У грудні 2023 року наш фотоклуб «Прекрасне поруч» представив у Науковій бібліотеці Національного університету «Чернігівська політехніка» звітну фотовиставку.
Ця виставка мала відбутись ще у березні 2022 року. Традиційно у цей період фотоклуб «Прекрасне поруч» проводить звітні фотовиставки, які вже кілька років поспіль складаються зі світлин, що стали призерами клубних фотоконкурсів. Тож звітна фотовиставка 2021 року також готувалась у цьому форматі. Вже була проведена підготовча робота, відібрані світлини для друку, зроблений онлайн-варіант виставки, у березні 2022 року збиралися зробити відкриття… Проте все скасувала війна. Повномасштабне вторгнення рашистської орди змусило згорнути творчі плани.
Чернігів з перших днів опинився у центрі бойових дій, героїчно обороняючись від російської навали. Місто вистояло, росіяни відступили, але зі звільненням Чернігова і Чернігівщини війна, на жаль, не закінчилась. По-різному склалися долі й членів фотоклубу: одні залишились у Чернігові та пережили весь період ворожої облоги, інші евакуювалися з міста (частина з них згодом повернулася додому, а дехто ще й досі перебуває за межами рідного міста і навіть України). Постраждала від російської ракети й «домівка» фотоклубу – Чернігівська міська бібліотека ім. М. М. Коцюбинського.
Звісно, коли ворог топче рідну землю і вбиває наших людей, кожен з нас має робити посильний внесок у наближення перемоги. Хоча здається, що зараз не до творчості, але війна йде, в тому числі й на культурному фронті. Частина членів фотоклубу не припиняли свою фотографічну діяльність і в період найбільш гарячих подій, фіксуючи життя чернігівців та наслідки рашистських злочинів. А пізніше, коли ситуація стала більш безпечною, творче життя дещо пожвавилося. Фотоклуб почав потроху збиратись, відновивши, хоча і не повною мірою, свою роботу. Заразом було вирішено зробити й цю звітну виставку, яку тоді перешкодила зробити війна.
Це виставка тодішнього, ще мирного життя. Тут є наш величний і неушкоджений Чернігів, мирне життя людей, чудова природа… Однак деякі світлини у сьогоднішньому контексті сприймаються зовсім по-іншому. Ось дотепна сценка у Локнистому, де люди веселяться та радіють. Хто б міг подумати, що вже скоро там будуть ворожі солдати.
На одному з фото – бабуся з дідусем із прикордонного села Грем’яч, яке російські орки постійно обстрілюють і досі, через що мешканці села мусили покинути свої домівки. Що зараз зі старенькими, чи живі? І хлопчик, що купається з песиком. Малюк гостював у Грем’ячі, куди приїхав з Харкова – міста яке теж зазнало та зазнає рашистських атак і героїчно протистоїть їм. Ну а в цілому виставка сповнена позитиву, який не повинен покидати нас і в цей важкий час. Дякуємо куратору клубних фотоконкурсів Сергію Тарабарі за впорядкування та організацію фотовиставки. Ми віримо у перемогу, у Збройні Сили України та вдячні їм за можливість жити й творити.
Олена Куннова, координаторка фотоклубу «Прекрасне поруч»
