Понеділок, 22 Липень 2019   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
12 світових дизайн-експертів відвідали 5 унікальних ремісничих центрів

12 світових дизайн-експертів відвідали 5 унікальних ремісничих центрів


Група з 12 міжнародних дизайнерів та журналістів 24-28 червня 2019 року відвідала унікальні ремісничі осередки України. Ініційована архітекторкою та засновницею колекції живого дизайну FAINA Вікторією Якушею дизайн-експедиція до України під назвою «Земля надихає» охопила 5 унікальних центрів народного промислу: Яворів, Косів, Буковець, Коломию та Гавареччину. Проект здійснювався за підтримки Українського культурного фонду.

Дизайнери з Великобританії, США, Франції, Данії, Фінляндії, а також міжнародні оглядачі з Бельгії, Німеччини, Швейцарії, Іспанії та Чехії мали чудову нагоду навчитися тонкощам виготовлення чорнодимленої кераміки та гуцульських килимів-ліжників, пізнати секрети косівського бондарства та гончарства та власноруч зіграти на найдовшому у світі музичному інструменті –трембіті.

Маршрут дизайн-експедиції: Львів — Гаварецький хутір (чорнодимлена кераміка) — Буковецький перевал (трембіта) — Косів (бондарство та косівська кераміка) — Коломия (писанкарство) — Яворів (ліжникарство) — Київ

Досліджувала культурну спадщину сучасного українського дизайну група «першовідкривачів»: Джеймс Шоу (Лондон, Великобританія), Крістен де ла Вальє (Париж, Франція), Ені Лі Паркер (Нью-Йорк, США), Люк Істоп (Кент, Великобританія), Рита Лейн  (Копенгаген, Данія), Улла Коскінен (Гельсінки, Фінляндія) та інші.

Ева Слунечкова: «Однією з причин, чому я поїхала у дизайн-експедицію Україною, була побачена мною колекція українського дизайну FAINA під час цьогорічного Milan Design Week. Мене дуже зацікавив підтекст і стилістика цих сучасних предметів, те як дизайнери трансформували традиції у модерн. Тому я із задоволенням погодилась на цю незвичну пригоду».

Улла Коскінен: «Ремісничі техніки, які ми побачили тут в Україні, є дійсно унікальними, і не тільки через свої прикладні та художні особливості. Річ у тім, що ці знання є закритими для усіх інших, окрім сімейного кола майстрів. Таким чином, протягом десятиліть технології та художнє оформлення капсулюється в одному місці і стає рисою окремого артизанального мистецтва».

Люк Істоп: «Я погодився поїхати в Україну, оскільки активно досліджую гончартсво з усього світу. Що дуже примітно саме для українського ремісництва – усе виготовляється одними руками. До прикладу, чорнодимлена кераміка: майстер йде у ліс, копає глину, ліпить виріб, випікає його у свої печі, а потім самостійно збуває. Це приголомшливо, такого у Британії я не бачив».

Ені Лі Паркер: «Мене вразила Україна багато чим, але найбільше — активною присутністю жінок в ремісництві. Так, у контексті фемінізму я спостерігала величезну повагу до жінки-майтрині. Ми побачили творче самовираження жіночої чуттєвості і турботи, це проявлялося і в культурі виробництва, і в особливих формах, кольорах, навіть сюжетах ремісничих виробів".

Танья Пабелік: «В своїй роботі я щоденно вивчаю світові тенденції і тренди дизайну, а от Україна завжди була для мене «білою плямою» на мапі дизайну. Тому я була дуже рада запрошенню в експедицію і можливості дізнатися більше не тільки про сучасний український дизайн, а й про його культурне коріння».

Крістен де ла Вальє: «Я багато подорожую світом, у тому числі й ремісничими локаціями. Однак те, що я побачила в Україні – я не бачила більше ніде у світі. Тут ремісництво – це справа усього життя, вона займає найбільше часу та передається з роду в рід. Це дуже потужно і щиро, як на мене, таке ставлення до ремісництва викликає величезну повагу та інтерес».

Організаторка експедиції Вікторія Якуша:
«Моя місія — позначити Україну на світовій мапі дизайну. У нас багато талановитих людей, що володіють унікальними знаннями та досвідом, за яким варто приїхати і повчитися, навіть за тисячі кілометрів. 
У своїй колекції живого українського дизайну FAINA я надихалась саме нашою культурою, багатими традиціями і природою. Сучасний український дизайн поступово завойовує популярність у світі саме через свою автентичність і щирість».


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/