Домовлятися з диктаторами не можна, бо вони неодмінно порушать угоди. Про це свідчать історичні факти, які викарбувалися через вікові паралелі й швидкоплинні дати.
Як все співпадає, особливо, коли мова йде про дати. Хоча б ось взяти 11 лютого. У 70-ту річницю Ялтинської конференції історики застерігають від повторення помилок Ялти.
11 лютого 1945-го Сталін, Рузвельт і Черчиль підписали Ялтинську угоду. Нею голови наддержав вирішили долю Східної Європи, фактично віддавши її в руки радянському диктатору.
Повіривши Йосипу Сталіну, американський і європейський лідери отримали «залізну завісу» через весь континент, панування тоталітарної держави над цілим «соціалістичним табором» і мільйони зламаних доль і знищених життів на тих територіях. Історики нагадують у цей день, що через 70 років ситуація повторюється, і зроблені в Ялті помилки можуть повторити західні лідери сьогодні, намагаючись домовитися з Путіним.
Благородні бажання миру вже й негайно не виправдовують угоду з тоталітарним правителем, бо він неодмінно порушить свої обіцянки, вважає співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Громенко.
— Сьогодні Захід, як і 70 років тому, намагається знайти компроміс із диктатором, забуваючи, що угоди зі злом неможливі, — каже науковець. — В Мюнхені 1938 року виявилося, що жодними територіальними поступками не вдасться зупинити агресора. В Ялті 1945-го союзники домовилися розподілити контроль над Східною Європою на трьох, але не минуло і півтора року, як Сталін обманув західних партнерів та перетворив половину континенту на соціалістичний табір. Сьогодні в Мінську, Москві та багатостраждальному Мюнхені вільний світ знову складає іспит з політичної волі, від результатів якого, як і 70 років тому, залежить майбутнє мільйонів людей.
Сергій БУТКО, Український інститут національної пам’яті, м.Чернігів
