Чернігівський рекламний ринок відновлюється після падіння в 2022 році завдяки місцевому невеликому бізнесу, який, попри війну, продовжує свою роботу, кажуть чернігівські редактори.
Про можливості для заробітку локальних медіа говорили в Чернігові 16 березня під час консультаційної зустрічі «Як збільшити прибутковість локальних медіа в умовах війни», організовану регіональним хабом Інституту масової інформації «Медіабаза. Чернігів».
Як збільшити прибутковість чернігівським медійникам підказували медіаекспертки, засновниці видання Speka.Media Катерина Венжик та Юлія Даниленко, натомість представники чернігівських редакцій розказали про свій досвід та реалії рекламного ринку в регіоні.
Катерина Венжик каже, що є два дієвих способи, як залучити читача до фінансової підтримки медіа. Зокрема, через підписку та донат. Підписка – стабільне фінансування, але більш дієва для всеукраїнських медіа, ніж для регіональних. А ось донат — працює для локальних медіа.
«За новини платити ніхто не буде, але можна читачам запропонувати точкову покупку ексклюзивних матеріалів, як то інтерв’ю чи аналітика», — розповіда Катерина Венжик.
Одним із ключових інструментів пасивного доходу для медіа також є банерна реклама на сайтах. Маючи півмільйонний трафік відвідувань в місяць, можна заробляти близько 500$, каже експертка.
Також редакціям важливо мати окремого менеджера по рекламі, який, у кінцевому результаті, заробить гроші на розширення штату журналістів.
Юлія Даниленко розповіла, що локальні медіа можуть заробляти і на Youtube-контенті. За її словами, для привернення уваги більш ширшої аудиторії, з великих відеоматеріалів обов’язково треба робити shorts. Крім того, для монетизації Youtube і популяризації контенту важливо налаштувати максимально широку аудиторію.
Як штучний інтелект може допомогти економити ресурси
Нові технології зі штучним інтелектом можуть допомогти редакціям економити ресурси і вивільнити працівників для виконання більш творчих завдань. Наприклад, ШІ може допомогти зробити англійську озвучку для відео і тим самим український локальний контент матиме змогу побачити англомовна аудиторія.
Експертки поділися сервісами штучного інтелекту, які стануть у нагоді редакціям для збільшення прибутковості свого видання. Це інструменти для транскрибування Otter.ai, Freesubtitles.ai, Riverside, Notta, Vowel; інструменти для генерації зображень Midjourney, DALL-E; інструменти для генерування текстів WriteSonic, Jasper, Copy.ai, Frase.io і генерування голосу Lovo.ai, Murf.ai.
Реалії медіаринку Чернігівщини
Після повномасштабного вторгнення в 2022 році багато медіа були врятовані завдяки екстреній грантовій підтримці міжнародних фондів. В 2023 році грантова підтримка продовжилась, але стала іншою — більше вже виділялося цільових грантів на створення певного контенту, а не просто на інституційну підтримку, розповідає Ярослав Сухомлин, керівник Чернігівської медіа груп.
Він впевнений, що і надалі грантове фінансування буде зменшуватись і ставати більш цільовим, тому редакціям слід навчатися заробляти та диверсифікувати свої надходження.
«Рекламний ринок в чернігівському регіоні, в порівняння з 2022 роком, пожвавився. За нашими оцінками, це почалося з літа 2023 року. Думаю, люди перестали боятися нічого не робити і триматися на залишках коштів. Тому дрібний і середній бізнес активізувався, щоб вижити. Відповідно, за маленьким бізнесом потягнувся і рекламний ринок. Зрозуміло, що зараз ринок далеко не повернувся до воєнного стану, або навіть доковідних часів, але наближається і це дуже добрий тренд», — каже Ярослав Сухомлин.
За словами директорки комунального телеканалу “Новий Чернігів” Наталії Левочко, ринок повернувся не більше, ніж на 20 відсотків від показників до лютого 2022 року. Також вона відмічає, що замовники воліють витрачати кошти на дешевшу рекламу, а створення, наприклад, телевізійної реклами — це більш дорогий продукт з виготовлення.
«Хоча ми більше працюємо в телевізійному форматі, але вже багато років розвиваємо діджитал-платформи і намагаємось їх монетизувати. У нас зростає кількість підписників, кількість заходів та переглядів, але з монетизацією ситуація не зрушилася. До широкої війни сайт приносив більше прибутку, оскільки був запит на розміщення статей та банерів. Але наразі ми лише поновлюємо цей напрям — це лише перші ознаки повернення до ринку, який існував до лютого 2022 року. Ми думаємо над запуском проєктів, які в майбутньому ми зможемо монетизувати», — говорить Наталія Левочко.
На спільну думку учасників зустрічі, навчання з монетизації — це перші тренінги, які мають бути під час роботи з медіа. Бо лише ті редакції, які здатні самі себе профінансувати і отримувати прибуток для свого розвитку, формують інформаційний порядок денний в країні й регіонах. Адже з фінансової свободи починається і незалежність медіа.
Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
