Воскресенье, 24 ноября 2024   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

З таким не страшно в розвідку ходити − не зрадить і на мить не підведе


В читальному залі Ніжинської центральної міської бібліотеки відбулась зустріч з письменником, кінорежисером, фотохудожником Віктором Харитоновичем Абузяровим.

Літературна вітальня» та її ведуча Тамара Колотило, заввідділом обслуговування ЦБС, вітали колегу з 80-річчям та виданням п’ятитомного зібрання творів. Це дійсно подія для кожного майстра слова. В. Абузяров займається літературою все життя − пише романи, повісті, оповідання, новели і кіносценарії російською мовою. Ми пам’ятаємо його кримінальний роман «Евангелие от Евгения»/1998/, за який автор став лауреатом Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова». Одну за одною він дарував бібліотеці книжки «Пахари праха»/2000/,  «Прощание без прощения»/2001/, «Дом без праведника» та збірку «Живое семя»/2003/. За новелу «Свидетель» автору присудили першу премію Всеукраїнського конкурсу «Що записано в книгу життя». У 2004 році ми вже читали оповідання про війну і кохання «Апология страсти», далі-«Грехопадение Адама»/2005/, «Побег на Удачный»/2006/, «Обольщение»/2007/, «Мелодия для Ариадны»/2009/, а  за кіносценарій «Фросина любовь» автор знову став лауреатом «Коронації слова». Були презентації книг Віктора Харитоновича «Заплутавшая память»/2010/ та «Восхождение к Орфею»/2011/. Тепер він має п'ятитомне зібрання власних творів. Воно чудово оформлено. На побажання колег жити довго ювіляр відповів: «Головне не прожити, а протворити. Так вірніше».

01В. Абузяров − тричі лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова». Письменник показує життя без прикрас. У В. Абузярова немає моралізаторства, надокучливих повчань. Він довірливо і невимушено ділиться своїм досвідом життя. Воно таке швидкоплинне і складне, а іноді й важке. У кожного своя доля. Життєвий шлях ніжинця Віктора Абузярова почався з села Антропшино в Ленінградській області, де він з’явився на світ 14 травня 1936 року. Але мати його-з ніжинського козацького роду Таранів. У 1933 році молоді батьки Віктора, рятуючись від голоду, переїхали до Ленінграду. В п’ять років хлопчик ледве не загинув від голоду у прифронтовому селі. Тому у 1945 році сім’я знову повернулася до Ніжина. Тут майбутній прозаїк успішно закінчив із срібною медаллю середню школу №7. Поступив на філологічний факультет Ніжинського педінституту. Маючи літературні здібності, став писати до газети «Під прапором Леніна». Захотілося юнаку побачити світ, тому вчителював спочатку на Донбасі, а згодом і в Криму, ближче до моря. Набирався вражень та життєвого досвіду. В 23 роки юнак вперше закохався, що й спричинило розквіт таланту романиста. Додатково він отримав другу вищу освіту у Київському театральному інституті/1971/.

01 (2)Віктор Абузяров став дипломованим режисером документального кіно. Цього ж року, на Міжнародному кінофестивалі «Молодість»  відзначили його роботу «Сокиринські сонети», яку подивилися і ми. Далі Віктор Харитонович працював на кіностудіях Києва, Новосибірська, Іркутська. Сибір вразила його своєю неповторною красою. Тут він знімав документальні стрічки про БАМ.

01 (3)В. Абузяров є членом Союзу кінематографістів колишнього СРСР/1983/.

Ювіляр перебуває у постійному пошуку нових тем. Останнє слово ним ще не сказано. Письменник приймав поздоровлення й подарунки від членів «Літературної вітальні»: Демиденко С., Рижевської С., Образцової В., Світлійшого О., друзів і шанувальників. До нашого літературного свята-ювілея з нагоди 80-річчя знаного читачами письменника В. Абузярова приєдналися начальник Ніжинського управління культури і туризму Примаченко В., секретар міськради Салогуб В., представники територіального центру «Милосердя».

01 (4)

SDC12728 (1)

SDC12755

Наталія СТАРІНКО, м. Ніжин, Чернігівщина


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2024 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/