СВАВІЛЛЯ. Агропідприємству з Менщини, з яким за життя був пов’язаний покійний нардеп Валерій Давиденко, а нинішнім власником якого є депутат Чернігівської обласної ради Олександр Левицький, закидають розорювання лугів та пасовищ Подесення. І дійсно: поблизу Куковичів заорані заплави Десни, під самісінькі водні плеса озер Речище та Плавня плугами перекинули землю, на якій з діда-прадіда випасали худобу та косили сіно. Місцеві рибалки скаржаться на аграріїв і непокояться, що отрутохімікати з полів можуть потрапити у воду. Як виявилось, це не просто луги та озера, а територія, яка має особливе значення для збереження біорізноманіття.
Усі луги вздовж рукавів заорані
З діда-прадіда тут був луг
«До 2019 року тут був луг, і його не розорювали», – пригадує пан Сергій, тутешній рибалка.
Чоловік регулярно їздить на риболовлю в Куковичі і обурюється тим, що внаслідок діяльності агропідприємства в озерах меншає води, а доступ до водойм ускладнений через оранку.
Рибалка Сергій
На озеро, де сидять рибалки з вудками, з боку села потрапити ще можна, хоча помітно, що і тут були спроби розорати землю, втім чи то розголос, чи заболоченість цьому завадили.
«Я вважаю, що розорювати заплавні луги підло, й робити цього категорично не можна, бо через це висихають водойми і міліє Десна, – висловлює думку рибалка. – Минулого року тут, щоправда, не орали, бо все довкола було залито. А цього року – знову. Якщо тут посіють соняшник чи кукурудзу, то хімію змиє дощем у водойму, бо розорали дуже близько до води».
Від ріллі до дзеркала водойми й справді кілька метрів, хоч згідно Водного кодексу має бути не менше 100. До красуні Десни з цього місця – подати рукою. Польова дорога до річки тягнеться попід заплавними озерами-рукавами, навколо яких також все розорано під самісінькі береги.
На одному з таких «рукавів» між Куковичами та Максаками за кілька сотень метрів від Десни ми зустріли ще одного рибалку – менянина Олександра Панкрата.
Олександр Панкрат дивується людській жадібності
За його словами, агрокомпанія заорює луги, що тягнуться вздовж стариці не перший рік.
«Для них закону немає – де захотіли, там і виорали, – обурюється 70-річний рибалка. – У мене цьому немає пояснення: це або жадібність людська, або ж люди просто не поважають закон. А якщо не поважають закон, то не поважають і державу. Що з такого можна взяти? – риторично запитує чоловік. – Вони не розуміють, що самі ж у своїй хаті, вибачте, гадять. Бо вся ця хімія буде у воді, а тоді ми дивуємось, звідки беруться болячки, зокрема і рак».
Немає заяви – немає перевірки
Ставлення більшості місцевих до розорювання лугів негативне, хоча селянам не дуже подобається й те, як про це пишуть в Інтернеті. Адже тижнем раніше зйомка з розораними заплавами гуляла в мережі. Це обурило і місцеву старосту, яка підозрює одного з мешканців Куковичів.
«Нащо писати в Інтернеті? Чого він не звернувся в старостат? – сходу стартує виконувачка обов’язків старости села Світлана Попок в бік місцевого активіста, якого вона звинувачує в розміщенні фотографій та відео. – Для того, щоб була перевірка по землі, мало бути письмове звернення. До мене ніхто не приходив і не звертався, бо в мене є повістки, і я можу вручити йому ту повістку. Так ми боїмось, а писати в Інтернеті не боїмось».
«Чи в курсі Ви, що розорали заплаву?» – запитую в старости.
«Звичайно, що в курсі, але жодного звернення до мене не надходило, – повторюється вона. – Нащо писати в Фейсбук? Для кого? Для кацапів?».
Яку стратегічну ціль для ворога мають розорані заплави – Світлана Миколаївна, щоправда, не пояснила.
«Ну, розорано… Засіють травою і не буде розорано. Ось у травні будуть збори, і до людей буде доведено, які землі розорали і скільки», – приходить на виручку старості працівниця ЦНАПу.
Чоловік, який виявися працівником ТОВ «Куковицьке», пояснив, що господарство посіяло по ораному траву, що є законним.
