Дорогі побратими та посестри!
Сьогодні, стоячи біля знищеної ворожої техніки, я з біллю у серці бачу, як важко нам дається незалежність нашої країни.
Незалежність не дарують. Вона дуже рідко дістається у спадок. Тому найчастіше її виборюють.
Коли вичерпано усі можливості дипломатії – починає діяти саме сила. Сила духу нації, що прагне свободи і незалежності!
Загарбники не вперше приходять на нашу землю. Але ми без страху зустрічали ворога, захищаючи своє, давали гідну відсіч усім зайдам, що намагалися принизити та поневолити гордий, волелюбний народ великої України.
На превеликий жаль, тридцять першу річницю нашої незалежності ми зустрічаємо у боях, у вогні і ненависті до загарбників, які намагаються поставити нас на коліна і забрати волю, яку вони нам не давали!
Сьогодні ми єдині у своїй боротьбі, як ніколи, і тому ми обов’язково вистоїмо, збережемо територіальну цілісність, відновимо країну і будемо рухатися далі, у бік загальнолюдських цінностей та мирного європейського співіснування.
Тому, подивіться на цю техніку та згадайте Біблію, де сказано, що «…всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.»
У ході нашого протистояння весь цивілізований світ побачив, що першими меча взяли не ми, але цілком зрозуміло, хто від нього нарешті загине…
Слава Україні! Разом переможемо!
