Яких збитків Чернігівщині завдала недавня шалена злива, вже інформували ЗМІ. Дуже постраждала, зокрема, й обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Короленка. Про те, як самовіддано зараз тут рятують книжки, підшивки газет та інші фонди, ми розмовляємо з директором бібліотеки Інною Аліференко.
– Інно Михайлівно, як сталося підтоплення?
– 30 червня, близько половини сьомої ранку, почалася величезна злива. Вона тривала порівняно недовго – хвилин сорок, проте за цей час випало дуже багато води. Ці опади неслися величезним потоком по проспекту Миру, збираючи на своєму шляху бруд, сміття. І цей бурхливий потік увесь ринувся у фонди нашої бібліотеки – через вікна, оскільки вони знаходяться на рівні підлоги. Як відомо, наша будівля – пам’ятка архітектури 1913-го, і за понад сто років піднявся рівень землі. Тож вийшло, що вікна опустилися, і тепер уже вони знаходяться практично на рівні підлоги. І це у нас виходить, як цокольний поверх. Рівень води перед бібліотекою був 42-45 сантиметрів. Цей увесь стрімкий потік із брудом вибив шибки (звісно, вікна були зачинені) й хлинув у бібліотеку.
– Скільки приміщень було затоплено?
– Затоплено 3 приміщення, тобто ті, де був найбільший рівень води – 165 сантиметрів. Там зберігалися – фонди літератури з мистецтва та фонди з нашими місцевими газетами (на жаль, дуже постраждали також підшивки обласної газети «Деснянська правда»), а також – книжки обмінного фонду: це і стара література, й незначна частина нової (котру нам дають для передачі бібліотекам області, ще не роздані книги).
– Який обсяг постраждалих фондів?
–Приблизно 26 тисяч літератури з мистецтва, близько 2800 газетних підшивок, 31 тисяча примірників журналів, приблизно по 300 нот і платівок, а ще – біля 15 тисяч книжок обмінного фонду… (Довідково: загальний фонд становить 859 тис. прим.). Справа в тому, що цей шалений потік води та бруду, коли хлинув у бібліотеку, вибив і дубові двері разом зі стінкою, ринувся в наш коридор і розтікся по інших приміщеннях. Всього у нас постраждало 15 кімнат. На щастя, буфером спрацював наш підвал, який ввібрав у себе значну частину води; тож такий рівень води, як 165 сантиметрів, був не всіх кімнатах. Тобто в решті приміщень було приблизно на рівні 20-25 сантиметрів, але затопило нижні полиці нашого книгосховища.
З самого ранку приїхали співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій – близько восьмої години. Адже раніше у них просто не було фізичної можливості – все місто залило! Щойно з’явившись, почали відкачувати воду, до о пів на 16-ту вони працювали. То уявіть, який обсяг води залився до наших фондів! Ми їм дуже вдячні за таку оперативну роботу і за те, що вони її виконали якісно.
З перших хвилин про лихо повідомили директора Департамента культури і туризму, національностей та релігій – Олександрова Володимировича Левочка, який відразу, кинувши інші справи, прибув до бібліотеки. За його розпорядженням відразу почалися рятувальні роботи. Зокрема були надані матеріали для того, щоб закрити пошкоджені вікна, спеціальні пристрої (вітродуви), щоб належно провітрювалися приміщення і не заводився грибок. Адже, як відомо, грибок більше всього боїться свіжого повітря та протягів. Для вітродувів, що працюють на дизпаливі було надано пальне. 2 липня, у перший робочий день після підтоплення бібліотеки, створено комісію (наказом директора Департаменту, спільно з моїм наказом) для того, щоб встановити збитки – що втрачено і пошкоджено. Комісія оперативно склала акт, зафіксувала реальні збитки.
– А влада допомагає?
– Велику допомогу надає Департамент культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації. З перших хвилин ми працюємо з керівництвом і працівниками Департаменту пліч-о-пліч. Весь час на зв`язку. У координації дій. Крім вищесказаного Департамент зробив звернення до наших колег, підвідомчих установ про надання невідкладної допомоги.
Зараз облдержадміністрація надає нам величезну допомогу з ліквідації цих наслідків підтоплення. Є доручення голови обласної державної адміністрації Валерія Петровича Куліча щодо плану ліквідації наслідків стихійного лиха, в якому уже передбачено розробка проектно-кошторисної документації і проведення відновлювальних робіт у цих приміщеннях. Отож ми дуже дякуємо за таку своєчасну та важливу підтримку очільникові Чернігівщини! Знаємо, Валерій Петрович і на сесії обласної ради, яка нещодавно відбулася, заявив, що зробить усе можливе для допомоги нашій бібліотеці. І це вже робиться!
– Що ж, у Валерія Куліча слова не розходяться з ділом, якщо вже пообіцяв підтримку, то все буде гаразд!
– Уже завітав сюди Валерій Володимирович Дудко, директор департаменту фінансів облдержадміністрації, спільно з начальником управління Департаменту культури облдержадміністрації Любов’ю Владиславівною Белінсон, котрі побачили, що потрібно зробити. Приходили підрядники, отож ми визначилися, які роботи виконуватимуться в першу чергу… Звісно, справ дуже багато!
Також ми дуже вдячні нашим колегам, які так своєчасно відгукнулися, – це і наші бібліотеки – обласні дитяча і юнацька, міська, обласні музеї, обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, наші театри… Хто міг – надавав і транспорт (наприклад, наш обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка та обласний філармонійний центр, – у перші ж, найважчі дні), бо нам потрібно було відвозити підшивки газет, які брали до себе колеги для того, щоб їх просушувати. Самі розумієте, що близько 2800 підшивок газет – це величезний вантаж, і самі ми просто б не впоралися. Підшивки взяли всі наші музеї, бібліотеки, школи нині просушують у себе, активно допомагають.