«Ми нічого не порушуємо, – каже той. – З 2021 року там нічого не сіялось».
Юрист агрокомпанії Ігор Іващенко стверджує, що підприємство діє в межах законодавства. Мовляв, там розташовані людські паї, які перебувають в оренді у ТОВ «Куковицьке».
Юрист агрокомпанії Ігор Іващенко показує, що ці землі розпайовані та мають статус товарних
«Роботи проводяться з дотриманням норм природоохоронного законодавства. Там, де сіножаті, там засіяно травою», – каже він. І додає, що це – приватна власність.
«До нас приїжджала державна екологічна інспекція разом із комісією Менської міської ради. Інспектори склали акт, в якому написано: «можливо, є порушення». На сьогодні правоохоронці проводять перевірку. У нас витребовували пояснення, ми взяли карту і все показали. В рамках паїв ми дійсно проводили розорювання земель, і там засіяна трава», – говорить юрист агропідприємства, що належить депутату обласної ради від «Слуг народу».
Колишній луганчанин Олександр Левицький в одному з коментарів раніше заявляв, що працює законно, і висловлював підозри, що проти нього замовили інформаційну кампанію.
Були екологи, а поліція проводить перевірку
У Державній екологічній інспекції Чернігівської області, щоправда, так не вважають.
З метою перевірки фактів розорювання прибережних захисних смуг річки Десна поблизу села Куковичі Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, із залученням представників Менської міської ради було здійснено позаплановий виїзд. Під час виїзду екологи зафіксували механічний обробіток ґрунту (розорювання та дискування), а межі оброблених ділянок розташовані на відстані 25 метрів від урізу води. На той час сільгоспкультури на полях не були засіяні. У ДЕІ також зауважили, що згідно законодавства допускається залуження цих територій.
Матеріали перевірки направили до органів Національної поліції для надання правової оцінки діям посадових осіб, які допустили розорювання земель в межах прибережних захисних смуг.
Ще раз наголосимо – ставлення більшості людей до розорювання луків негативне, проте водночас селяни кажуть, що якщо там буде засіяно траву й не буде використовуватись хімія, то проблем немає. Ми не беремося стверджувати, що там планували посіяти якусь ярину, однак можемо припустити, що розголос своє зробив, бо біля одного з заплавних озер побачили, як залишили незасіяною смугу завширшки 50 метрів.
Микола Костянтинович намагається щось пояснити старості
Один із пенсіонерів тільки підтверджує нашу версію. Микола Костянтинович дещо запізнився на імпровізоване зібрання, й дізнавшись про те, що йде мова про розорані луки, одразу заявив: «Якщо позаорювали все коло наших озер і пирскають хімією, то це несправедливо».
«Да не пирскає там ніхто хімією, дядьку, там трава вже посіяна», – заперечує жіночка, яка, очевидно, працює в агропідприємстві.
«Яка трава? Там соняшник був! – наполягає на своєму дядько. – А взагалі я думаю, що селянам все по барабану», – випалює той.
«Селянам харашо, що є робота», – апелює та ж сама жінка.
«От іменно, що вам є робота, ми ніхто», – зітхає дядько Микола.
«А ви на пенсії, і вам паї виплачують».
«Які паї? Оті шість тисяч?..»
«Там же був соняшник!»
На тому й закінчили. Діди перемістились ближче до магазину, а пайовики та працівники підприємства залишились під його конторою. Головне, що з оранкою на найближчі роки закінчено, бо якщо вірити представникам «Куковицького» і луги дійсно засіяли травою, то непокоїтись не варто. Виникає лишень питання: хто змінив цільове призначення сіножатей на землі для товарного виробництва, адже це не просто заливні луки: ця територія входить до Смарагдової мережі Європи – мережі територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття.
Від зораного до води лічені метри
Згідно з офіційною інформацією, ця територія тягнеться переважно вздовж річки Десна і займає площу майже 90 тисяч гектарів.
Територія «Смарагдової мережі»
Ці ділянки мають цінність для збереження генофонду дубових насаджень та охорони заплавно-лісових, болотних і прибережних фауністичних комплексів. Це також місце розмноження бобрів і багатьох видів птахів, які можуть колонізувати інші території.
Віталій Назаренко, фото автора
Головне фото: Була спроба заорати підхід до озера
