У чергове число щоквартального мистецького журналу лiтературної спілки «Чернiгiв» влилася проза молодих. Але про все по порядку.
«Літературний Чернігів» № 3 (95) відкриває добірка поезій лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитра ІВАНОВА «В село, додому, йду полями...» . Автор перебуває на порозі 75-річчя, а читача знову зачаровують яскраві метафори поета:
Ген-ген воркочуть цвітом вишні,
Немов злетілись голуби.
Блакитний теплий невід тиші
Лаштує вечір молодий…
На неповторну образність поезій Дмитра Іванова звертає увагу і київська науковиця Марина ДУБРІВСЬКА (КУЗЬМЕНКО) у літературно-біографічному дослідженні «Поет глибокий і неповторний».
Олександр ЗАБАРНИЙ пропонує читачеві оповідання «Сновидіння Васі-кіборга» в назві його уже позначені основна тема, яка, пропри всі випробування, знаходить свіжий ковток надії: «Василь прокинувся..., а сон ще не відпускав..., вабив, манив. Ну а що тут незрозумілого: жито то – життя, достигле жито – хороше життя; спів жайвора – то до любові..., до такої довгоочікуваної любові».
Станіслав НОВИЦЬКИЙ пропонує читачеві, як слід очікувати, добірку нових віршів «Воскресіння віт»:
Дивлюсь на інших згадую про тебе
не визнаю ні горя ні хули
І тільки небо наше біле небо
захоче знов морозної зими.
Часопис «Літературний Чернігів» публікує три психологічні новели Михася ТКАЧА, які розкривають внутрішній світ ліричного героя у різних ситуаціях. «Коли на твоїй землі війна» — у звичайного молодого чоловіка відбувається перелом. Він із обивателя перетворюється на патріота, який іде захищати Україну на лінію зіткнення . У новелі «Дядько Федір» показується трагедія самотності, коли неувага до людини поруч, коштує їй життя. А в «Це було…» перед очима героя промайне усе найкраще в його житті: «Не знаю, чи можна порівняти суть свого існування з кометою, що летить у космосі, горить, залишаючи на мить слід позад себе, адже, вочевидь, вона не наділена пам’яттю і не здатна повернутися в минуле, як я».
Лірика одкровення поезій від Пилипа ЮРИКА охопить часовий простів від скіфської хортиці до сьогодні. Читач дізнається і про найпоетичніші ревнощі , і те, що
Україна заплітає в коси
Діалектів сонячні стрічки –
Молода весна і мудра осінь
Мовні прокладають стежечки.
А Ніна ГОРБАНЬ поетичними метафорами описує навколишній світ:
Нанизалися місячні диски
У яскраве життєве намисто,
Роки в упряжі з вітром
Все хутчіше летять до ріки.
Оповідання «Поки летить твоя стріла», яким поділився Василь ПАБАТ, в художніх образах і сучасних реаліях з елементами фантастики досліджує тему спадковості та історичної пам’яті. Адже позаду нас козацька Січ, а попереду космічний шлях. Як лишитися неповторними, народом і не втратити своє коріння? Автор шукає відповідь на це та інші питання.
«Ілюзорність» — так називається немов музична добірка поезій Роксолани СТЕФАНИШИН:
Артиніт, принесений
у жмені,
не викупить прозорість
почуттів
в мені ще грає музика
Еолової арфи...
В оповіданні «Тенета творчості та муза» Ніна КОЧУБЕЙ убиває наповал однією фразою, що сказана вишуканою духмяною красунею. Кілька слів перекреслюють одним махом муки творчості, прагнення і пошуки художника у боротьбі за створення шедевру. Читач сам знайде її в оповіданні, як і розбереться: хто справжня муза, а хто — яскрава підробка.
Часопис друкує добірки нових поезій Надії СЕДЕНЬ, Михайла СУШКА та лірику Віри КОЗЛОВОЇ:
Проростуть у снігах
І фіалки, і радісні вишні,
Ще впаде зорепадом
Кохання в пахучі стоги!
