«Війна і міф. Невідома Друга світова» — під такою назвою співробітники Українського інституту національної пам’яті спільно з колегами-істориками з інших установ підготували популярне видання, в якому спробували принаймні частково дати раду зі знайомими всім міфами про Другу світову війну.
Книга побачила світ завдяки видавництву «Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». Загальну редакцію здійснили Олександр Зінченко, Володимир В’ятрович і Максим Майоров із Українського інституту національної пам’яті. Її обсяг 272 сторінки, у виданні вміщені світлини з Архіву СБУ, Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, Архіву Центру досліджень визвольного руху, Федерального архіву (Німеччина), архівів сайтів «Історична Правда», «Likбез. Історичний Фронт» та інших установ і організацій.
Увазі читача пропонується спростування 50-ти найпоширеніших міфів. Особлива увага приділена українським сюжетам.
Після сімдесяти років з часу завершення Другої світової війни ці буремні події продовжують хвилювати суспільство. Хоча темі присвячено вже безліч наукових і популярних досліджень, ще далеко до часу, коли будуть остаточно розставлені всі крапки над «і». Гарячі дискусії спостерігаємо також за межами академічних установ. Історія відгримілої війни важлива для сучасників, адже часто в ній ми шукаємо витоки наших проблем, обґрунтування політичних орієнтацій, наші цінності та національну пам’ять.
Історія – інструментальна дисципліна. В СРСР це добре розуміли і намагалися виховувати нові покоління на героїці воєнних літ. Радянській владі було за що соромитись, тому офіційна версія історії війни була наскрізь міфологізованою. Наслідки радянської історичної пропаганди відчутні і нині. Крім того, з’являються вже і нові міфи про Другу світову війну. Деякі виникають стихійно – від незнання; інші – ретельно створюються та насаджуються через засоби масової інформації.
Автори звертаються до тих, хто хоче знати правду, якою б вона не була.
Сергій Бутко
