З цієї нагоди в Краматорську 8 лютого відбулася урочиста зустріч, на яку запросили представників місцевого агросектору, щоб розповісти, як ефективно працювати з новим фінансовим інструментом.
«Хоча Донецька область вважається промисловим регіоном, але у нас 1,4 млн. гектарів ріллі, понад 63 тис. людей зайняті в сільському господарстві. Тут працюють 1367 суб’єктів аграрної сфери», — повідомив присутніх заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації Владислав Лаврик. Тому сільськогосподарське виробництво посідає чільне місце в економіці регіону.
Торік Донеччина зібрала понад 2,5 млн. тонн зернових та зернобобових культур. Це суттєво перевищує показник попереднього року – в 2016 році він становив 1,8 млн. тонн. Закладено хороше підґрунтя і під урожай 2018 року: озимі культури посіяні на площі 352,4 тис. гектарів. Це складає 102,4% до прогнозу.
«Я хочу донести до всіх, що наша область живе нормальним життям, — наголосив директор Департаменту АПК та розвитку сільських територій Донецької ОДА/ВЦА Іван Якименко. – У нас працюють підприємства, школи, садочки. У нас сіється-жнеться, у нас працюють фермерські господарства і вони дуже потребують підтримки, доступу до фінансування. Особливо йдеться про малі та середні підприємства. Вони – основа нашого агросектору».
Місцева влада всіляко сприяє розвитку малого та середнього агробізнесу. З цією метою сформовано програму розвитку сільських місцевостей на 2018—2020 роки. Вона, зокрема, передбачає надання прямої фінансової підтримки фермерським господарствам, часткової компенсації понесених ними збитків та обмін досвідом з колегами Дніпропетровської та Львівської областей. Йдеться про передові господарства згаданих регіонів, які демонструють високі врожаї, запроваджують нові методи збирання, обробки та зберігання продукції.
Особливої популярності в області набуває й програма «Український донецький куркуль», дедалі більше місцевих фермерів, які долучились до неї, отримують гранти та компенсації відсотків за кредитами.
На думку очільників Донецької ОДА/ВЦА, для забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку села місцеві фермери мають отримувати 30-40 тис. гривень прибутку з гектара. А це потребує залучення нових знань і нових капіталів.
«Запровадження аграрних розписок, сподіваємося, дасть змогу малому та середньому бізнесу долучитися до фінансових і матеріально-технічних ресурсів», — сказав Владислав Лаврик.
Суттєву допомогу Донеччині надають міжнародні донорські організації. Серед них і Швейцарське бюро співробітництва в Україні. Заступник директора цієї організації Віктор Шуткевич також приїхав до Краматорська і взяв участь в урочистому заході.
За його словами, Швейцарія надає Україні масштабну технічну та безповоротну грантову допомогу. Її щорічний розмір сягнув 25 млн. доларів.
«Для нас принципово важливо бути присутніми з проектами в Донецькій області, — сказав він. — Це, зокрема, стосується сфери охорони здоров’я та галузі сільського господарства».
Вже кілька років поспіль швейцарський уряд підтримує на Донеччині виробників органічної сільськогосподарської продукції. Тепер за його фінансового сприяння тут впроваджуватимуться аграрні розписки.
Цей інструмент фінансування в Україні запрацював з 2014 року. Цю роботу здійснює Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції. Донедавна його можливостями користувалися аграрії 8 пілотних регіонів. З січня 2018 року дія аграрних розписок поширилася на всю Україну. Завдяки їм в сільське господарство вже залучено фінансові та матеріально-технічні ресурси на 1,4 млрд. гривень.
За словами Віктора Шуткевича, сьогодні важливо наростити обсяги цього кредитування. «Це лише початкова цифра, ми хочемо мати більші результати. Динаміка у збільшенні кількості аграрних розписок підтверджує – для цього створені всі передумови», — зазначив він.
Перспективність аграрних розписок на Донеччині підтвердила і керівник Програм IFC з розвитку фінансування агросектору Лія Сорока. «Я фермер з Канади, вже 2 роки працюю в Україні, — сказала вона. – Коли ми зараз їхали Донеччиною, я бачила хороші українські чорноземи. В Канаді землі значно гірші. Тому я думаю, що ви можете бути прибутковішими та успішнішими за нас».
На її думку, додатковий поштовх до такого розвитку можуть дати аграрні розписки. До них виявляють інтерес не лише сільськогосподарські виробники, але й кредитори.
«За час, відколи в Україні запрацював цей інструмент, до роботи з ним долучилося кілька потужних банків з іноземним капіталом, а також чимало компаній, які надають матеріально-технічні ресурси. Серед них є як українські, так і міжнародні», — зазначила Лія Сорока.
Урочиста зустріч в Донецькій області стала завершальною в презентації проекту аграрних розписок в 16 українських регіонах, які з нинішнього року почали використовувати новий інструмент фінансування малого та середнього агробізнесу.
Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання Біла хата