Сюрчить щоночі й щодня струмок з-під землі, вириваючись із надр на волю. А далі в’юнко простягає свій потічок, віддзеркалюючи кришталевий струмок у простір, де й губиться серед різнотрав’я та дерев, втамовуючи їхню спрагу.
Не кожний населений пункт може похвалитися таким життєдайним джерелом, що струменіє без перепочинку. Чиста, прозора, як кришталь ‒ вода. Холодна, як обпечене взимку скипнем залізо. Абсолютно без будь-якого присмаку. А як хлюпоче! Дзвенить, немов розмовляє з перехожим своєю багатогранною звуковою мовою. А нам залишається тільки споглядати, як віртуозно вона проникає через прогалини камінців, піску, рослинності.
Якось підмітив: кожне джерело, яке живе на Чернігівщині, неповторне за своєю структурою, місцем розташування, безмежжям та своєю значимістю. Саме таке джерело, що дзюрчить із глибинного лона, існує і в селі Нові Яриловичі, що на Чернігівщині.
І як годиться, без легенди й тут не обійшлося.
‒ Я чула ще від старих людей, що на цьому місці, де зараз джерело, неподалік якого розташоване приміщення старостинського округу та церква ПЦУ, свого часу стояв православний храм, ‒ розповідає Катерина Смаль, фахівчиня відділу Центру надання адміністративних послуг Добрянської селищної ради. ‒ Але ще у давні часи сталося так, що раптово ця церковна споруда пішла під землю, тобто провалилася повністю. Старожили переповідали, що в ній багато було виробів із дорогоцінних металів, особливо срібних.
Пані Катерина розповіла, що кілька разів воду з цього джерела брали на дослідження, то результати показували завжди значний вміст срібла.
Зараз у цьому місці, де витікає на поверхню це джерело, встановлена капличка, а місце це освятили троє священиків.
Серед планів громади – зробити, аби вода ця не витікала просто так, її хочуть наливати у бутлі та реалізовувати. Але це поки що задум. Зараз у країні війна, то не до цього. Та замисли, погодьтеся, цілком перспективні й реальні. Можна тільки уявити, як у магазині побачимо пляшки з написом: «Джерельна вода зі сріблом з природного живця. Джерело: с. Нові Яриловичі, Чернігівська область».
А поки що в селі хочуть віднайти спонсора, аби допоміг із заміною дерев’яних східців, які ведуть у низовину, де витікає з-під землі джерело. А східців тут забагато, кілька десятків метрів. Деякі з них вже аварійні.
Віриться, що знайдеться і спонсор, і відродиться по-новому шлях до життєдайного джерела. Аби тільки якомога швидше закінчилася війна – нашою Перемогою!
Сергій Кордик, фото Миколи Тищенка