Новошляхівська середня школа в Козелецькому районі на Чернігівщині унікальна в своєму роді. І не тільки приміщенням, але й оригінальним подвір’ям. На жаль, наповненість цього навчального закладу з кожним роком зменшується, і, можливо, через декілька років він підлягатиме реорганізації. Проте голова Кіптівської ОТГ Володимир Кучма впевнений, що закрити таку школу – це великий гріх.
Середня школа в Новому Шляху хоча й розміщується у величезній новій будівлі, та навчається тут лише 60 дітей. Збудований у 1989 році, розрахований цей заклад на понад півтори сотні учнів. У той час у селі було багато молоді, в перші роки тут навчалося 134 учні. Та з кожним роком дітей стає все менше. Незмінним лишається лише педагогічний колектив. Майже всі вчителі працюють від самого відкриття школи.
Декоративна зона школу прикрашає
Коли заходиш на шкільне подвір’я, то неможливо не помітити ті чудові декоративні насадження, які прикрашають його. Територія чимала: два з половиною гектари. Біля входу до приміщення ростуть декоративні туї, шипшина та троянди. А на задньому подвір’ї — величезний фруктовий сад з грушами, яблунями, черешнями, сливами, абрикосами, кущами порічок та смородини. Є навіть такий екзот, як сакура. Директор школи Микола Білогур пишається своїм садом. Тут навіть систему опалення не модернізували, щоб не пошкодити рослини.
«Ця школа опалюється газом, узимку температура повітря не надто висока, бо тут допущені помилки під час прокладання системи опалення, – розповідає Володимир Кучма. – Ми спершу хотіли модернізувати систему опалення, встановити більш якісний твердопаливний котел, але потім поміркували, що потрібно буде заганяти техніку, трактор, і всю цю красу вони просто розтопчуть, перекопають і знищать. Тому поки що залишили так, як є. Та вже з цього року будемо якось вирішувати це питання, але щоб не завдати шкоди насадженням. До того ж, у майбутньому в приміщенні школи плануємо розмістити садочок, зробимо окремий вхід для малечі, облаштуємо майданчики. Територія велика – всім має вистачити місця. Таким чином і приміщення збережемо».
А колись і банани вирощували
«У нас дуже великі теплиці, – хвалиться директор Микола Іванович. – Це зараз ми огірки та помідори вирощуємо, а були часи, коли й банани росли. Та що там, пропонувалося повністю теплиці засадити цими екзотичними фруктами, але не збулося. У 89-му році я поїхав до київського селекціонера. У нього тоді безліч екзотичних фруктів росло. Я тоді купив чотири пагони банану, на той час один саджанець коштував 40 карбованців. Приїхали, посадили, і вони почали рости. Виросли аж до стелі, і грона з бананами зав’язалися, та колись приїхало до нас керівництво, захотіли скуштувати, вони зелені ще були. Ну, словом, після того візиту і перестали ми їх вирощувати».
І навіть басейн, але у проекті…
В школі є величезна спортивна зала з незвичайним покриттям на підлозі.
«Називається воно Рига пол, – пояснює директор. – Нам його робила та ж бригада, що монтувала покриття в Москві до Олімпійських ігор. У ті часи тільки в нашому селі було п’ять футбольних команд. Зараз на тренування до нашого спортивного залу приїздять футбольні команди з різних сіл».
Також на задньому дворі школи планувався басейн.
«За проектом у нас мав би бути тут басейн, – показує Микола Іванович. – У документації він є, в проекті теж, і місце для нього є, але так ніхто й не добудував».
Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора. Газета «Чернігівщина»
