Грип − украй небезпечна хвороба. І він, зазвичай, починається з нежитю. Розбийте це слово на склади й ви побачите, що тут не до відмахування: «...а якось перестрибаю!»
Грип може підкосити навіть молодий, зі стійким імунітетом організм. Адже він, як правило, дає ускладнення, що переходять у невиліковні недуги. Не йде з пам’яті бабуся-ланкова. Колись у молодості вона, грипуючи, рятувала з-під снігу колгоспні буряки. Колгосп нагородив її орденом, а грип на весь вік — глухотою. Головне — не допустити грипу.
Народна медицина має багату скарбницю засобів. Найперше: тільки-но заклало носа й скроні, слід старанно вимастити в носі господарським милом. Ще краще медом. Лягти горілиць на 5 хвилин. Попереджаю — в обох випадках дуже пектиме. Але краще перетерпіти п’ять хвилин, аніж відчувати кволість два– три тижні. Саме стільки відновлюються захисні сили тіла. Є й інший, більш радикальний засіб. Ніс глибоко промивають власною сечею. Не кривіться. Навіть у Біблії наголошується, що це — жива вода. На ніч ретельно попарте ноги в підсоленій або ж підгірчичненій воді. Витріть їх насухо, поставте на п’ятки гірчичники, вкутайте. Випийте потогінного чаю зі стебелець малини. Сюди ж можна додати й хвощ польовий чи листя берези, пирій, спориш. Такий чай п’ється весь перебіг недуги, щоб вимивати якомога більше отрути, яку виділяють віруси, шалено розмножуючись у тілі. Тільки тоді недуга матиме якнайменші наслідки. Після чаю — в теплу постіль.
Якщо ж вам таки не вдалося загасити недугу, в дію ідуть більш потужні народні засоби. Безперечно, редька чорна — не дефіцит. Видлубайте в її тілі глибоку ямочку, щоб туди ввійшло 3–4 ложки меду. Закриваєте верхнім зрізом овоча. Настоюєте ніч. Додаєте десертну ложку медв’яниці в склянку дуже гарячого молока. Розрізаною навпіл редькою витирайте старанно груди та спину.
Найкращі гірчичники можна виготовити власноруч. На чарку горілки беруть стручок червоного перцю і столову ложку меду. Старанно розмішують, настоюють годину-дві, натирають груди й спину, накладають целофан, утеплюють. П’ють потогінний чай. Коли ж застуда задавнювалася, в нашій родині її лікували парінням над картоплею. Причому в картоплю додавали по жмені вівса, соснової хвої та шишок хмелю. Вівсяну солому можна годину варити на слабкому вогні, а потім, відцідивши, в торбинці класти на груди недужому, гарно втепляти. Те саме роблять із шишками хмелю. Кашель швидко проходить. Коли ж харкотиння в’язке й не відкашлюється, беруть соснову чи ялинову свіжу хвою. Благо, її можна дістати навіть у місті. Варять цукровий сироп — на 1 літр води півтора літри цукру. Добре розчиняють, кип’ятять 10 хвилин і заливають хвою, настоюють вкутаним до охолодження. Вживають по чайній ложечці 6-8 разів на день, нічим не запиваючи.
Дуже помічні при грипові й цибуля та часник — як найсильніші антисептики. Ще за Київської Русі волхвилічці писали на дверях своєрідні шестиріжні знаки очищення часником. Тож берете 10 середніх цибулин, склянку цукру чи краще меду, 10 г м’яти холодної (перцевої). Кришите, перемішуєте, тушкуєте на слабкому вогні 30 хвилин. Вживаєте по 1 столовій ложці 4 рази на день із гарячим молоком. Проганяє навіть задавнені кашлі. Цілющий і міцний навар звичайного вівса в кожушках. На 1,5 літра молока 250 мл (склянка) вівса. Млоїти на слабкому вогні годину. Випити теплим ковтками за день. Потужні відхаркувальні чинники мають медунка, первоцвіт весняний, чебрець. Дві столові ложки будь-якої зі згаданих трав залити склянкою окропу. Настояти вкутаним до охолодження. Пити по чверті склянки за раз, 4–5 разів на день. Коріння медунки можна збирати навіть пізно восени, коли ще ґрунт не замерзає. Цієї цілющої рослини вдосталь на Бахмаччинні — в радгоспному лісі, в Пісківському та Куріньському гаях, у Григорівській (с.Веселе) діброві. Зверніть увагу: чим більше в зборі потогінних, відхаркувальних, заспокійливих рослин, тим наслідок лікування буде кращий.
Пропоную збір, який можна зробити на будь-яку зиму власними руками. Підбіл, квіти бузини, квіти липи, квіти дивини, моріжок, глуха кропива, подорожник, алтея лікарська, буркун жовтий — порівну. Дві столові ложки збору на 300 мл окропу, настояти в духовці ніч. Водночас 40 полупаних ягід шипшини залити 1 л окропу й настояти в духовці ніч. Настої з’єднати. Пити 2 доби теплим. Особливо помічний для діток при грипі, застуді, сильному кашлі настій алтеї лікарської (корінь домашньої ружі — мальви) на молоці. 2 столові ложки кореня на 0,5 л молока, кип’ятити на слабім вогні 10 хв., настояти вкутаним до охолодження. Пити по 1/3 склянки 4–5 разів на день гарячим із медом.
Іван ПРОСЯНИК, травознай, с. Курінь Бахмацького району, Чернігівщина
