Порядок переведення житлового будинку або приміщення з житлового фонду в нежитловий.
На практиці часто виникають ситуації, коли в житловому будинку чи приміщенні, які призначені виключно для проживання, бажають відкрити офіс, майстерню, склад, магазин тощо. Для цього житловий будинок або приміщення необхідно перевести з житлового фонду в нежитловий. Отже, про те, як це правильно зробити, розповідає нашим читачам Головний спеціаліст Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Анастасія Оліфіренко.
Житловим Кодексом України (далі – ЖКУ) передбачено два випадки, в яких житлове приміщення може бути переведено з житлового фонду в розряд нежитлових.
Згідно статті 7 ЖКУ непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення можуть бути переобладнені для їх використання в інших цілях. Таке рішення приймає виконком обласної або міської ради. Непридатні для проживання приміщення в будинках житлових кооперативів можуть бути переведені в нежилі за рішенням загальних зборів житлового кооперативу, затвердженого виконкомом місцевої Ради.
Стаття 8 ЖКУ допускає можливість переведення придатного для проживання житлового приміщення в розряд нежитлових, як виняток. При цьому, зазначено, що переведення житлових будинків житлово-будівельних кооперативів в нежитлові не допускається.
Зверніть увагу, що і в статті 7, і в статті 8 ЖКУ йдеться про житлові будинки державного і відомчого фондів, але на практиці такий же порядок застосовується і щодо будинків і житлових приміщень, які є приватною власністю.
У більшості випадків, саме стосовного таких приміщень, власники яких бажають використовувати їх для ведення бізнесу, необхідно робити переведення.
Цивільне законодавство України встановлює право власника вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Такою умовою, в даному випадку, буде переведення приміщення з житлового фонду в нежитловий.
Порядок переведення житлових приміщень в нежитлові встановлюють органи місцевого самоврядування, тому в різних населених пунктах порядок може відрізнятися. Для того, щоб дізнатися, які дії та документи треба зробити для зміни статусу житлових будівель та приміщень, необхідно ознайомитись з Положенням про порядок переведення житлових приміщень (житлових будинків) у нежитлові, затвердженого виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування відповідного населеного пункту, де знаходиться приміщення. Також, слід зазначи, що переведення житлових будівель та приміщень у нежитлові передбачає, як правило, проведення реконструкції таких житлових будівель та приміщень.
Після того, як будуть вчинені всі необхідні дії для зміни статусу приміщення та отримані всі, передбачені Порядок відповідного органу місцевого самоврядування документи, необхідно провести державну реєстрацію такого приміщення.
Процедура державної реєстрації речових прав на такі об’єкти передбачена пунктом 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, де зазначено, що для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються:
1) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
3) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).
У разі зміни відомостей про об’єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
