Тридцять літ минуло, а пам’ять про подвиг, звершений в ім’я захисту рідної землі і мільйонів людей від радіаційного лиха, не згасла.
Погасло смертоносне жерло радіації, закрите грудьми тисяч ліквідаторів, серед яких були представники різних професій, у тому числі і працівники лісової галузі.
Мужністю і здоров’ям тисяч і тисяч учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи таки погасили смертоносний вогонь, але пам’ять про їхній подвиг не згасла і житиме у віках.
Але з радіацією боролися не лише люди, а й наш сіверянський ліс. Цей зелений захисник теж одним із перших прийняв на себе ядерний удар…
Аварія на Чорнобильській АЕС, яка супроводжувалася викидом у довкілля великої кількості радіонуклідів, призвела до радіоактивного забруднення значних площ лісів України. Лісові масиви, які потрапили в зону дії аварійних викидів, виконали свої природні функції — захистили сільськогосподарські угіддя та населені пункти від значно більшого радіоактивного забруднення. Саме ліси стали своєрідними екологічними фільтрами і, завдяки своїм властивостям, акумулювали значну кількість радіонуклідів.
І сьогодні площа лісів в Україні, в яких заборонена будь-яка лісогосподарська діяльність (без врахування 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС) складає 63, 9 тисячі гектарів. У лісах площею 141,2 тисячі гектарів запроваджена регламентація використання деревини, а на площі 1141,6 тисячі гектарів — заборонене використання не деревних продуктів лісу (грибів, ягід, трав). В основному всі ці площі сконцентровані у Поліській зоні, в тому числі і Чернігівщини, яка постраждала чи не найбільше.
Забруднення території аварійними викидами викликало необхідність застосування заходів щодо мінімізації наслідків радіоактивного забруднення на населення. Одним із таких заходів є радіаційний контроль — комплекс взаємопов’язаних і обов’язкових до виконання організаційно-технічних і правових заходів.
На підприємствах лісової галузі радіаційний контроль здійснюється з метою забезпечення радіаційної безпеки працівників лісового господарства та споживачів його продукції. З метою недопущення випуску «забрудненої» продукції, переопромінення працівників, створення безпечних умов праці, у складі підприємств управління створена радіологічна служба, до складу якої входить ДП «Чернігівська лісо — випробувальна радіологічна лабораторія» та інженери-радіологи лісогосподарських підприємств.
Безпосередньо радіологічний контроль продукції в Чернігівській області здійснює радіологічна лабораторія. Випробувальна лабораторія з 2015 року акредитована на незалежність, технічну компетентність та право проведення робіт із визначення вмісту радіонуклідів у продукції лісового господарства до 2019 року. Має санітарний паспорт на право проведення відповідних до галузі акредитації робіт атестовані робочі місця.
Придбане нове обладнання: спектрометричний тракт типу СЕГ—001 АКПС. Модернізовано програмне забезпечення спектрометра. Лабораторія працює у відповідності до законодавства України та вимог стандартів і нормативних документів до випробувальних лабораторій. Щороку лабораторія проводить дослідження більше 5 тисяч зразків продукції, співпрацює як із державними лісогосподарськими підприємствами, так і з приватними. Та не лише лісо — випробувальна лабораторія заступила на почесну вахту з охорони довкілля вже після ліквідації аварії на ЧАЕС.
Свою трудову вахту після ліквідації аварії у лісах Чернігівщини продовжує і багато ліквідаторів-лісівників, котрі сумлінно працюють в державних лісогосподарських підприємствах. Зокрема, у ДП «Городнянське лісове господарство» їх 15, у ДП «Добрянське лісове господарство» —14, у ДП «Корюківське лісове господарство» — 11. У ДП «Семенівське лісове господарство» — 12. Колишні ліквідатори аварії з когорти лісівників працюють і на решті лісогосподарських підприємств Чернігівського ОУЛМГ.
Відзначаючи їхній подвиг у пам’ятні дні ліквідації аварії на ЧАЕС і при спорудженні саркофагу над четвертим її енергоблоком, згадаймо їхні імена і сердечно подякуймо кожному за мужність та жертовність, виявлені тридцять літ тому. Потиснемо міцно їм руки за самовіддану працю сьогодні.
Микола Тищенко. Фото автора
