Минуло більше року з часу нашої першої публікації про злочинне нехтування пам’яткоохоронним законодавством з боку посадових осіб Плисківської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, які спочатку перевели пам’ятку археології епохи бронзи (поселення «Рудка-ІІ») в категорію земель «для ведення фермерського господарства», а потім виставили на аукціон та віддали її під оранку. А це ні багато ні мало, а 34,8 гектара двома ділянками!
Про численні порушення законодавчої процедури тоді не говорив хіба лінивий, але прокуратура чомусь оскаржила через суд лише наказ Держгеокадастру про передачу у власність Плисківської сільради пам’ятки археології місцевого значення – поселення «Рудка-І» (ІІ тис. до н.е.), площею 8 гектарів. Та навіть виходячи з цього факту, нікого з посадовців не притягнули до відповідальності. Тож виникає цілком логічне питання: коли почнуть карати конкретних осіб за конкретні злочини?
Наказ скасовано, що далі?
Нещодавно Господарський суд Чернігівської області задовольнив позов прокуратури, заявлений в інтересах Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Розглянувши позов прокурора, суд визнав незаконним та скасував наказ Держгеокадастру у частині передачі у власність Плисківської сільської ради земельної ділянки площею майже 8 гектарів ринковою вартістю 4 мільйони гривень, скасував рішення про державну реєстрацію та припинив право власності сільської ради на спірну земельну ділянку, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення – поселення «Рудка-І», ІІ тис. до н.е.
«Підставою для вжиття заходів прокурорського реагування стало те, що Головне управління Держгеокадастру передало Плисківській сільській раді у комунальну власність земельну ділянку державної власності історико-культурного призначення, яка може знаходитись лише у власності держави, – пояснюють у Чернігівській обласній прокуратурі. –В ході судового провадження прокурором доведено, що такі дії Держгеокадастру суперечать вимогам земельного законодавства та Закону «Про охорону культурної спадщини», порушують виключне право власності держави на земельні ділянки відповідної категорії».
Зрозуміло, що беззастережна передача земель такої категорії місцевій громаді для цілей товарного сільськогосподарського виробництва без попереднього проведення археологічних досліджень та вилучення предмету охорони створює реальні ризики пошкодження або взагалі знищення частини археологічної спадщини України. Власне, це саме те, що нині роблять на окупованих територіях росіяни, знищуючи все, що свідчить про древність нашого народу.
Однак виникає логічне питання: держава витратила час і гроші платників податків, а досі не обраховано шкоду, нанесену археологічній спадщині. Чому не притягнуто до відповідальності конкретних посадових осіб, а з орендаря не стягнуто конкретні збитки?
Позиція департаменту – незмінна
Що стосується археологічної пам’ятки «Рудка ІІ», то нині вона успішно обробляється, а незаконні рішення, що, так би мовити, узаконили цей обробіток, досі не скасовані через суд.
«Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про землеустрій» для розроблення проектної документації на земельні ділянки на території об'єктів культурної спадщини необхідно отримати від департаменту інформацію про режими їх використання. За такою інформацією ні Плисківська сільська рада, ні землевпорядна організація до Департаменту не звертались, що є порушенням. З огляду на вищевикладене, на підставі статті 6 та статті 30 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», Департаментом культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА відповідні матеріали буде скеровано до Чернігівської обласної прокуратури з проханням здійснити перевірку факту порушення та вжити відповідних заходів щодо притягнення винних до відповідальності», – відреагувала Людмила Замай.
Департамент відрегував, прокурори – ні?
А треба реагувати, бо доказів про вчинення злочину вистачає. У профільному департаменті підтверджують вищезазначене, вказуючи на те, що у грудні 2019 року Плисківська сільська рада зверталася до них по інформацію про об’єкти культурної спадщини і отримала відповідь, у тому числі про зазначену земельну ділянку площею 34,8 гектара, на території якої розташовані поселення «Рудка-ІІ» і курган із групи курганів-І, із умовами їх охорони і використання. На всі об’єкти археологічної спадщини необхідно було укласти охоронні договори. Цього не тільки не зробили, а й змінили цільове призначення, виставили на торги поселення та здали в оренду землевласнику.
Мабуть, подібну долю у Плисках готують і давнім могилам. На публічній кадастровій карті з’явилась інформація про виготовлення технічної документації на кургани. До речі, тією самою столичною фірмою, що виготовляла її на «Рудку-ІІ». Хоч як це дивно, кургани чомусь дістали цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».