Бренівки – волохаті гелікоптери. З першими теплими днями весни з’являються дивні створіння – ніби волохаті бджоли чи джмелі зависають біля квітів та довгим «жалом» п’ють нектар. Це бренівки, представники ряду двокрилих, тобто – мухи.
Найчастіше бренівки зустрічаються на узліссях, галявинах, луках, вздовж доріг. Дорослі комахи живляться нектаром, зависаючи перед квітами та за допомогою хоботка смокчуть нектар. А личинки… А ось тут і починаються цікавинки, тому все по-порядку.
Самці вибирають собі відкриту сонячну ділянку, зависають в повітрі, часто на висоті до 5 – 6 м. Вони виглядають самок та б’ються з іншими самцями-бренівками або навіть іншими комахами. В хмарну та прохолоду погоду самці не літають, а сидять на траві.
Самиці часто зустрічаються біля земляних обривів, глинищ, на стежках, де часто роблять гнізда одиночні бджоли. Зависаючи в повітрі на висоті 10 – 15 см, самиці розкидають яйця біля входів в нірки бджіл. Личинки проникають в гніздо бджоли, де живляться запасами корму та личинками. Тут вони і заляльковуються. А наступної весни з нірок виходять молоді бренівки.
Назва «бренівки» походить від «бриніти», за звук, що видають комахи, коли зависають в повітрі.
Назар Назаров — науковий співробітник Мезинського національного природного парку, Чернігівщина
Фото автора
Схожа публікація: Весняні квіти Мезинського національного природного парку
