Чернігівщина багата на річки та озера. Значна їх частина має важливе промислове значення.
Для нормальної життєдіяльності майже всіх риб, що є в наших водоймах, повинні бути сприятливі природні умови. Але зараз настала найважча пора року для риб – зима. Шукаючи найбільш сприятливі місця для зимівлі риба мігрує до зимувальних ям.
Дуже важливі в житті риб температурний режим та хімічний склад води. Найбільше значення має газовий режим водойм, тобто вміст різних розчинених у воді газів, в першу чергу кисню. Життя у воді було б неможливе, як би в ній не було розчинного кисню. Кисень необхідний для дихання риб та інших водних організмів. Кисень у водойми надходить, як правило, з повітря, частину його вода отримує від водних рослин, котрі збагачують воду киснем за рахунок фотосинтезу. Найбільш збагачений киснем, звичайно, поверхневий шар води — він взаємодіє з повітрям та сонячним світлом, необхідним для процесу фотосинтезу.
Однак у зимовий період із-за наявності товстого шару льоду, вкритого снігом, немає доступу повітря з атмосфери до води, світовий потік не проходить через сніговий покрив. Природа пристосувалась до того, що рибі досить того кисню, який встиг розчинитись у воді до утворення льодоставу.
Більшість видів риб впадає в сплячку, вони не їдять і навіть дихання в них уповільнюється, як наслідок, на життєдіяльність риб в зимовий період витрачається мало кисню. Але в зимовий період в водоймах посилюються процеси розкладу відмерлих рослин та організмів, на які витрачається кисень. Таким чином, зимівля риби у водоймі в більшості залежить від якості цієї водойми – чи дуже вона замулена, заросла, чи забруднена стічними водами підприємств.
Особливо зростає небезпека наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані, мертві зони. В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел. Якщо до того часу не настане відлига і в сковані кригою водойми не надійде вода, насичена киснем, врятувати рибу зможе тільки людина.
Як же зберегти рибні запаси? Необхідно насамперед очистити з поверхні льоду сніг, прорубувати ополонки розміром 1м х 1м, вкривати їх гілками, снопами, соломою для попередження від замерзання.
При виникненні явищ задухи першими в ополонках з’являються водні комахи, а за ними підпливають найбільш вимогливі до вмісту розчиненого у воді кисню риби: судаки, окуні, йоржі, далі – плітка, лящ, короп, останніми – карасі та лини. В цей час потрібно негайно проводити аерацію води. Для цього використовують підвісні мотори. Перемішування води з повітрям збагачує її киснем. Аерацію води проводять також при допомозі мотопомп, відкачуючи її на лід з метою подальшого стоку в ополонку.
Хороші результати дає встановлення повітряних компресорів, які накачують повітря через сифони, що встановлюють на дно водойм.
Зимівля дуже важливий в житті риби час і нам необхідно приходити їй на допомогу в потрібний момент. Тільки загальними зусиллями ми зуміємо зберегти рибні запаси наших водойм.
Шановні рибалки-любителі в цей час багато залежить від Вас! Якщо ви не маєте змоги самі проводити вищевказані заходи, то повідомляйте про виникнення явищ задухи Чернігіврибоохорону за тел. (0462) 727-135, цілодобово за тел. (0462) 937-557, 0991121344 та електронною поштою chernigivryboohorona@i.ua, щоб ми могли вчасно вжити необхідні заходи. Не забувайте, що сприятливі умови зимівлі водних біоресурсів – це один із факторів, який в майбутньому гарантує гарні улови для Вас.
Валентина Бойправ, головний спеціаліст відділу іхтіології та регулювання рибальства Чернігіврибоохорони
