь Петрович Кочубей (1868–1940 рр.). Народився у родовому маєтку с. Згурівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині селище міського типу Згурівського […]
- Читати далі -Як чекісти розправилися з повстанням селян на Чернігівщині
Радянська політика повторного закріпачення селянства, так звана колективізація, не могла не викликати відчайдушного спротиву. Одне з найбільш відомих повстань, що відбулося на Чернігівщині, навесні 1931 р. охопило Городнянський, Ріпкинський, Сновський, Менський та Сосницький райони. А очолив його Яким Гнатович Рябченко із Тупичева на Городнянщині, колишній червоний партизан і активіст радянської влади. Основні події розгорнулися наприкінці […]
- Читати далі -Нове чернігівське видання про «білі плями» в історії України
У середині червня 2016 року у Чернігівському інституті післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського побачила світ нова книга «Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції «Білі плями» в історії України». Це видання Українського інституту національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського. Його укладач – Оксана […]
- Читати далі -Дискусійне питання: чи вбивав Петлюра євреїв?
Пропонуємо дві абсолютно протилежні точки зору: Олександра Наймана − члена Президії Антифашистського комітету України, кандидата політичних наук та Сергія Бутка – офіційного представника Українського інституту національної пам`яті в Чернігівській області. *** В июне 2009 года противники антифашистской деятельности Коминтерна, решили нанести ущерб светлой памяти об этой международной организации. Понимая, что жители ул.Коминтерна их не поддержат, […]
- Читати далі -Вбивство людей − злочини, які стали буденністю
Один із типових злочинів комуністичного режиму, який вражає насамперед своєю буденністю. На початку літа 1933-го Анисів Чернігівського району охопив смертельний голод. У червні в селі померло 13 осіб, у частині випадків прямо записано, що від «виснаження». Доведені до відчаю селяни 10 червня наважилися на крадіжку вівці у Марфи Маяш. Місцевий радянський актив запідозрив бідняків-колгоспників Афанасія […]
- Читати далі -Так чому ж розпався Радянський Союз? З`ясовували у Ніжині науковці
Про це дискутували історики на міжнародній конференції в Ніжині. Обговорити проблему розпаду Радянського Союзу на науковому рівні зібралися історики з України (з Києва, Львова, Запоріжжя, Полтави, Херсона, Ужгорода, Сімферополя та інших міст), Польщі, Білорусії, США та Росії. Місцем проведення наукової конференції «Крах Радянської імперії: анатомія катастрофи» став Ніжинський державний університет імені М. Гоголя. Співорганізаторами її […]
- Читати далі -