Інна АДРУГ в оповіданні «У Таньки на флету», написаним з використанням характерного сленгу, запрошує зазирнути в атмосферу молодіжного середовища початку 2000-их років. Герої оповідання формують свої цінності у різних життєвих ситуаціях і роблять вибір у непростих, шокуючих обставинах. Тому закінчення оповідання дарує ковток свіжого повітря і надію на світле диво, яке у кожного своє.
«Літературний Чернігів» друкує твори молодих авторів. Зокрема іронічну новелу «Розчарування чотирнадцяте» Катерини ЛУК’ЯШКО із циклу «100 безглуздих побачень», де авторка показує , як живуть і кохають старші школярі.
Ця ж тема виходить на передній план у новелі Михайла КАРПЕНКА «Апартеїди», де ліричний герой шукає своє кохання і цінності та формує внутрішній духовний світ, озираючись навколо: «Скажи собі в дзеркало, і ти кажеш: «Я приймаю своє мудодзвонство». І ці прохожі станцій метро починають загравати з твоїми роздумами про велике, і грають вони хокейною ключкою з футбольним м’ячем».
У літературознавчому розділі Григорій САМОЙЛЕНКО пропонує дослідження «Про поетичну творчість Анатолія Шкуліпи»: «Творчість Анатолія Шкуліпи багатопланова і різножанрова, а ще, якщо уточнити, що протягом десятиліть він шукав і вдосконалював себе, як творчу особистість, не лише як поет, прозаїк, драматург, публіцист…».
Часопис друкує також роботу Михайла ВАСИЛЕНКА «Ясна зоря народного небосхилу Марка Вовчка», де автора , зокрема зазначає: «Ми звикли оцінювати рідну культуру чи літературу за мірками й оцінками чужинців, щоб не було упереджень до власне українських шедеврів, щоб не казали, що кожен кулик своє болото хвалить».
У мистецькому розділі Володимир КУЗЬМЕНКО розповідає про творчість і картини нашого земляка з Чернігівщини, художника — «Троянди й виноград Михайла Кучерова». Науковець вводить митця в український та світовий мистецький контекст, аналізує його творчість, показуючи вплив коріння і середовища на його роботи.
«Літературний Чернігів» друкує фоторепортаж Владислава САВЕНКА з пам’ятного вечора до 70-го дня народження багаторічного члена редколегії журналу Володимира Сапона – «Лірик, замислений в історію Чернігова». Колеги, друзі, рідні розповідають добру і незабутню людину, яка створювала духовні цінності поруч з нами.
А Олександр ОЛІЙНИК нагадує про 100-річчя автора першого пам’ятника Остапові Вересаю у Сокиринцях – скульптора і поета Миколу Харченка, за заодно розповідає про літературну атмосферу 60-70 років минулого століття та літературні свята на Варвинщині, а також долі його учасників.
Журнал у розділі «Відлуння війни» друкує полемічний матеріал «Юрій Збанацький: правда і вигадки (сторінками однієї книги)» . Три його автори бібліографиня Людмила СТУДЬОНОВА, історик , син письменника Анатолій ЗБАНАЦЬКИЙ та науковиця Ірина ВАСИЛЬЄВА полемізують із автором книги «Юрій Збанацький: фальшивий герой із радянського дитинства» (Чернігів, 2021) істориком і журналістом Михайлом Жироховим.
«Дитячі курйози» – так називається добірка гумористичних віршів Лариси ТКАЧ про життя школярів і курйозні ситуації, в які потрапляють діти.
Літературна спілка «Чернігів», редколегія журналу «Літературний Чернігів» із сумом сповіщають про відхід у вічність на 66 році життя журналіста і письменника, члена редколегії Ростислава Андрійовича Мусієнка.
Почитати журнал можна за цим посиланням: «Літературний Чернігів» № 3.
Або тут: https://www.facebook.com/LitChernihiv
Владислав САВЕНОК
На першій сторінці обкладинки – Свято-Покровський храм у селі Жукля Корюківського району Чернігівської області.
На кольорових вкладках — ілюстрації художніх робіт Михайла Кучерова.
