ЖИТТЯ В ГРОМАДАХ. Соціальна перукарня, Центр життєстійкості, виїзні мобільні групи: як працюють з соціально вразливими верствами у Борзнянській громаді?
Домашнє насильство можна побороти! Приклад ефективної співпраці поліції та спеціалістів комунального некомерційного підприємства «Центр надання соціальних послуг» Борзнянської міської ради засвідчує, що після роботи з профільними спеціалістами звернень щодо рукоприкладства в сім’ях надходить менше. У Борзнянській громаді Центр надання соціальних послуг охоплює величезний фронт роботи – тут працюють з усіма соціально вразливими верствами населення: підтримують одиноких непрацездатних, проводять роботу з родинами військових та зниклих безвісти, з демобілізованими захисниками України, через співпрацю з благодійними організаціями підтримують матеріально переселенців тощо. Спеціалісти Центру працюють не лише в Борзні, а в усіх 22 населених пунктах громади, практикуючи постійні виїзди мультидисциплінарних команд та мобільних бригад. Борзнянська громада є однією з небагатьох на Чернігівщині з високим рівнем соціальної роботи.
До чотирьох тисяч всі послуги – безкоштовні
У борзнянському Центрі надання соціальних послуг діє відділення натуральної допомоги, де працюють соціальний перукар та швачка – подібних проектів на всю область не більше десятка.
«Більшість людей ми обслуговуємо безкоштовно, а загалом вартість залежить від рівня доходів, – каже директор КНП «Центр надання соціальних послуг» Борзнянської міської ради Наталія Валькевич. – Так, якщо пенсії чи доходи перевищують прожитковий мінімум, то тоді послуги надаються згідно тарифу. Втім, порівняймо цей тариф із середньостатистичним по Борзні: скажімо, коли звичайна стрижка у приватних перукарнях коштує сто гривень, то в нас повна оплата – 51 гривня. Це, у випадку, якщо в людини дохід перевищує 7 тисяч гривень. Якщо дохід складає від 4 до 7 тисяч, то нараховується 75% від повної суми послуги. Тобто оплата наших послуг є диференційованою. Якщо ж дохід людини не перевищує 4 тисяч гривень, то всі послуги безкоштовні».
– Має попит перукарня?
– Звичайно! Перукар працює не лише в Борзні, але й надає послуги по селах, що важливо, адже ми всі – громада.
За словами Наталії Валькевич, послуги Центру надання соціальної допомоги доступні лише для їх клієнтів. Кажучи по-простому, випадкова людина з вулиці не може їх отримати – для цього треба спочатку зібрати пакет документів і стати на облік.
У січні 2024-го року установа отримала субвенцію з державного бюджету.
«За державні гроші ми зробили ремонт у нашому приміщенні і відкрили Спеціалізовану службу допомоги постраждалим від домашнього насильства, – пояснює деталі використаної урядової допомоги директорка Центру. – Також завдяки державній субвенції нам вдалося облаштувати дитячу кімнату, кабінет психолога, вбиральню згідно інклюзивних вимог».
У села їдуть мобільні бригади
У соціальному центрі Борзнянської громади діє також мобільна бригада, яка займається конкретним напрямком – допомогою постраждалим від домашнього насильства. Це таке собі екстрено-кризове реагування. Працює воно так: спочатку до поліції надходить повідомлення про випадок домашнього насильства.
Потому поліція надсилає повідомлення у відділ культури, сім'ї, молоді і спорту, де є координатор з домашнього насильства. Після того, як поліція складає протокол, який скеровують до суду, кривдники потрапляють «на олівець» у спеціальний реєстр. Отоді вже з ними починають проводити систематичну роботу. Треба сказати, що в Чернігівській області таких програм небагато. До того ж вони є доволі ефективними.
«У нас є багато випадків, коли насильство в сім’ї після роботи наших спеціалістів більше не повторюється», – каже Наталія Валькевич.
– А хто зазвичай потрапляє у Ваш реєстр кривдників?
– Більшість випадків домашнього насильства трапляється серед неблагополучних родин через вживання алкоголю. Треба сказати, що значно зросла кількість випадків домашнього насильства в родинах військовослужбовців. Це факт, і ми з цим також працюємо.
Наприкінці 2024 року Центр надання соціальних послуг Борзнянської громади виграв урядовий конкурс і за рахунок державної субвенції придбав спеціалізований автомобіль для перевезення маломобільних груп.
