Неділя, 16 Грудень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Боєць на Донбасі відбив десятки атак противника

Боєць на Донбасі відбив десятки атак противника


Молодший сержант Андрій виконує бойові завдання в мотопіхотному підрозділі однієї з частин, які тримають позиції на лінії розмежування неподалік окупованого Донецька. Він прагне служити до самої перемоги над ворогом.

Боєць, як зазначають командири, один з найдосвідченіших, найкращих воїнів підрозділу. Бойове хрещення Андрій пройшов у серпні 2014 року в ДАПі, де до 3 жовтня разом з побратимами відбив десятки атак противника на Донецький аеропорт і за що його товариші називають одним з легендарних «кіборгів».

Війна для Андрія розпочалася на початку серпня 2014 року. Пройшовши короткострокову підготовку у 169 навчальному центрі Сухопутних військ ЗС України в Десні, де свого часу ніс строкову службу в розвідувальному підрозділі, він був направлений до 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

– До війни я жив на Херсонщині, — розповідає Андрій, — працював будівельником, займався цілком мирною роботою і навіть гадки не мав, що дуже скоро опинюся в самому пеклі війни і доведеться пригадувати навички, які мені дало навчання в розвідроті 300 танкового полку в Десні, служба заступником комвзводу розвідників в Чабанці на Одещині.

З перших днів вересня 2014 року підрозділи 93-ї бригади були залучені безпосередньо до оборони Донецького аеропорту. Воїни бригади зайняли позиції у старому і новому терміналах та на вежі управління.

– 27 серпня мій підрозділ підійшов до села Тоненьке, а згодом ми зайняли вогневі позиції в Донецькому міжнародному аеропорту,  - пригадує Андрій, — Оборону в аеропорту, який фактично був в оточенні, тоді тримало близько ста бійців з нашої 93-ї та 3 полку спецпризначення. Кожен день в ДАПі розпочинався з шалених обстрілів і ними ж і закінчувався. По нас гатили зі всього, що в них було: мінометів, артилерії, танків, «Градів» тощо, щодня ми витримували десятки вогневих обстрілів, бувало, навіть до 50. Проросійські бойовики постійно намагалися атакувати, а отримавши «по зубах» відходили, просили перемир’я щоб забрати вбитих і поранених. Сєпари забирали свої трупи і після цього самі ж його одразу і порушували – знову починали обстрілювати. Взагалі, здавалося, що перемир’я для сепаратистів було потрібно в основному щоб підтягнути свої резерви, боєприпаси чи техніку, організувати чергову атаку. Всі ці мирні перерви вони порушували коли хотіли. У цей час було надзвичайно важко, ми були відрізані від основних сил, кожен раз, для евакуації загиблих, поранених, доставки продуктів і боєприпасів проводився прорив на важкій техніці. А ми, в цей час, з прихованих позиції в руїнах вели вогонь по противнику, щоб відволікати увагу і таким чином полегшити операцію прориву. Добре пам’ятаю, що не вистачало води, тому пили дощову, продукти економили, добову норму розтягували на декілька днів, щоб на довше вистачило.

Андрію добре запамятався один з боїв, коли йому разом з товаришами вдалося знешкодити ворожий Т-72. Цей танк добряче дошкуляв оборонцям аеропорту. Раптово вискакував із-за ангарів і прицільно обстрілював наші позиції коли йому заманеться.

Ранок 28 вересня як завжди розпочався з важких артобстрілів, ударів «Градів». З боку «Спартака» полізла піхота і танки. Андрій знаходився на 2-му поверсі старого терміналу. Раптом на злітну смугу вискочив російський Т-72 і почав заходити в тил оборонцям старого терміналу. Андрій з товаришами відкрили по танку вогонь з гранатометів і зрештою його знешкодили. Того ж дня загинув командир Андрія «Рубіж» — капітан Сергій Колодій, який супроводжував на БМП колону бойової техніки десантників з 79- ї бригади, які йшли на посилення і ротацію оборонців ДАП.

Вночі на 3 жовтня Андрія і його товаришів з 5-ї роти 93-ї бригади на БТРах 79-ки доправили до Пісків. Супроводжували їх танки прославленого «Адама». З 50 воїнів роти, які обороняли ДАП 10 загинули, 30 були поранені, і лише десяток, у тому числі й Андрій, вийшли з «мясорубки» як кажуть «без жодної подряпини».

Згодом Андрій воював під Маріуполем, Волновахою, Кримським. За цей час підписав контракт з ЗСУ і прагне служити до самої перемоги над ворогом, до повного повернення окупованих російськими терористами територій Донбасу до складу України.

Олександр Парій, мобільна прес-група ОТУ «Схід», спеціально для видання bilahata.net


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/