Четверг, 14 20 ноября19   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Рубрика: Побіжно

17:58, 03 января 2015

Часто сниться мені отчий дім…

Часто снится мне отчий дом, Сад вишневый и кусты сирени, Маттиола цветет под окном, По весне соловьиные трели.

- Читать далее -
16:00, 21 декабря 2014

Секрет діда Олекси. Бувальщина

Уїдливе вуличне прізвизько Резік приліпилось до діда Олексія, мов непроханий кусючий ґедзь у Петрівку. Може через те, що завзятий мисливець ще до війни на полюванні часто «промазував», стріляючи зі своєї старої, допотопної берданки. А купити нову двоствольну рушницю не було статків...

- Читать далее -
15:47, 24 ноября 2014

Бальзаківське бабине щастя, або Хто більше всіх сміється, у того серце плаче

Было мне недавно...В гости позвали на день рождения. Хорошо так там оказалось, уютно и весело всем. Еды много. Пить никто никого не принуждал. А громче других над столом праздничным слышался голос одной гостьи.

- Читать далее -
21:22, 21 сентября 2014

Життя моделюється?

Зустріла недавно знайомого. Давненько не бачилися. Сивенький, лисенький, з вирощеним чиновницьким черевцем, але загалом досить веселий і симпатичний, як і раніше. Коли йому було під тридцять, його улюбленою розхожою фразою була: «У мене є все, крім дружини і грошей!»

- Читать далее -
17:53, 01 августа 2014

Дача — не город, або Чому дачників називають землеройками

Наші люди не вміють відпочивати: на дачу приходять, щоб таки працювати. Гудуть бензопили, гупають молотки, а жінки займають характерну позу — обличчям до грядки, середньою точкою — до неба. Одну роботу заміняють іншою. Це відпочинок? Та ще й зі своїми гіпертоніями, радикулітами, варикозами. З дачі приїздять втомлені — абсурд. Відпочили, називається.

- Читать далее -
21:16, 27 июня 2014

Сирітська доля чернігівського підлітка

Дмитрові лише чотирнадцять років, але можна дати всі сімнадцять. Внутрішній його стан, судження, розмови також не характерні для підлітка. Не знаю – це добре для нього чи ні. При спілкуванні зі мною хлопець тримається теж по-чоловічому, хоча в очах — щось невимовлене й  сумне.

- Читать далее -
22:08, 12 апреля 2014

Побіжно. Доброта посіється — доброта пожнеться

Це сталося у райцентрі моєї юності Варві на поминальному тижні. До могили моїх батьків, спираючись на два костури, підійшла жінка. Вклонилася, перехрестилася і поволі попрямувала далі. Я спершу не впізнав її. Та за якусь хвилину пам’ять не лише відновила ім’я Ольги, що мешкає на сусідній із моєю вулиці,

- Читать далее -
21:29, 28 марта 2014

Сьома чакра

Обожнюю вечірнє метро. А ще краще — нічне. У ньому — інші персонажі. Вони вже не поспішають нікуди. Вуха більшості надійно заліплені навушниками. Але всі — такі симпатичні, ошатні, добре і модно вдягнені. Ось увійшли дві дівчини років двадцяти, сіли поруч зі мною, переглянулися без слів, синхронно дістали мобільні телефони, пробігли по кнопках різнобарвним акриловим […]

- Читать далее -

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/