«Цим автомобілем ми також виїжджаємо до постраждалих від домашнього насильства. Плюс у нас є легкове авто, на якому ми виїжджаємо у села громади для надання послуг нашим клієнтам, – пояснює призначення транспорту директорка Центру. – У села громади їдемо мультидисциплінарною командою, яка включає фахівців із соціальної роботи, психолога і за потреби перукаря. По деяких селах є узгоджені графіки, а по деяких ми спочатку контактуємо зі старостою, а тоді відвідуємо родини, які перебувають у складних життєвих обставинах, сім'ї одиноких непрацездатних громадян та людей похилого віку. Все залежить від обставин, потреб і комунікації з старостами, – продовжує пані Наталія. – Тобто немає такої, скажімо так, сталої команди. Здебільшого мультидисциплінарною командою виходить здійснювати один виїзд на тиждень. Що стосується мобільної бригади, яка працює по домашньому насильству, то тут нема графіка».
Життєстійкість для військових і вимушених переселенців
Борзна стала однією з п’яти громад Чернігівщини, де відкрили Центр життєстійкості, на який, окрім всього, повністю лягла робота з військовослужбовцями та їх родинами. Що вона в себе включає?
По-перше, працівники Центру проводять постійні зустрічі з родинами загиблих. По-друге, це індивідуальна та групова психологічна допомога цим категоріям, робота з дітьми військових, ветеранів та зниклих безвісти.
«У нашій громаді планують ввести посаду фахівця супроводу по роботі з ветеранами, але поки цю роботу виконують працівники Центру життєстійкості», – каже Наталія Валькевич.
На плечах 32 працівників Центру надання соціальної допомоги лежить велика робота. До вже традиційних категорій додалась ще й така категорія, як вимушені переселенці. Ці люди, які через війну вимушено покинули рідний дім і знайшли прихисток тут, потребують насамперед соціальної адаптації, інформування та консультативних послуг – усім цим усім займаються фахівці із соціальної роботи.
У Борзнянській громаді наразі нараховують 150 внутрішніх переселенців, а клієнтами Центру є 94 з них. З цією категорією клієнтів працювати дещо простіше, адже установа налагодила ефективну співпрацю з багатьма громадськими організаціями та фондами, які опікуються внутрішньо переміщеними українцями.
«Більшість благодійних фондів скеровують допомогу на внутрішньо переміщених осіб, – зізнається Наталія Валькевич. – Це не лише психологічна та юридична допомоги, а й матеріальна та гуманітарна. Так, завдяки співпраці з міжнародною організацією ZОА переселенці отримали по 21 тисячі гривень на закупівлю твердого палива. Через благодійний фонд «Право на захист» ми оформили допомогу від ООН по 10800 гривень на кожного члена родини. Надавав допомогу і «Червоний Хрест» – це були продуктові харчові набори людям похилого віку».
Голова громади покладає на Центр великі надії
За словами голови Борзнянської територіальної громади Лариси Осадчук, переселенці в громаду потрапляють переважно через розподіл. Наразі до Борзни їдуть переважно люди з Новгород-Сіверщини та Глухівщини – із неспокійних районів півночі Чернігівщини й Сумщини.
«Спочатку людей селять у гуртожиток, де є їдальня, душ, теплий туалет, тобто все необхідне для нормальної життєдіяльності, – каже Лариса Осадчук. – Є такі люди, у яких залишились батьківські обійстя, і вони пропонують житло для переселенців безкоштовно, аби ті тільки сплачували комунальні послуги. Переважно це житло в селах. Дехто погоджується і їде, особливо, якщо у людей немає дітей шкільного віку. Але якщо до нас приїхали люди з міста, а дитинка вже навчалася в міській школі, то, звичайно, в сільську школу вони вже не хочуть. Ви ж самі розумієте, місто є місто. Зараз у нас серед внутрішніх переселенців зареєстровано 48 дітей шкільного та дошкільного віку, але статистика по дітях нестабільна».
Голова громади покладає великі надії на Центр надання соціальних послуг і тішиться, що Наталія Валькевич всього за рік керівництва установою подолала багато вершин.
На цьому шляху пані Наталії навіть вдається економити бюджетні гроші – не багато не мало, а минулого року Центр виграв грант з надання послуг життєстійкості, і він фінансувався за рахунок державного бюджету. Завдяки цьому місцевому бюджету вдалося зекономити 370 тисяч гривень.
«Наталія Миколаївна у нас і раб, і прораб, – жартує Лариса Осадчук. – не цурається жодної роботи, за все береться, і все в неї виходить. У будні Наталія Миколаївна – директорка, а на вихідні може прийти і шпалери клеїти. Вона розвивається, навчається, не стоїть на місці. Ось нещодавно нагороду отримали – кращі в області. Це ж таки щось та й значить».
Віталій Назаренко
Головне фото: Мобільна група на виїзді