– Я бачу, тепер книги і підшивки газет увесь час просушуються, приходять добровольці, щоб допомогти…
– Одразу в день підтоплення ми почали відновлювальні роботи, розгрібали це все. Бо, коли ми прийшли, це був жах! Відверто кажучи, книжки, меблі, те, що у нас знаходилося в підвалі, – все це було змішано докупи й перемащено брудом. І ми почали це все вигрібати та виносити… Так працюємо й до сьогодні. Велика подяка нашому колективу, що всі, як один, стали до роботи, не дивлячись на те, у кого були вихідні, відпустки, – всі поприходили й трудилися, щоб повиносити ці постраждалі фонди. Але потім ми побачили, що не можемо впоратися власними силами, тож розмістили оголошення в соціальних мережах – у Фейсбуці. І тоді до нас стали приходити люди – наші читачі, почали звертатися організації.
– Я бачу, тепер книги і підшивки газет увесь час просушуються, приходять добровольці, щоб допомогти…
Їх беруть наші читачі, котрі бажають допомогти, – щодня до нас приходять люди з такими чуйними пропозиціями. Ми знаємо цих чернігівців, адже вони постійно відвідують нашу бібліотеку, активно читають книжки. Люди беруть постраждалі підшивки та книжки додому, самотужки сушать їх і приводять до ладу, а потім повертають до бібліотеки.
Ось і сьогодні завітали працівники Чернігівського Молодіжного театру – це заслужені артисти України Олексій Биш і Володимир Банюк та їхні талановиті колеги, – саме носять та просушують книжки… Це – відомі, чудові актори і щирі друзі нашої бібліотеки. Як відомо, справжні друзі пізнаються в біді, й улюблені актори багатьох чернігівців цю істину нині підтвердили! Причому вони прийшли до нас одразу ж, коли дізналися про лихо, хоча у них тепер – відпустки.
Дуже багато нам допоміг президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Вікторович Іванов. Справді, чуйний та шляхетний добродій! Дякуємо від усієї душі депутату обласної ради, голові постійної комісії з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики Дмитру Валерійовичу Іванову.
– А маєте для відновлювальних робіт належні протигрибкові засоби?
– Нам допомагають зараз дуже активно! Однією з перших надала допомогу Юлія Анатоліївна Свириденко – перший заступник голови облдержадміністрації. Тож нам підвезли захисні засоби. Ми стараємося ці газети та книжки оброблювати протигрибковими засобами. Але обробляти приміщення тепер – поки що зарано, тому що звідти потрібно ж увесь фонд спочатку перенести, і лише потім уже там оброблювати... Тобто зараз, разом із книжками, ці приміщення обробляти просто неможливо.
– Знадобиться й немало коштів!
– Так, звісно. Голова облдержадміністрації, Департамент культури особисто тримають це питання на контролі, тому кошти будуть виділені. Крім того, зараз відкритий рахунок нашої обласної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, тож усі небайдужі можуть переказати кошти на відновлення фондів.
– Жителі хвилюються щодо фонду, де зберігається рідкісна література…
– Постраждала невелика частинка рідкісного фонду іноземними мовами. Працівники уже привели до ладу ці книги. А от місцевий рідкісний фонд не постраждав, бо знаходиться в іншому приміщенні… У нас інколи питають: а навіщо вам усі ті старі газети? Бо місцева газета й через сто років буде дуже важливим історичним джерелом для науковців та всіх дослідників, на рівні з
рідкісними книжками… Думаю, це навіть просто дуже цікаво – побачити столітню газету!
– Ваша будівля була застрахована?
– Так, побували у нас співробітники страхової агенції. Подано їм відповідні документи; тож сподіваємося, що певну частину збитків нам відшкодує і страхова компанія.
– Робота в бібліотеці зараз ведеться, обслуговуєте своїх відвідувачів?
– Ми навіть у перший день, в суботу, попри те, що сталося лихо, працювали, обслуговували наших читачів. Але потім, буквально на кілька днів, змушені були призупинити діяльність, зі зрозумілих причин… Тепер бібліотека працює – люди, як завжди приходять, беруть книги, працюють комп’ютери. Єдине, що ми зараз не проводимо заходи: різні презентації, творчі вечори, конференції, свята, відкриття художніх та фотовиставок. Бо всі сили спрямували на ліквідацію стихійного лиха.
Люди вже дуже стомилися, адже така напружена, інтенсивна фізична праця – не для бібліотекарів, тим більше, колектив у нас – в основному, жіночий. Тому ми намагаємося робити так, що якась частина наших співробітників обслуговує читачів, інші працюють безпосередньо на ліквідації наслідків підтоплення; потім вони міняються.
Наприкінці цієї розмови хочу ще раз подякувати всім владі, небайдужим людям, які нам допомагають. На сьогоднішній день усі підшивки, які потребували просушки знаходяться у фахівців та волонтерів. Сподіваємося, що саме цей фонд нам пощастить врятувати.
Взагалі, така величезна допомога – надзвичайно важлива! Ми, бібліотекарі, відчуваємо, що не залишилися віч-на-віч зі своєю бідою, адже нам допомагають багато чуйних людей – і влада, й громадські організації, і колеги, й журналісти, і сотні читачів різного віку, професій. Перепрошую, що я зараз не можу назвати всіх поіменно, – самі розумієте, в газеті просто для цього не вистачить місця. Але ми всім дуже вдячні. Взагалі, це і є та злагода, яка нині так потрібна нашій Україні!
Спілкувався Сергій Дзюба