Відповідно до нової редакції ст. 119 Кодексу законів про працю в Україні з 1 січня 2016 року не передбачено за рахунок коштів Державного бюджету компенсацій роботодавцю збереженого середнього заробітку за працівником, призваним на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період. У зв’язку із даними змінами у бухгалтерів виникає багато питань при проведенні розрахунку «лікарняних» демобілізованим працівникам у разі їх хвороби.
Як правильно зробити розрахунок «лікарняного» працівнику, який демобілізувався? Консультативне роз`яснення ми отримали від директора Чернігівської міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Віти Бахмацької.
Розглянемо умовний випадок: тимчасова непрацездатність у застрахованої особи настала 25.05.2016, при цьому в період з 15.04.2015 по 15.03.2016 працівник був призваний на військову службу та з 16.03.2016 по 31.03.2016 перебував у щорічній відпустці.
З урахуванням норм п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 із змінами (далі — Порядок), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Тобто, у даному випадку розрахунковий період становить з 01.05.2015 по 30.04.2016.
Слід зауважити, що поважні причини згідно Порядку — це тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Період військової служби працівника за призовом під час мобілізації на особливий період можна вважати також періодом, не відпрацьованим з поважної причини (лист Мінсоцполітики України від 31.07.2015 №445/18/99-15). Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» по грудень 2015 року включно на суми компенсованого за рахунок коштів Державного бюджету України середнього заробітку не нараховувався та не утримувався єдиний внесок. Внаслідок чого, календарні дні з травня по грудень 2015 року виключаються з розрахункового періоду.
Таким чином, в розрахунок допомоги необхідно враховувати календарні дні та види виплат, які були здійснені у 2016 році, а саме:
- середній заробіток у період мобілізації з 01 січня по 15 березня;
- оплата щорічної відпустки з 16 по 31 березня;
- заробітна плата за квітень.
Зауважимо також, що при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у даному випадку необхідно застосувати обмеження визначене ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105. Це пов’язано з відсутністю у працівника шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, оскільки у 2015 році із збереженого середнього заробітку у період мобілізації не сплачувався єдиний внесок. Отже, в розрахунку на місяць допомога повинна бути не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
